1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду





Постанова

Іменем України


12 серпня 2019 року

м. Київ


справа № 496/542/15-ц


провадження № 61-23404 св 18


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю.,


учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк";

відповідач - ОСОБА_2 ;


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 26 березня 2015 року у складі судді Груца Є. Є. та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 15 вересня 2015 року у складі колегії суддів: Короткова В. Д., Гончаренко В. М., Комаровської Н. В.,


ВСТАНОВИВ:


1. Описова частина


Короткий зміст позовних вимог


У лютому 2015 року публічне акціонерне товариство "Дельта-Банк" (далі - ПАТ "Дельта-Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що на підставі кредитного договору від 29 березня 2007 року відповідач ОСОБА_2 отримав в акціонерному комерційному інноваційному банку "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк") кредит в сумі 259 тис. доларів США на строк до 29 березня 2018 року зі сплатою 13 % річних за користування кредитом.

Зазначало, що 03 березня 2008 року між публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") та ПАТ "Дельта-Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого ПАТ "УкрСиббанк" передало (відступило) ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ "Дельта Банк" замінило ПАТ "УкрСиббанк" як кредитора у зобов`язаннях.

Зазначало, що позичальник свої обов`язки за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку із чим станом на 23 жовтня 2014 року виникла заборгованість по кредитному договору у сумі 4 607 740,89 грн, з яких: 2 794 844,69 грн - тіло кредиту, 1 812 896,22 грн - відсотки.

Ураховуючи викладене, ПАТ "Дельта-Банк" просило суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором на загальну суму 4 607 740,89 грн, а також понесені судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 26 березня 2015 року у задоволенні позову ПАТ "Дельта-Банк"відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав доказів заборгованості за кредитним договором та доказів про передачу йому від ПАТ "УкрСиббанк" прав вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_2, що не дає суду підстав вважати, що ПАТ "Дельта Банк" є належним позивачем по даній справі.


Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції


Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 15 вересня 2015 року апеляційна скарга ПАТ "Дельта-Банк" відхилена, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 03 березня 2008 року, на який посилається позивач у позові, та внаслідок якого до ПАТ "Дельта-Банк" перейшло право вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_2, відсутній. Натомість в матеріалах міститься копія виписки з іншого договору купівлі-продажу від 08 грудня 2011 року, укладеного між вищезазначеними банками, з якої не убачається перехід до позивача права вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_2 . Також суд виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що ПАТ "УкрСиббанк" є правонаступником АКІБ "УкрСиббанк", з яким відповідач ОСОБА_2 уклав кредитний договір, та не надано розрахунку заборгованості за кредитним договором.

Короткий зміст вимог касаційної скарги


У квітні 2017 року ПАТ "Дельта-Банк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просило оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов у повному обсязі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції


Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 червня 2017 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 496/542/15-ц із Біляївського районного суду Одеської області.


Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2019 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М .

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли помилкового висновку про відсутність у матеріалах справи доказів переходу права вимоги за кредитними договорами від ПАТ "УкрСиббанк" до ПАТ "Дельта-Банк". Зазначало, що 08 грудня 2011 року між вказаними банками не укладалось інших договорів, крім вищезгаданого, а витяг з договору купівлі-продажу права вимоги від 08 грудня 2011 року, який міститься в матеріалах справи, стосується набуття права вимоги за кредитним договором, укладеним між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 . Також зазначало, що суди дійшли передчасного висновку про відсутність доказів того, що ПАТ "УкрСиббанк" є правонаступником АКІБ "УкрСиббанк", оскільки реквізити ПАТ "УкрСиббанк" та АКІБ "УкрСиббанк", зазначені у договорі купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року та у кредитному договорі від 29 березня 2007 року, є ідентичними.

Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу

У серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення на касаційну скаргу від ОСОБА_2, у якому зазначено про те, що судові рішення попередніх інстанцій є законними й обґрунтованими. Вказував, що заявником не надано доказів того, що договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року, укладений між ПАТ "УкрСиббанк" до ПАТ "Дельта-Банк", стосується права вимоги саме до відповідача, також позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження розміру кредитної заборгованості.

Фактичні обставини справи, встановлені судами


Судами встановлено, що на підставі кредитного договору від 29 березня 2007 року ОСОБА_2 отримав у АКІБ "УкрСиббанк" кредит в сумі 259 тис. доларів США на строк до 29 березня 2018 року зі сплатою 13 % річних за користування кредитом.


Згідно виписки з договору, 08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта-Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами.


У пункті 2.3. вказаної виписки з договору зазначено, що права вимоги за кредитами переходять від продавця до покупця, та, з урахуванням інших зобов`язань продавця та покупця, викладених у цьому договорі, зобов`язання продавця передати права вимоги за кредитами покупцеві є виконаним з моменту підписання продавцем та покупцем акту приймання-передачі прав вимоги за кредитами у дату закриття.


Акт приймання-передачі прав вимоги чи його копія у матеріалах справи відсутні.


................
Перейти до повного тексту