Постанова
Іменем України
12 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 159/336/17
провадження № 61-26827св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
представник позивача - Сокуренко Євген Сергійович,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27 квітня 2017 року у складі судді Бойчука П. Ю. та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 26 червня 2017 року у складі колегії суддів: Русинчука М. М., Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 31 жовтня 2006 року між закритим акціонерним товариство комерційним банком "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 1 740,70 грн зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення кредиту до 31 жовтня 2008 року.
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором від 31 жовтня 2006 року станом на 13 жовтня 2016 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 30 522,60 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 1 231,58 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 7 989,40 грн, пені у розмірі 19 371,97 грн, штрафу (фіксована частина) у розмірі 500,00 грн і штрафу (процентна складова) у розмірі 1 429,65 грн.
На підставі вказаного ПАТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 31 жовтня 2006 року у загальному розмірі 30 522,60 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27 квітня 2017 року в задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позичальник останній платіж на погашення кредитної заборгованості за договором від 31 жовтня 2006 року здійснив 09 липня 2007 року, строк виконання зобов`язань за цим договором був встановлений до 31 жовтня 2008 року, а з позовом до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором банк звернувся лише у січні 2017 року, тобто з пропуском строку позовної давності, що відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 26 червня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" відхилено.
Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27 квітня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову, оскільки ПАТ КБ "ПриватБанк" пропущено строк позовної давності для звернення до суду за захистом своїх прав, а відповідачем подано заяву про застосування наслідків спливу позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження в.о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 10 червня 2019 року № 642/0/226-19 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами при ухваленні оскаржуваних судових рішень не враховано, що у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначене періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Разом із тим, за змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. А з урахуванням положень статті 549 ЦК України пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до моменту виконання зобов`язання.
Оскільки позичальником кошти за кредитним договором у належному розмірі повернуто не було, то проценти за кредитом і пеня за процентами підлягає стягненню з відповідача у межах строку позовної давності. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-249цс15.
Заперечення на касаційну скаргу позивачем не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
31 жовтня 2006 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 1 740,70 грн зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення кредиту до 31 жовтня 2008 року.
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором від 31 жовтня 2006 року станом на 13 жовтня 2016 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 30 522,60 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 1 231,58 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 7 989,40 грн, пені у розмірі 19 371,97 грн, штрафу (фіксована частина) у розмірі 500,00 грн і штрафу (процентна складова) у розмірі 1 429,65 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ПАТ КБ "ПриватБанк" підлягає залишенню без задоволення.
Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.