Постанова
Іменем України
08 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 524/2025/17
провадження № 61-31104св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В., Грушицького А. І., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - Кременчуцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 19 червня 2017 року в складі судді Андрієць Д. Д. та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 20 липня 2017 року в складі колегії суддів: Хіль Л. М., Абрамова П. С., Гальонкіна С. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У березні 2017 року Кременчуцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі - Кременчуцьке ОУПФУ Полтавської області) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування переплати пенсії.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач перебуває на обліку в Кременчуцькому ОУПФУ Полтавської області та отримує пенсію за віком. Під час проведення документальної перевірки даних електронних ресурсів та пенсійних справ, відібраних за результатами співставлення даних про заробітну плату, використаних для призначення (перерахунку) пенсії відповідачу, з наявними даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування в 2016 році виявлено розбіжність у пенсійній справі № 181128/622 ОСОБА_1 в заробітній платі за період із 01 січня по 31 грудня 2003 року, так як за цей період було задвоєно суми страхових внесків, які були враховані для обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії з 01 січня 2010 року. За період із 01 січня 2010 року по 31 березня 2016 року виникла переплата пенсії відповідачу в сумі 16 319,80 грн. У досудовому порядку позивачем було запропоновано відповідачу дати згоду на погашення переплати пенсії шляхом щомісячного утримання 20% пенсії до повного погашення переплати пенсії в сумі 16319,80 грн, проте, відповідач відмовився від погашення переплати пенсії в добровільному порядку.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 19 червня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до статті 1215 ЦК України позивачем не надано доказів недобросовісності набуття відповідачем отриманих коштів.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 20 липня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що позивачем не надано доказів, що завдана позивачу шкода у вигляді виплаченої відповідачу пенсії в сумі 16 319,80 грн є наслідком недобросовісних дій відповідача. Натомість, звертаючись з відповідним позовом Кременчуцьке ОУПФУ Полтавської області посилалося на те, що переплата пенсії ОСОБА_1 виникла через задвоєння суми страхових внесків, які були враховані для обчислення заробітної плати для призначення пенсії, тобто сам позивач констатував відсутність вини відповідача у вчиненні будь-яких дій задля отримання більшого розміру пенсійної виплати.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2017 року Кременчуцьке ОУПФУ Полтавської області подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 19 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 20 липня 2017 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що переплата пенсії в розмірі 16 319,80 грн виникла внаслідок рахункової помилки, безпідставно набута відповідачем, а тому відповідно до положень статті 1215 ЦК України підлягає стягненню з останнього на користь позивача.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у зазначеній справі призначено повторний автоматизований розподіл.
12 червня 2019 року справу розподілено судді-доповідачу.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам ЦПК України (у редакції на час їх ухвалення) щодо законності та обґрунтованості.
Виклад фактичних обставин справи
Судами встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Кременчуцькому ОУПФУ Полтавської області, отримує пенсію за віком.
Згідно з наданим позивачем розрахунку, переплата пенсії ОСОБА_1 за період із 01 січня 2010 року по 31 березня 2016 року становить 16 319,80 грн.