ПОСТАНОВА
Іменем України
14 серпня 2019 року
Київ
справа №2а-1958/10/2470
адміністративне провадження №К/9901/4141/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Новоселицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області
на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.06.2010 (суддя Ковалюк Я.Ю.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2014 (судді Левицька Н.Г., Обрізко І.М., Сапіга В.П.)
у справі № 2а-1958/10/2470 (9104/30945/10)
за позовом Приватного підприємства з іноземними інвестиціями «Земі-Транс»
до Новоселицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області
до Головного управління Державного казначейства України у Чернівецькій області
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
У травні 2010 року Приватне підприємство з іноземними інвестиціями «Земі-Транс» (далі - позивач, ПП з іноземними інвестиціями Земі-Транс») звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Новоселицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області (далі - відповідач, Новоселицька МДПІ Чернівецької області), в якому просило суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 29.04.2010 № 300/23000052300/0.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.06.2010, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2014, адміністративний позов задоволено: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 300/23000052300/0 від 29.04.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 99158, 00 грн , стягнуто з Державного бюджету України на користь підприємства з іноземними інвестиціями «Земі-транс» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 99 158,00 грн.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.06.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2014, і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Касаційну скаргу обґрунтовує тим, що при подальшій реалізації імпортованого товару податкові зобов`язання визначатимуться за правилами, встановленими пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме у разі якщо договірна (контрактна) вартість буде нижча за звичайну (митну вартість), база оподаткування такої операції розраховуватиметься виходячи з рівня звичайної ціни, але не нижче митної вартості. В той час як позивач безпідставно при поставці товарів на митній території України визначив базу оподаткування, виходячи з договірної вартості. Податковий орган в касаційній скарзі посилається на позицію, що викладена в рішеннях Вищого адміністративного суду України в провадженні № К-24129/07 та № К -233/07.
Позивач письмово проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм законодавства, а тому просив суд касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 21.04.2010 по 27.04.2010 посадовими особами відповідача проведено позапланову перевірку Приватного підприємства з іноземними інвестиціями «Земі-транс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2010 року, за результатами якої складено акт від 28.04.2010 № 352/23/32626146.
За висновками акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету в сумі 317 477 грн. Відповідно до пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач не мав права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2010 року в сумі 99 158 грн. Крім того, позивачем завищено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду станом на 31.01.2010 в сумі 5 887 695 грн.
На підставі акта перевірки від 28.04.2010 № 352/23/32626146 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.04.2010 № 300/23000052300/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 99 158 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що приватне підприємство «Земі-транс» у грудні 2009 року імпортувало автотранспортні засоби і реалізувало їх на внутрішньому ринку України за договірними цінами.
Висновок про вказане порушення контролюючий орган обґрунтував тим, що позивачем безпідставно визначено базу оподаткування операції з реалізації імпортованого товару на митній території України, оскільки відповідно до пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» базою оподаткування для товарів, що імпортуються, є договірна (контрактна) вартість, але не менша від митної, зазначеної у ввізній митній декларації, а згідно з пункту 4.1 вказаної статті база оподаткування операцій з поставки товарів на митній території України визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за віл