ПОСТАНОВА
Іменем України
14 серпня 2019 року
Київ
справа №2а-4464/09/2670
адміністративне провадження №К/9901/2480/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2014 (судді Старова Н.Е, Мєзєнцев Є.І., Файдюк В.В.)
у справі № 2а-4464/09/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Боріваж»
до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
У травні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Боріваж» (далі - позивач, ТОВ «Боріваж») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва (далі - відповідач, ДПІ у Оболонському районі м. Києва), в якому просило суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 16.10.2008 № 0002162308/0.
Також, Товариство з обмеженою відповідальністю «Боріваж» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 09.06.2008 № 0001922308/0 на загальну суму 5 808 114,00 грн.
У судовому засіданні постановлено ухвалу про об`єднання в одне провадження для спільного розгляду справи № 2а-4463/09/2670, № 2а-4464/09/2670 та присвоєно № 2а-4464/09/2670.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2010 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2010 рішення суду першої інстанції залишено без змін. Зазначене рішення суду апеляційної інстанції скасовано ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.12.2013 року, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2014 позовні вимоги задоволено повністю: визнано нечинними податкові повідомлення-рішення від 09.06.2008 № 0001922308/0 та від 16.10.2008 № 0002162308/0.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2014 та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2010.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що ТОВ «Боріваж» не було подано у визначені строки заяву про повернення повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Крім того, протягом останніх 12-ти місяців позивач мав обсяги оподатковуваних операцій в сумі 60 660 грн, що менше ніж заявлена сума бюджетного відшкодування. Сума від`ємного значення, яка була заявлена позивачем до бюджетного відшкодування, була сформована в результаті придбання зерносушильного елеваторного комплексу. В ході проведення перевірки акт вводу в експлуатацію основних засобів не надавався.
Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд касаційної інстанції в порядку частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ в Оболонському районі м. Києва була проведена документальна позапланова виїзна перевірка TOB «Боріваж» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період березень 2008 року, за результатами якої складений акт № 281-23-8-32307678 від 31.05.2008.
За висновками акта перевірки позивачем були порушені вимоги підпунктів 7.7.2, 7.7.3, 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 5.12 статті 5 наказу ДПА України № 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», в результаті чого, TOB «Боріваж» позбавлено права на бюджетне відшкодування в розмірі 5 808 114,00 грн. за березень 2008 року.
09.06.2008 на підставі вказаного акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001922308/0, яким, згідно з підпунктами «б», «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі, заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних податкових періодів) з податку на додану вартість за березень 2008 року на 5 808 114,00 грн.
Також, ДПІ у Оболонському районі м. Києва була проведена позапланова виїзна перевірка TOB «Боріваж» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період: грудень 2006 року, квітень 2007 року, травень 2007 року, грудень 2007 року та червень 2008 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в періоди: листопад 2006 року, березень 2007 року, квітень 2007 року, листопад 2007 року, травень 2008 року, за результатами якої складений акт № 613-23-8-32307678 від 15.10.2008.
За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема, вимоги пункту 1.4 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4, 7.7.11 пункту 7.7 статті 7, підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про податок на додану вартість», підпунктів 5.12.2, 5.12.3, 5.12.4 пункту 5.12 статті 5 наказу ДПА України від З0 травня 1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», в результаті чого, TOB «Боріваж» не мало права на отримання бюджетного відшкодування, задекларованого на рахунок платника у банку, на загальну суму 7 043 373,00 грн по наступним періодам: за грудень 2006 року - 2 732 152,00 грн., за квітень 2007 року - 1 188 054,00 грн., за травень 2007 року - 1 348 589,00 грн., за грудень 2007 року -539 319,00 грн., за червень 2008 року - 1 235 259,00 грн.
16.10.2008 на підставі вказаного акта перевірки, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002162308/0, яким, згідно з підпунктами «б», «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі, заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних податкових періодів) з податку на додану вартість на 7 043 373,00 грн., у тому числі: за грудень 2006 року - 2732152,00 грн., за квітень 2007 року - 1188054,00 грн., за травень 2007 року - 1348589,00 грн., за грудень 2007 року - 539319,00 грн., за червень 2008 року - 1235259,00 грн.
Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, виходив з такого.
Судами