Постанова
Іменем України
12 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 601/1722/14-ц
провадження № 61-29017св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
відповідачі:Товариство з обмеженою відповідальністю «Магазин «Оріон», ОСОБА_5 ,
треті особи:Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», Кременецький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_10 на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 24 липня 2015 року у складі судді Зембри Є. Й. та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 04 липня 2017 року у складі колегії суддів: Бернадського Г. В., Гурського Б. О., Ткач О. І. у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин «Оріон», ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_4 , Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра», відділ Державної виконавчої служби Кременецького районного управління юстиції, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про звернення стягнення на частину майна Товариства та визнання права власності на майно та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон», ОСОБА_5 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», відділ Державної виконавчої служби Кременецького районного управління юстиції, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про звернення стягнення на частину майна товариства та визнання права власності на майно.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2014 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 звернулись з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Магазин «Оріон» (далі - ТОВ «Магазин «Оріон»), ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_4 , Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра»), відділ Державної виконавчої служби Кременецького районного управління юстиції (реорганізований у Кременецький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області), ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про звернення стягнення на частину майна Товариства та визнання права власності на майно.
Позов обґрунтований тим, що рішеннями судів на користь позивачів стягнуто з ОСОБА_5 грошові кошти, однак, відповідач рішення судів не виконує та не погашає заборгованість. Зазначили, що у відділі державної виконавчої служби перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_5 на користь держави, фізичних та юридичних осіб сум заборгованості, у тому числі на користь ОСОБА_1 на загальну суму 266 151,22 грн, ОСОБА_3 на суму 149 173,02 грн і ОСОБА_2 на загальну суму 306 870,82 грн. Оскільки у ОСОБА_5 відсутнє інше майно, за рахунок якого можна було б погасити борги перед позивачами, окрім частки у статутному капіталі ТОВ «Магазин «Оріон», позивачі просили на підставі статті 149 Цивільного кодексу України виділити частину майна товариства, пропорційну частці боржника у статутному капіталі та звернути на нього стягнення, визнавши право власності за ними на частину нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , власником якого є ТОВ «Магазин «Оріон».
У травні 2015 року ОСОБА_4 пред`явила аналогічний позов, посилаючись на те, що також є стягувачем у зведеному виконавчому провадженні про стягнення з ОСОБА_5 17 993,72 грн.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 24 липня 2015 року позовні вимоги задоволені, звернуто стягнення на частину майна ТОВ «Магазин «Оріон», пропорційну частці ОСОБА_5 у статутному капіталі товариства 65 %, а саме на частину нежитлової будівлі на АДРЕСА_1 , що належить ТОВ «Магазин «Оріон» у межах суми боргу, виділивши в натурі та визнавши право власності згідно з висновком експерта за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи від 11 червня 2015 року за №261/15-22 та додатку №1 до нього за: ОСОБА_1 на 3613/10000 частин, що складає 66,4 кв. м, вартість якої становить 266 743,22 грн, ОСОБА_3 на 2021/10000 частин, що складає 37,1 кв. м, вартість якої становить 149 173,02 грн, ОСОБА_2 на 30910/10000 частин, що складає 71,8 кв. м, вартість якої становить 288 674,59 грн, ОСОБА_4 на 456/10000 частин, що складає 8,4 кв. м, вартість якої становить 33 703,65 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, щона користь позивачів з ОСОБА_5 стягнуті грошові кошти, у межах зведеного виконавчого провадження щодо ОСОБА_5 встановлено відсутність у неї іншого майна, за рахунок якого можна погасити наявну заборгованість перед стягувачами, за винятком частки у статутному капіталі ТОВ «Магазин «Оріон». З висновку експерта за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи від 11 червня 2015 року №261/15-22 вбачається можливість виділення в натурі частин нежитлового приміщення, що належить ТОВ «Магазин «Оріон», для передання їх у власність позивачам з метою погашення заборгованості ОСОБА_5 .
Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 16 лютого 2016 року апеляційну скаргу ТОВ «Магазин «Оріон» задоволено частково, рішення Кременецького районного суду від 24 липня 2015 року у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання за ними права власності на частину нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 , що належить ТОВ «Магазин «Оріон» скасовано, рішення Кременецького районного суду від 24 серпня 2015 року у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ частини майна, звернення стягнення на частину майна, а також щодо розподілу судових витрат змінено, ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ТОВ «Магазин «Оріон», ОСОБА_5 , та позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ТОВ «Магазин «Оріон», ОСОБА_5 про виділ частини майна, звернення стягнення на частину майна, визнання права власності задоволено частково, виділено частину майна ТОВ «Магазин «Оріон», пропорційну частці його учасника ОСОБА_5 , що становить 65 % статутного капіталу товариства, звернуто стягнення на частину майна ТОВ «Магазин «Оріон», пропорційну частці ОСОБА_5 у статутному капіталі товариства, що становить 65 %, вартістю згідно з балансом станом на дату пред`явлення вимог кредиторами 12 серпня 2014 року, за непогашеними борговими зобов`язаннями у зведеному виконавчому провадженні, що перебуває у відділі ДВС Кременецького районного управління юстиції про стягнення грошових коштів з ОСОБА_5 на користь держави, фізичних та юридичних осіб, в тому числі за непогашеними борговими зобов`язаннями ОСОБА_5 перед ОСОБА_1 на суму 266 151,22 грн, ОСОБА_3 на суму 149 173,02 грн, ОСОБА_2 на загальну суму 306 870,82 грн, ОСОБА_4 на суму 17 993,72 грн, в задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 відмовлено.
Рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 16 лютого 2016 року мотивоване тим, що, задовольняючи позов, суд першої інстанції визнав за позивачами право власності на частину приміщення на АДРЕСА_1 , що належить ТОВ «Магазин «Оріон», кредитори боржника мають право вимагати виділу відповідної частини майна товариства для звернення на нього стягнення, а не визнання права власності на майно. Суд першої інстанції не зазначив у резолютивній частині суми заборгованості ОСОБА_5 перед позивачами, а також не врахував те, що у зведеному виконавчому провадженні грошові кошти стягуються із ОСОБА_5 крім позивачів, також і на користь інших осіб. Апеляційний суд відхилив доводи відповідача ТОВ «Магазин «Оріон» про те, що відповідачка ОСОБА_5 продала свою частку у статутному капіталі ТОВ «Магазин «Оріон» ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу від 15 квітня 2015 року, оскільки ОСОБА_5 не зареєструвала відповідних змін у складі засновників ТОВ «Магазин «Оріон», відповідно до договору купівлі-продажу від 15 квітня 2015 року всі права та обов`язки учасника (засновника) товариства переходять до покупця з моменту нотаріального посвідчення договору, проте зазначений договір не був нотаріально посвідчений. Внесення змін до статуту ТОВ «Магазин «Оріон» у зв`язку з відчуженням ОСОБА_5 частки іншій особі та вчинення відповідних реєстраційних дій не проводилось.
Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 05 квітня 2016 року виправлено описку, допущену в абзаці 2 сторінки 2, абзаці 4 сторінки 3, в абзаці 4 сторінки 5 мотивувальної частини та в резолютивній частині рішення апеляційного суду Тернопільської області від 16 лютого 2016 року, вказано, що сума боргу ОСОБА_5 перед ОСОБА_4 становить 33 536,85 грн, замість суми 17 993,72 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 04 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_10 відхилено, рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 24 липня 2015 рокузалишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що на час ухвалення рішень судами першої та апеляційної інстанцій зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо засновників, а також зміни до статуту ТОВ «Магазин «Оріон» у зв`язку з відчуженням ОСОБА_5 своєї частки іншій особі не вносилися. ОСОБА_10 не надав суду належних і допустимих доказів того, що він став учасником ТОВ «Магазин «Оріон» внаслідок придбання частки ОСОБА_5 у статутному капіталі, отже не довів, що вказане рішення порушує його права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2017 року ОСОБА_10 засобами поштового зв`язку надіслав касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ), в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 24 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 04 липня 2017 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Просив суд зупинити виконання рішення першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою ВССУ від 09 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_10 , зупинено виконання рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 24 липня 2015 року.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
22 травня 2018 року справу № 601/1722/14-ц та матеріали касаційного провадження ВССУ передано до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, щоОСОБА_5 на час постановлення оскаржуваного рішення не була учасником ТОВ «Магазин «Оріон», оскільки продала частку у статутному капіталі даного товариства ОСОБА_10 . У матеріалах справи наявно два договори купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Магазин «Оріон», укладених ОСОБА_5 та ОСОБА_10 15 квітня 2015 року і 16 квітня 2015 року. ОСОБА_10 у апеляційній скарзі посилався на договір від 16 квітня 2015 року, в якому не вказується про домовленість сторін про нотаріальне посвідчення, тому цей договір є дійсним. У матеріалах справи відсутній баланс ТОВ «Магазин «Оріон», з якого можна встановити вартість майна ТОВ «Магазин «Оріон». Позивачі не заявляли вимоги до ТОВ «Магазин «Оріон» про виділення частки ОСОБА_5 . Доказів відсутності у ОСОБА_5 іншого майна немає.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У силу частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.