ПОСТАНОВА
Іменем України
14 серпня 2019 року
Київ
справа №810/1942/16
адміністративне провадження №К/9901/17453/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 810/1942/16
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, Головного управління Національної поліції у Київській області про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,
за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючий суддя - Безименної Н.В. суддів: Аліменко В.О., Бєлової Л.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. 09 червня 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України, відповідач -1), Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області (далі - ліквідаційна комісія ГУ МВС в Київській області), Головного управління Національної поліції у Київській області (далі - ГУ НП в Київській області), в якому просить:
1.1. Скасувати наказ МВС України №440 о/с від 15 квітня 2016 року.
1.2. Поновити майора міліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу оперативного забезпечення Управління внутрішньої безпеки в Київській області (підпорядкованого Департаменту внутрішньої безпеки) або ж на іншій рівнозначній посаді відповідно до норм Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» з 06 листопада 2015 року.
1.3. Стягнути з МВС України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 07 листопада 2015 року.
1.4. Стягнути з МВС України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він перебував на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу оперативного забезпечення Управління внутрішньої безпеки в Київській області, з якої його було звільнено наказом МВС України від 20 січня 2015 року № 73 о/с. Позивач оскаржив зазначений наказ до суду, та на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду, що набрала законної сили, МВС України видало наказ від 14 квітня 2016 року № 436 о/с, яким було скасовано накази МВС України від 17 січня 2015 року № 36 (у частині накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ) та від 20 січня 2015 року №73 о/с, а також поновлено позивача на раніше займаній посаді починаючи з 22 січня 2015. Проте, наказом МВС України від 15 квітня 2016 року №440 о/с, згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (далі - Положення), позивача звільнено з 6 листопада 2015 року в запас Збройних Сил за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів). На підставі викладеного позивач вважає, що МВС України 14 квітня 2016 року та 15 квітня 2016 року видано два накази, які суперечать один одному, а тому наказ від 15 квітня 2016 №440 о/с (далі - оскаржуваний наказ) є незаконним та винесений всупереч нормам чинного законодавства.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
4. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 січня 2015 року № 36 на позивача було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, а наказом від 20 січня 2015 року № 73 о/с ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п. 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, починаючи з 22 січня 2015 року. Даний наказ був оскаржений позивачем.
5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року у справі № 810/458/15, скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року, позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди задоволено частково, а саме:
5.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України від 17 січня 2015 року №36 в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за п.64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
5.2. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України від 20 січня 2015 року №73о/с про звільнення позивача за п.64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
5.3. Поновлено майора міліції ОСОБА_1 (М-027592) на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу оперативного забезпечення управління внутрішньої безпеки в Київській області (підпорядкованого Департаменту внутрішньої безпеки) починаючи з 22 січня 2015 року.
5.4. Зобов`язано виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 23 січня 2015 року по 25 листопада 2015 року включно в розмірі 30 586,50 грн.
6. На виконання вищевказаної постанови наказом МВС України від 14 квітня 2016 року № 436 о/с:
6.1. Скасовано наказ МВС України від 17 січня 2015 року № 36 в частині накладення на майора міліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу оперативного забезпечення управління внутрішньої безпеки в Київській області (підпорядкованого Департаменту внутрішньої безпеки), дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за п. 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
6.2. Скасовано наказ від 20 січня 2015 року № 73 о/с про звільнення майора міліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу оперативного забезпечення управління внутрішньої безпеки в Київській області (підпорядкованого Департаменту внутрішньої безпеки), за п.64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
6.3. Поновлено майора міліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу оперативного забезпечення управління внутрішньої безпеки в Київській області (підпорядкованого Департаменту внутрішньої безпеки), починаючи з 22 січня 2015 року.
7. Наказом МВС України від 15 квітня 2016 року № 440 о/с, ОСОБА_1 звільнено з 06 листопада 2015 року через скорочення штатів.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
8. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
8.1. Рішення суду вмотивовано тим, що оскільки питання подальшого проходження позивачем в органах національної поліції не було вирішено, відповідач при винесенні оскаржуваного наказу діяв у відповідності до вимог законодавства.
9. Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу.
10. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року у справі № 810/1942/16 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
11. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково.
11.1. Визнано протиправним та скасовано наказ МВС України від 15 квітня 2016 року № 440 о/с в частині звільнення з 06 листопада 2015 року в запас Збройних Сил за пунктами 10, 11 розділу ХІ Закону України «Про національну поліцію» та пункту 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів) майора міліції ОСОБА_1 ..
11.2. Поновлено майора міліції ОСОБА_1 з 06 листопада 2015 року на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу оперативного забезпечення управління внутрішньої безпеки в Київській області (підпорядкованого Департаменту внутрішньої безпеки).
11.3. Стягнуто з МВС України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26 листопада 2015 року по 06 грудня 2016 року у розмірі 39 020 (тридцять дев`ять тисяч двадцять гривень) грн. 94 коп.
11.4. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
11.5. Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 з 06 листопада 2015 року на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу оперативного забезпечення управління внутрішньої безпеки в Київській області (підпорядкованого Департаменту внутрішньої безпеки) та виплати на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у межах стягнення за один місяць, допущено до негайного виконання.
12. Приймаючи вказане рішення суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваного наказу МВС України від 15 квітня 2016 року № 440 о/с та необхідності поновлення позивача на посаді, з якої його було незаконно звільнено з 06 листопада 2015 року, оскільки позивач фактично був позбавлений можливості на реалізацію свого волевиявлення щодо служби в національній поліції. Всупереч вимог трудового законодавства позивача не було ознайомлено з наказом про його поновлення на службі № 436 та наказом про звільнення зі слжби № 440.
ІV. Касаційне оскарження
13. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач-1 звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, яка зареєстрована у суді 03 січня 2017 року.
14. У касаційній скарзі відповідач-1 посилається на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Вказує, що з набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію» перестало існувати поняття «служби в міліції» і усі працівники міліції підлягали звільненню через скорочення штатів. Позивач рапорту про проходження служби в поліції до закінчення визначеного законодавством строку не подавав, а отже дії відповідача-1 щодо виданого наказу МВС України від 15 квітня 2016 року № 440 о/с є правомірними та такими, що вчиненні відповідно до діючого законодавства.
15. 12 січня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України у складі судді Кобилянського М.Г. відкрито касаційне провадження та витребувано із Київського окружного адміністративного суду справу № 810/1942/16.
16. 02 лютого 2017 року справа № 810/1942/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
17. 07 лютого 2017 року позивачем подано відзив на касаційну скаргу, в якій він спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
18. 24 січня 2018 року на виконання вимог підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (набрав чинності 15 грудня 2017 року) касаційну скаргу передано до Верховного Суду.
19. 07 лютого 2018 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: Стрелець Т.Г. - головуючий суддя, судді: Білоус О.В., Желтобрюх І.Л..
20. 30 травня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 27 травня 2019 року № 494/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
21. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: Шевцова Н. В. - головуючий суддя, судді: Кашпур О. В., Уханенко С.А.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
22. Конституція України:
22.1. Частиною п`ятою статті 43 визначено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
23. Кодекс законів про працю України (надалі - КЗпП України):
23.1. Відповідно до статті 51 держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, у тому числі, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
23.2. Частинами першою та другою статті 47 передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
23.2.1. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.
23.3. Згідно зі статтею 235 у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
23.3.1. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як