ПОСТАНОВА
Іменем України
14 серпня 2019 року
Київ
справа №825/1730/16
адміністративне провадження №К/9901/17996/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини - польова пошта В1688 про скасування наказу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою військової частини - польова пошта В1688 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року, прийняту у складі судді Непочатих В. О. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: Кучми А.Ю. (головуючий), Аліменка В. О., Безименної Н.В.
І. Суть спору:
1. ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини - польова пошта В1688 про скасування наказу командира військової частини В1688 № 1232 від 28.09.2016 «По факту незаконних витрат коштів внаслідок переплат грошового забезпечення».
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що оскаржуваний наказ командира військової частини В1688 від 28.09.2016 № 1232 є незаконним, оскільки при підготовці проекту наказу командира військової частини В1688 «Про встановлення розмірів премії військовослужбовцям частини за підсумками роботи за серпень 2014 року» жодного рапорту з клопотанням про позбавлення премії солдата ОСОБА_2 , який є підставою для не включення солдата до проекту наказу про виплату премії, не було. Також позивач зазначає, що в акті розслідування не вказано, який нормативний акт ним порушено та відсутній причинний зв`язок між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця, що є порушенням вимог Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 № 82.
3. Відповідач позов не визнав. У запереченні проти позову наполягав на безпідставності останнього та просив відмовити в його задоволенні.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Наказом командира військової частини - польова пошта В1688 від 14.09.2016 № 229 було призначено службове розслідування по факту порушення виплати грошового забезпечення військовослужбовцям на загальну суму 1691,61 грн., за самовільне залишення військової частини.
5. За результатами проведеного службового розслідування було складено акт від 28.09.2016, яким встановлено, що позивачем було підготовлено проект наказу командира військової частини В1688 від 08.09.2014 № 551 «Про встановлення розмірів премії військовослужбовцям частини за підсумками роботи за серпень 2014 року», на підставі якого солдат ОСОБА_2 , що рахувався з 13.08.2014 як самовільно залишивший військову частину та був знятий з усіх видів забезпечення, отримав премію за серпень 2014 року в розмірі 1691,61 грн.
6. 28.09.2016 командиром військової частини В1688 було розглянуто акт та всі інші матеріали службового розслідування і прийнято наказ № 1232, яким наказано: помічнику командира з фінансово-економічної роботи - начальнику фінансово-економічної служби військової частини - польова пошта В1688 облікувати суму втрат в розмірі 1691,61 грн. в книзі грошових стягнень та нарахувань та в книзі обліку нестач військової частини - польова пошта В1688; направити копії матеріалів до військової частини А3321 для притягнення майора ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності.
7. Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
8. Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 27 жовтня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року, позов задовольнив.
9. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем при підготовці проекту наказу командира військової частини В1688 від 08.09.2014 № 551 «Про встановлення розмірів премії військовослужбовцям частини за підсумками роботи за серпень 2014 року» не було допущено недбалого виконання своїх службових обов`язків. Крім того судами зазначено, що відповідачем було порушено порядок проведення службового розслідування в частині оформлення його результатів, визначений в пунктах 4.1, 4.3 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 № 82.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
10. Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та постанову апеляційного суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.
11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач достаменно знав, що солдат ОСОБА_2 у період з 13 по 20 серпня 2014 року самовільно залишив військову частину, оскільки саме позивач готував проекти наказів від 13.08.2014 №176, яким солдата ОСОБА_2 14.08.2014 знято з усіх видів забезпечення як такого, що самовільно залишив військову частину та від 28.08.2014 №186, яким солдата ОСОБА_2 зараховано на грошове забезпечення та визначено, що він самовільно залишив частину з 13 по 20 серпня 2014 року. Крім того, відповідач зазначив, що безпосередній командир солдата ОСОБА_2 командир розвідувальної роти ОСОБА_3 у період з 05.06.2014 по 11.09.2014 перебував в районі проведення антитерористичної операції, не мав фізичної можливості подати рапорт на преміювання, а тому позивач, як начальник стройової частини відділення особового складу військової частини, відповідальний за належну підготовку проектів наказів, зобов`язаний був належним чином виконати свої посадові обов`язки і не включати солдата ОСОБА_2 , який самовільно залишав військову частину, до проекту наказу про виплату військовослужбовцям премії за серпень 2014 року.
12. У запереченнях на касаційну скаргу позивач вказує на правомірність прийняття рішень судів попередніх інстанцій та зазначає, що за відсутності клопотання безпосереднього командира про позбавлення підлеглого йому солдата ОСОБА_2 премії, у ОСОБА_1 були відсутні підстави для невключення ОСОБА_2 до проекту наказу про виплату військовослужбовцям премії за серпень 2014 року. Тим більше, копія витягу з наказу командира військової частини В1688 від 28.08.2014 №186 підтверджує, що солдат ОСОБА_2 , який самовільно залишив військову частину В1688 з 13 серпня по 20 серпня 2014 року є таким, що прибув та приступив до виконання службових обов`язків, а з 13.08.2014 зарахований на грошове забезпечення. Тобто, на момент складання проекту наказу №551 від 08.09.2014 солдат ОСОБА_2 не рахувався таким, який самовільно залишив військову частину.
V. Джерела права й акти їх застосування
13. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. За приписами статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
15. Відповідно до частини другої статті 65 Конституції України громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
16. Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260 (далі - Інструкція №260), визначено порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
17. Пунктом 1.2 Інструкції №260 обумовлено, що грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
18. Відповідно до п. 31.1 Інструкції №260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби.
Командир військової частини має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або частково.
19. Згідно з положеннями пункту 31.6 Інструкції, командир військової частини позбавляє військовослужбовців премії повністю, зокрема, за невихід на службу без поважних причин.
20. Пунктом 31.7 цієї Інструкції встановлено, що військовослужбовці не преміюються за той розрахунковий місяць, у якому вони допустили порушення чи проступок (за винятком випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим пункту 31.6 розділу XXXI цієї Інструкції). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом командира військової частини н