РІШЕННЯ
Іменем України
09 серпня 2019 року
Київ
справа №9901/58/19
адміністративне провадження №П/9901/58/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Білоуса О.В.
суддів: Бевзенка В.М., Смоковича М.І., Стрелець Т.Г., Шарапи В.М.,
секретаря судового засідання - Носенко Л.О.,
за участю: позивача - ОСОБА_1 ,
представників позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
представника відповідача - Ліходій О.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
До Верховного Суду як суду першої інстанції звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання протиправним та скасування рішення ВРП від 26 грудня 2018 року №4022/0/15-18 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Приморського районного суду міста Одеси за вчинення істотного дисциплінарного проступку».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що оскаржуване рішення є протиправним, незаконним, а тому підлягає скасуванню.
У поданому відзиві на позовну заяву відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що розглядаючи питання про звільнення судді на підставі рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), ВРП виходила з того, що норми глави 6 розділу II Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не передбачають перегляду рішення Комісії про направлення рекомендації для вирішення питання про звільнення судді та переоцінки зібраних нею доказів вчинення дисциплінарного проступку. Крім того, факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку є підтвердженим постановою Вищого адміністративного суду України від 14 липня 2017 року у справі №800/665/16 та не потребує доказування. Також, положення статті 56 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не застосовуються до спірних правовідносин, оскільки дисциплінарна справа стосовно позивача згідно з абзацом другим пункту 31 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розглядалася Комісією, а не Дисциплінарною палатою ВРП. Запровадження трирічного строку щодо застосування дисциплінарного стягнення до судді є заходом, який покращує становище судді порівняно із ситуацією, коли такий строк законодавством визначений не був.
У судовому засіданні позивач та його представники позов підтримали, просили його задовольнити за викладених у позові та додаткових поясненнях підстав. Пояснили, що оскаржуване рішення ВРП прийнято неповноважним складом ВРП та з порушенням процедури звільнення судді із займаної посади, передбаченої Законом України «Про вищу раду правосуддя».
Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову повністю та пояснила, що оскаржуване рішення ВРП ухвалено за результатами всебічного дослідження матеріалів, з дотриманням усіх приписів законодавства, повноважним складом та підписано всіма її членами, які брали участь у його ухваленні, мотиви ухвалення такого рішення в повному обсязі зазначені в ньому.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представників позивача, представника відповідача, з`ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, обґрунтовуючи свою позицію, дослідивши надані ними докази на підтвердження заявлених вимог та заперечень і матеріали судової справи, встановив таке.
ОСОБА_1 . Указом Президента України від 28 грудня 2010 року №1290/2010 призначений на посаду судді Донецького окружного адміністративного суду строком на п`ять років, Указом Президента України від 12 березня 2012 року №194/2012 переведений на посаду судді Приморського районного суду міста Одеси в межах п`ятирічного строку.
Відповідно до статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року №192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» членом ВККС Весельською Т.Ф. проведено перевірку скарг директора ДП «Одеський морський торговельний порт» на неналежну поведінку судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1, за результатами якої складено висновок.
Рішенням Комісії від 27 травня 2016 року №1071/дп-16 стосовно судді ОСОБА_1 відкрито дисциплінарну справу.
За результатами розгляду дисциплінарної справи Комісія дійшла висновку, що з огляду на положення статей 57, 106 Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VІІІ) допущені суддею ОСОБА_1 порушення вимог процесуального закону є істотними та такими, що суттєво порушують права учасників процесу і створюють їм перешкоди у доступі до правосуддя, порочать звання судді, викликають сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності і є підставою для звільнення судді з посади.
Комісія дійшла висновку, що дії судді ОСОБА_1, які визнано такими, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів, полягають у безпідставному поновленні 18-річного строку звернення до суду, що дало змогу прийняти рішення про поновлення особи на роботі та стягнути на його користь середній заробіток у значному розмірі, що становить майже 2,5 млн грн, яке не підлягає повороту виконання. Також Комісією був встановлений факт невиконання суддею вимог статті 34 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» щодо розгляду заяви про роз`яснення судового рішення у десятиденний термін, що свідчить про допущення суддею грубих порушень норм процесуального права під час здійснення правосуддя.
Рішенням Комісії від 17 листопада 2016 року №1907/дп-16 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді внесення подання про звільнення з посади судді.
28 листопада 2016 року до Вищої ради юстиції, правонаступником якої є ВРП, надійшло рішення Комісія від 17 листопада 2016 року №1907/дп-16 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді внесення подання про звільнення судді Приморського районного суду міста Одеси з посади.
Вказане подання разом із доданими до нього матеріалами на підставі протоколу автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради юстиції від 30 листопада 2016 року №5181/0/8-16 передано доповідачу - члену Вищої ради юстиції Маловацькому О.В. для попередньої перевірки.
За результатами перевірки член Вищої ради правосуддя Маловацький О.В. дійшов висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 з посади судді Приморського районного суду міста Одеси за вчинення істотного дисциплінарного проступку (висновок від 26 квітня 2017 року).
Рішенням ВРП від 26 грудня 2018 року №4022/0/15-18 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Приморського районного суду міста Одеси за вчинення істотного дисциплінарного проступку» вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади судді Приморського районного суду міста Одеси за вчинення істотного дисциплінарного проступку на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
Не погодившись з правомірністю рішення ВРП від 26 грудня 2018 року №4022/0/15-18, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.
Підстави та порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності визначено Конституцією України, Законами України від 7 вересня 2010 року №2453-IV «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №2453-IV), від 2 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII) та від 21 грудня 2016 року №1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон №1798-VIII).
30 вересня 2016 року набрали чинності Закон України від 2 червня 2016 року №1401-VІІІ «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (далі - Закон №1401-VІІІ) та Закон № 1402-VІІІ.
Так, відповідно до статті 131 Конституції України в Україні діє ВРП, яка, зокрема, ухвалює рішення про звільнення судді з посади (пункт 4 частини першої цієї статті).
Згідно із пунктом 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України до утворення ВРП її повноваження здійснює ВРЮ. ВРП утворюється шляхом реорганізації ВРЮ.
5 січня 2017 року набрав чинності Закон №1798-VIII, який визначив статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП.
Відповідно до пунктів 4 та 5 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1798-VIII ВРП утворюється шляхом реорганізації ВРЮ.
Члени Вищої ради юстиції, призначені або обрані до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», набувають статусу члена Вищої ради правосуддя та здійснюють повноваження членів Вищої ради правосуддя протягом строку, на який вони були призначені чи обрані, але не довше, ніж до 30 квітня 2019 року.
15 березня 2017 року здійснено державну реєстрацію ВРП.
За вказаного правового регулювання, член ВРЮ Маловацький О .В. , який, в результаті реорганізації ВРЮ на підставі Закону №1798-VIII, набув статусу члена ВРП, підставно продовжив попередню перевірку подання Комісії про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді внесення подання про звільнення судді Приморського районного суду міста Одеси з посади.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1401-VІІІ з дня набрання чинності цим Законом призначення, припинення повноважень та звільнення суддів здійснюється відповідно до Конституції України з урахуванням внесених цим Законом змін.
Відповідно до статті 112 Закону №1402-VIII суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України.
Рішення про звільнення судді з посади ухвалює ВРП у порядку, встановленому Законом №1798-VIII.
Згідно з пунктом 31 Розділу XII Закону №1402-VIII «Прикінцеві та перехідні положення», якщо на день набрання чинності цим Законом (30 вересня 2016 року) Комісією прийнято рішення про відкриття дисциплінарної справи, така справа розглядається колегіями Комісії, визначеними за її рішеннями, у порядку, що діяв на день відкриття дисциплінарної справи. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, Комісія застосовує дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом.
Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді на день відкриття Комісією дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 визначався статтею 95 Закону №2453-VI.
Зокрема, згідно із частиною першою статті 95 Закону №2453-VI, дисциплінарне провадження щодо судді передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті, розгляд дисциплінарної справи і прийняття рішення.
Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 96 Закону №2453-VI орган, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, обговорює результати розгляду дисциплінарної справи за відсутності судді, стосовно якого розглядалася справа, і запрошених осіб. За результатами розгляду орган, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення або відмову в накладенні дисциплінарного стягнення.
Під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
За наслідками дисциплінарного провадження ВККС України може прийняти рішення про направлення рекомендації до ВРЮ для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади за наявності для цього підстав.
Відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 126 Конституції України (у редакції, чинній на момент відкриття Комісією дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 ) суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі порушення суддею присяги.
З набранням чинності 30 вересня 2016 року Закону України №1401-VIII стаття 126 Конституції України, яка визначає перелік підстав для звільнення судді, викладено в новій редакції.
Пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України установлено, що підставою для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Водночас, відповідно до пункту 1 частини дев`ятої статті 109 Закону №1402-VIII істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов`язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, будь-який із таких фактів: суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; суддя допустив інше грубе порушення