РІШЕННЯ
Іменем України
12 серпня 2019 року
Київ
справа №1640/2407/18
адміністративне провадження №П/9901/371/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Шарапи В.М., Стеценка С.Г., Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Верховної Ради України про скасування пункту 2.15 Порядку роботи із зверненнями громадян в Апараті Верховної Ради України, скасування розпорядження Голови Верховної Ради України від 11.07.2016 року №273, -
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом Апарату Верховної Ради України, Верховної Ради України про:
1.1. скасування п. 2.15 Порядку роботи із зверненнями громадян в Апараті Верховної Ради України, затвердженого розпорядженням Голови Верховної Ради України від 11.07.2016 року №273, у редакції зі змінами, внесеними згідно з розпорядженням Голови Верховної Ради України від 12.01.2018 року №7;
1.2. скасування розпорядження Голови Верховної Ради України від 11.07.2016 року №273, у редакції зі змінами, внесеними згідно з розпорядженням Голови Верховної Ради України від 12.01.2018 року №7.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
Апаратом Верховної Ради України на чергові десять звернень позивача повідомлено про необхідність відповідно до пункту 2.15 "Порядку роботи із зверненнями громадян в Апараті Верховної Ради України", затвердженого розпорядженням Голови Верховної Ради України від 11.07.2016 №273 у редакції зі змінами, внесеними згідно з розпорядженням Голови Верховної Ради України від 12.01.2018 №7 - заповнення звернення в "Електронному кабінеті громадянина". На думку позивача, відповідні положення не відповідають статті 40 Конституції України, статті 5 Закону України "Про звернення громадян", нормам міжнародного права та сталій практиці Європейського суду з прав людини. В позовній заяві позивачем наведеного численну практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення "принципу захисту обґрунтованих сподівань", що тісно пов`язано з "принципом юридичної визначеності" і є невід`ємним елементом принципу верховенства права, а також щодо права на судовий захист відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також в обґрунтування позову наведено рішення Конституційного Суду України від 06.07.199 №8-рп/99 (справа щодо права на пільги), від 20.03.2002 №5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій).
3. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 адміністративну справу №1640/2407/8 за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про скасування розпорядження передано до Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі статей 27, 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки позов подано без дотримання правил територіальної підсудності. Суд дійшов висновку про оскарження позивачем нормативно-правового акту.
4. Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва: від 13.08.2018 - позовну заяву залишено без руху, роз`яснено позивачу, що ним оскаржується розпорядження Голови Верховної Ради України, запропоновано визначити належного відповідача та сформулювати зміст позовних вимог; від 27.08.2018 - позовну заяву повернуто на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 з урахуванням частини п`ятої статті 172, частини четвертої статті 22 КАС України у зв`язку із неповним виконанням вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та порушенням правил об`єднання позовних вимог.
5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2018 скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2018 та направлено справу для продовження розгляду. Скасовуючи ухвалу про повернення позовної заяви, колегією суддів апеляційного адміністративного суду вказано, що Окружний адміністративний суд міста Києва не врахував приписи частин третьої, четвертої статті 48 КАС України, відповідно до яких, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
6. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2018 відкрито провадження в справі, призначено підготовче засідання, запропоновано позивачеві подати до суду клопотання відповідно до статті 48 КАС України щодо заміни відповідача - Верховної Ради України, належним відповідачем. В ухвалі зазначалось, що, на думку суду, належним відповідачем щодо часткового оскарження "Порядку роботи із зверненнями громадян в Апараті Верховної Ради України", затвердженого розпорядженням Голови Верховної Ради України від 11.07.2016 №273 зі змінами, є Голова Верховної Ради України.
7. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2019 року залучено до участі в адміністративній справі №1640/2407/18 Голову Верховної Ради України в якості відповідача.
8. Позивачем подано заяву від 08.01.2019 про розгляд справи за відсутності учасника процесу, відповідно до якої позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив розгляд справи здійснювати без його участі.
9. З огляду на відсутність згоди позивача на заміну неналежного відповідача - Верховної Ради України на належного - Голову Верховної Ради України, що за змістом частини третьої статті 48 КАС України є обов`язковим, судом вказане питання відповідно до вказівки Шостого апеляційного адміністративного суду, викладеної в постанові від 14.11.2018, не виконано.
10. У зв`язку із зазначеним Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 20 травня 2019 року вирішив передати на розгляд до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду адміністративну справу №1640/2407/18 за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України, Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України про скасування розпорядження, в частині позовних вимог до Верховної Ради України.
11. Верховний Суд ухвалою від 16 липня 2019 року прийняв справу до свого провадження та призначив її до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження на 05.08.2019 року.
12. Відповідач - Верховна Рада України, заперечила проти позову, зазначивши, що оскаржуваний п. 2.15 Порядку роботи із зверненнями громадян в Апараті Верховної Ради України, затвердженого розпорядженням Голови Верховної Ради України від 11.07.2016 року №273, у редакції зі змінами, внесеними згідно з розпорядженням Голови Верховної Ради України від 12.01.2018 року №7 прийнятий на підставі, у ме6жах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, а, відтак, підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.
13. В судове засідання 05.08.2019 року сторони не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. При цьому, позивач 02.08.2019 року надіслав клопотання, в якому просив проводити розгляд справи без його участі. Відповідач 05.08.2019 року звернувся до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи.
08.08.2019 У наступне судове засідання, призначене на 12.08.2019 року, належним чином повідомлені сторони повторно не прибули.
08.08.2020 року представник Верховної Ради України надіслав відзив на позовну заяву, в якому просив розглядати справу за відсутності відповідача.
14. Зважаючи на викладене, керуючись пунктом 3 статті 194 КАС України, колегія суддів вирішила проводити розгляд даної справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
15. Конституція України.
15.1. Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15.2. Стаття 75. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.
16. Кодекс адміністративного судочинства України в редакції, чинній після 15.12.2017 року.
16.1. Частина 1 статті 2. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
16.2. Частина 4 статті 22. Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
16.3. Стаття 48. Заміна неналежної сторони
1. Суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
2. Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про що суд повідомляє третю особу. Якщо позивач згоден на його заміну іншою особою, але така особа не згодна на участь у справі, суд залишає позовну заяву без розгляду, про що постановляється відповідна ухвала.
3. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
4. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
5. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
6. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
7. Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
8. Відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих д