ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 903/680/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Львова Б.Ю. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Крапивної А.М.,
представників учасників справи:
позивача - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський (далі - Відділ) - не з`явився,
відповідача - фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича (далі - Фермерське господарство) - Самчука А.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відділу
на рішення господарського суду Волинської області від 15.01.2019 (суддя Шум М.С.),
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 [колегія суддів: Василишин А.Р. (головуючий), судді Філіпова Т.Л., Розізнана І.В.]
зі справи № 903/680/18
за позовом Відділу до Фермерського господарства про стягнення 1 487 508,57 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Відділ звернувся до господарського суду Волинської області з позовом до Фермерського господарства про стягнення 1 487 508,57 грн. заборгованості за договором від 10.05.2017 № 01-СО-2017, у тому числі: 1 341 114,87 грн. основної заборгованості, 124 785,87 грн. пені, 18 926,10 грн. 3 % річних та 2 682,23 грн. інфляційних втрат.
1.2. Позов обґрунтовано тим, що сторонами 10.05.2017 укладено договір про спільну обробку землі з вирощування сільськогосподарської продукції № 01-СО-2017 (далі - Договір), на виконання умов якого Відділ надав Фермерському господарству послуги з вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код 01.11), однак останнє оплатило надані за Договором послуги лише частково, у зв`язку з чим має заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку з урахуванням пені, 3 % річних та інфляційних втрат.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського суду Волинської області від 15.01.2019, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2019, у задоволенні позову відмовлено.
2.2. Зазначені судові рішення мотивовано тим, що укладений сторонами Договір визнано недійсним у судовому порядку, що виключає можливість стягнення спірної заборгованості з підстав порушення Фермерським господарством умов недійсного правочину. За висновками судів попередніх інстанцій, позивачем зі справи обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки правовим наслідком визнання Договору недійсним є право сторін на відшкодування вартості того, що було за ним одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
Відділ, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. За твердженнями скаржника, судами попередніх інстанцій надано неправильну правову оцінку встановленим обставинам справи, що призвело до помилкової відмови в позові.
4.2. Суди не врахували обставин того, що укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить у собі елементи різних договорів, у тому числі договору оренди. Фактичне користування майном на підставі договору оренди унеможливлює проведення між сторонами двосторонньої реституції у разі визнання його недійсним, а тому такий договір підлягає визнанню недійсним лише на майбутнє.
4.3. Скаржник вважає неправомірним відхилення судами попередніх інстанцій доказів наявності заборгованості за Договором, наданих ним на підтвердження своїх позовних вимог. Крім того, скаржник не погоджується з наданою судами правовою оцінкою гарантійному листу Фермерського господарства від 13.04.2017 № 69, за яким останній гарантував Відділу належне виконання своїх зобов`язань за Договором, та який є одностороннім правочином із забезпечення Договору.
5. Доводи відповідача
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. 10.05.2017 Відділом та Фермерським господарством укладено Договір, за умовами якого Відділ зобов`язався надавати послуги з вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код 01.11) на земельних ділянках, які є власністю держави в особі Міністерства оборони України та належать Відділу на підставі державних актів на право постійного користування землею серії ВЛ від 28.12.1994 № 7 та від 31.07.1980 № 1, а Фермерське господарство зобов`язалося приймати ці послуги і оплачувати їх в розмірах, в порядку та строки, передбачені пунктами 2.1.3-2.1.5 цього договору. Договір є змішаним у розумінні статей 6, 626, 627, 628 Цивільного кодексу України.
6.2. Відповідно до пункту 2.1.3 Договору грошова сума, яку Фермерське господарство перераховує Відділу за надані послуги, складає 3 013 907,93 грн. на рік з ПДВ із розрахунку 3 450,00 грн. на рік за 1 га площі земель, на яких надаються послуги. Загальна сума підлягає уточненню з урахуванням даних технічної документації із землеустрою щодо фактичної площі земельних ділянок, на яких будуть надаватися послуги. Грошова сума, яка підлягає оплаті, не залежить від розміру доходу Фермерського господарства від реалізації сільськогосподарської продукції, отриманого за результатами надання послуг за цим договором.
6.3. За приписами пунктів 2.1.4, 2.1.5 Договору оплата проводиться щомісячно (до 10 числа місяця, що передує розрахунковому) рівними частинами (із розрахунку 1/12 суми договірних зобов`язань) у розмірі 251 159,00 грн на рахунок Відділу. Фермерське господарство сплачує Відділу земельний податок шляхом щомісячного (до 10 числа поточного місяця) перерахування грошових коштів у розмірі, що зазначений у звітній декларації про сплату земельного податку та уточнюючій декларації (у разі її подання) у поточному році. У разі несвоєчасної сплати (компенсації) земельного податку з вини Фермерського господарства, останній сплачує (компенсує) Відділу пов`язані з несвоєчасною сплатою (компенсацією) земельного податку пені, інші обов`язкові платежі, передбачені законодавством України.
6.4. Згідно з пунктом 4.1.9 Договору Фермерське господарство зобов`язане підписувати акти наданих послуг протягом 10 днів з моменту їх отримання. У випадку ненадання Фермерським господарством обґрунтованої відмови від підписання актів наданих послуг дані акти вважаються підписаними.
6.5. Пунктом 5.4 Договору передбачено, що у випадку порушення строків розрахунку з Відділом Фермерське господарство зобов`язане сплатити на його користь пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.
6.6. На підтвердження факту надання послуг за Договором Відділом до матеріалів справи долучено акти виконаних робіт (надання послуг) від 30.04.2018 № 4, від 31.05.2018 № 5, від 30.06.2018 № 6, від 31.07.2018 № 7, від 31.09.2018 № 8 та від 07.09.2018 № 9, підписані лише з його сторони.
6.7. Згідно з актом звірки взаємних розрахунків від 07.09.2018, підписаним та скріпленим печаткою Відділу, заборгованість Фермерського господарства перед Відділом становить 1 341 114,96 грн.
6.8. Рішенням господарського суду Волинської області від 19.06.2018 зі справи № 903/52/18, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 та постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 14.11.2018, за позовом дочірнього підприємства "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам" укладений Відділом та Фермерським господарством Договір визнано недійсним.
7. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
7.1. Цивільний кодекс України (далі - ЦК України):
пункт 1 частини другої статті 11:
- підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини;
частина перша статті 202:
- правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків;
стаття 204:
- правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним;
частини перша - третя статті 216:
- недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування;
- якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною;
- правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів;
стаття 236:
- нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення;
- якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється;
частина друга статті 628:
- сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.