ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 927/4/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Мамалуй О.О., Ткач І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Державного підприємства "Корюківське лісове господарство"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Дикунська С.Я., судді - Жук Г.А., Мальченко А.О.)
від 16.04.2019,
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця"
до Державного підприємства "Корюківське лісове господарство",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Каргологістик", 2) СЧ "Пролісок" СРЛ (SC "Prolisok" S.R.L.)
про стягнення 728 460,48 грн,
В С Т А Н О В И В:
у грудні 2017 року до Господарського суду Чернігівської області звернулось ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниці" з позовом до ДП "Корюківське лісове господарство" про стягнення плати за користування вагонами у сумі 526 255,56 грн, збору за зберігання вантажу у вагонах у сумі 201765,72 грн та збір за телеграфне повідомлення у сумі 439,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем понесених залізницею додаткових витрат у звʼязку затримкою вантажу відповідача на станції "Роздільна-Сортувальна" на підставі ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 05.01.2017 у справі № 522/312/17-к, якою надано дозвіл на проведення обшуку залізничних вагонів, зокрема №№68506385, 67861955, 60603743, з метою виявлення та вилучення ділової деревини (кругляк) хвойних порід, експорт якої з 01.01.2017 заборонений.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 27.02.2018 в задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи рішення, господарський суд дійшов висновків про відсутність підстав для стягнення з ДП "Корюківське лісове господарство" витрат, повʼязаних із затримкою вагонів, тому що така затримка була здійснена не з вини відправника.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2019 рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.02.2018 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниці" задоволено.
Стягнуто з ДП "Корюківське лісове господарство" на користь ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" плату за користування вагонами в сумі 526 255,56 грн, збір за зберігання вантажу у вагонах в сумі 201765,72 грн, збір за телеграфне повідомлення в сумі 439,20 грн.
Апеляційний суд виходив з того, що позовні вимоги про стягнення нарахованих залізницею платежів за затримку вагонів та додаткові послуги, надані залізницею у звʼязку зі здійсненням митного контролю вантажу, заявлені до відповідача, є обґрунтованими, оскільки відповідно до чинного законодавства саме відповідач, як відправник вантажу зобовʼязаний внести плату за користування вагонам, зберігання вантажу під час затримки вагонів, надіслання повідомлення про затримку вантажу, оплатити залізниці здійснені нею під час митного контролю операції. Факт затримки вагонів та факт здійснення залізницею операцій, необхідних для здійснення митного контролю, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема актами загальної форми ГУ-23, які за формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, та сторонами не заперечується.
ДП "Корюківське лісове господарство" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставами для скасування постанови апеляційної інстанції відповідач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Стверджує, що ДП "Корюківське лісове господарство" не замовляло залізничних вагонів №№68506385, 67861955, 60603743 в ПАТ "Українська залізниця" і не брало на себе жодних зобовʼязань з оплати таких перевезень. Платником у спірному перевезенні є TOB "Каргологістик" на замовлення SC "Prolisok" S.R.L., покупця вантажу.
Окрім того, за твердженнями відповідача, поставка товару згідно з контрактом №3/16-КР від 19.01.2016, укладеним між відповідачем та SC "Prolisok" S.R.L., здійснювалась на умовах FCA склад ДП "Корюківське лісове господарство" згідно з Інкотремс 2000, відповідно до яких після здійснення завантаження вагону (поставки товару на умовах FCA - Корюківка) всі витрати, крім митних, несе покупець товару, як його власник. Вказує, що підставою затримки вагону з деревиною стало клопотання слідчого, задоволене ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 05.11.2017 у справі №522/312/17-к, а тому, починаючи з 05.11.2017, до вказаного товару застосовуються норми і процедури, встановлені кримінально-процесуальним законодавством України щодо речових доказів, а не норми Митного кодексу України.
У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає постанову апеляційного суду законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін. Зазначає, що за приписами Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, обовʼязок зі сплати провізних платежів та неустойок покладено на вантажовідправника. Затримка вагонів на підставі ухвали слідчого судді про обшук і арешт вагонів та вантажу не є підставою, яка звільняє відправника від внесення платежів за період простою вагонів.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Як встановлено господарськими судами, 19.01.2016 між ДП "Корюківське лісове господарство" (продавець) та фірмою-нерезидентом SC "Prolisok" S.R.L. (покупець) укладено контракт №3/6-КР, за умовами п. 1.1 якого (з урахуванням доповнення №5 від 01.06.2016) продавець продає та відвантажує, а покупець купує і приймає в цілому дрова паливні хвойних порід (сосна, ялинка) і березу на умовах FCA (зі складу ДП "Корюківське лісове господарство" Україна) відповідно Інкотермс 2010.
На виконання вимог вищевказаного контракту ДП "Корюківське лісове господарство" здійснило відвантаження лісопродукції в залізничні вагони №№68506385, 67861955, 60603743, надані ТОВ "Каргологістік" на замовлення фірми SC "Prolisok" S.R.L., оформило митні декларації ЕК10АА 102070002/2016/232148, ЕК10АА 102070002/2016/232149 та залізничні накладні ЦІМ/СМГС №№ 454520, 454512, 454777, відповідно до яких відправником вказано ДП "Корюківське лісове господарство", 15300, Чернігівська область, м. Корюківка, вул. Індустріальна, 40, Україна; одержувачем - СЧ Пролисок С.П.Л., Сучавська область, смт. Шкея, вул. Гуморулуй, 39, Румунія.
Тобто, міжнародне перевезення вантажу у спірних правовідносинах у цій справі було оформлене двома уніфікованими накладними ЦІМ/СМГС.
На підставі п. 2 ст. 338 Митного кодексу України працівниками Чернігівської митниці ДФС проведено митні огляди вагонів №№68506385, 67861955, 60603743, про що складено акти огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 29.12.2016.
Відповідно до експертних висновків Чернігівської регіональної торгово-промислової палати Торгово-промислової палати України ЧК-662 від 28.12.2016 та ЧК-663 від 28.12.2016 в технічно справні вагони фактично завантажено дрова паливні хвойних порід (сосна) діаметром 8-30 см, довжиною 400 см, загальним обʼємом 108,32 куб.м, зокрема у вагон №67861955 - 54,09 куб.м, вагон № 60603743 - 54,23 куб.м, а також у вагон №68506385 завантажено дрова паливні хвойних порід (сосна) діаметром 8-35 см, довжиною 400 см, обʼємом 53,48 куб.м. Згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньо-економічної діяльності деревина паливна хвойних порід (сосна) діаметром 8-30 та 8-35 см, довжиною 400 см класифікується у товарній підкатегорії 4401 10 00 00. За якісними показниками лісоматеріали відповідають дровам паливним за ГОСТ 3243-88 "Дрова. Технічні умови", які використовуються як паливо та які не можна використовувати як технологічну сировину.
За клопотанням слідчого СУ ГУНП в Одеській області Борисова В.І. у рамках кримінального провадження №42016230000000238 від 15.09.2016 за ознаками кримінальних порушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України (за фактом виготовлення та видачі сертифікатів про проходження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів та підробних товарно-транспортних накладних з метою здійснення експортних операцій з реалізації половника сосни, що спричиняє знані збитки державі) Приморським районним судом міста Одеси було винесено ухвалу у справі №522/312/17-к (1-кс/522/350/17) від 05.01.2017, та надано дозвіл на проведення обшуку, зокрема, залізничних вагонів №№ 68506385, 67861955, 60603743 на залізничній станції "Роздільна-Сортувальна" регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" з метою виявлення та вилучення ділової деревини (кругляк) хвойних порід, експорт якої з 01.01.2017 заборонений.
Для засвідчення факту затримання вагону працівниками станції "Роздільна-Сортувальна" був складений акт загальної форми №2/П від 06.01.2017.
Про факт затримки вагонів направлено на адресу станції відправлення "Корюківка" телеграму №138 від 06.01.2017 та на адресу станції "Щорса" телеграму №137 від 06.01.2017.
02.03.2017 також направлено телеграму №84 на адресу станції "Корюківка" та телеграму № 83 на адресу станції "Щорса" про вжиття станцією відправлення заходів для врегулювання питання між відправником та контролюючими органами щодо відправлення затриманих вагонів.
01.06.2017 на адресу філії "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" надійшов лист від слідчого управління ГУ Національної поліції в Одеській області №4/7575 від 31.05.2017, яким повідомлено, що в ході досудового розслідування в кримінальних провадженнях №42016230000000238 та №1201716000000023 з метою встановлення осіб, причетних до скоєння правопорушення, накладено арешт на 88 вагонів, зокрема, №№ 68506385, 67861955, 60603743, та прохання з метою недопущення вивозу за межі України вагонів направити зазначені вагони на станцію "Одеса-Застава-1" Одеської залізниці одержувачу ТОВ "Віматекс".
01.06.2017 на адресу філії "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" надійшов лист ТОВ "Віматекс" №54-17 від 31.05.2017 про готовність прийняття зазначених вагонів на свою адресу та гарантування оплати залізничного тарифу.
21.06.2017 вагони №№ 68506385, 67861955, 60603743 були переадресовані на адресу ТОВ "Віматекс", що підтверджується наказами на переадресування вагонів №313 від 21.06.2017 та №315 від 21.06.2017.
Затримка вагонів на станції "Роздільна-Сортувальна" засвідчена актами загальної форми № № 34, 36 від 21.06.2017.
З огляду на відмову відповідача від оплати вартості користування вагонами, зберігання вантажу у вагонах, телеграфного повідомлення, понесення яких залізницею було зумовлено затримкою вагонів на підставі ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 05.11.2017 у справі №522/312/17-к, позивач і звернувся з позовом у цій справі.
Спірні правовідносини у цій справі за своєю правовою природою є правовідносинами з надання послуг, повʼязаних з перевезенням вантажів залізницею, їх зберіганням, у звʼязку з чим до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми спеціального національного законодавства, зокрема норми міжнародних договорів, які встановлюють порядок перевезення вантажів залізничним транспортом.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 5 статті 306 Господарського кодексу України, перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, повʼязана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Субʼєктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснюють зокрема вантажний залізничний транспорт. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною 2 статті 908 Цивільного кодексу України, загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України "Про транспорт", "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України (частини 1 статті 3 Закону України "Про залізничний транспорт").
Обовʼязки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначені Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних підʼїзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Відповідно до частини 1 статті 10 Цивільного кодексу України, чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обовʼязковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України.
Отже, спірні правовідносини, що виникли між сторонами у справі, регулюються як законами та підзаконними актами України, так і міжнародними договорами, згода на обовʼязковість якого надана Верховною Радою України, які є частиною національного цивільного законодавства України.
Україна є учасницею двох міжнародних угод, які регулюють діяльність у сфері перевезення вантажів залізничним транспортом, а саме Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС), до якої Україна приєдналась 05.06.1992 та Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ), до якої Україна приєдналась 05.06.2003.
Зазначені міжнародні договори поширюють свою дію на різні ділянки української залізниці, у звʼязку з чим слід розмежовувати сферу їх застосування. У вирішенні зазначеного питання слід виходити з такого.
Аналіз статей 1 та 3 Розділу І "Загальні положення" Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення свідчить про те, що до сфери застосування Угоди входять усі перевезення вантажів у прямому міжнародному залізничному сполученні між вказаними у другому параграфі статті 3 Угоди станціями, за накладними СМГС та лише по мережі залізниць - країн-учасниць Угоди.
Щодо сфери застосування КОТІФ на ділянки української залізниці слід зазначити, що Конвенція обʼєднує в собі Єдині правила до договору про міжнародне залізничне перевезення пасажирів і багажу (ЦІВ, Додаток А до Конвенції) та Єдині правила до договору про міжнародні залізничні перевезення вантажів (ЦІМ Додаток В до Конвенції).
Сфера дії Конвенції та, зокрема Єдиних правил ЦІМ, до перевезень вантажів у прямому міжнародному залізничному сполученні між державами учасницями Конвенції за накладними ЦІМ, є обмеженою лініями залізниць України, включених у перелік залізничних ліній ЦІМ, та регулюється параграфом 6 статті 1 Єдиних правил ЦІМ. Відповідно сфера застосування Конвенції розповсюджується не на всю залізничну інфраструктуру України, а лише на чітко визначені межі ліній залізниці.
Отже, відповідно до інформації, що міститься на офіційному сайті Міжурядової організації з міжнародних залізничних перевезень (ОТІФ), щодо списку залізничних ліній України (List of railway lines Ukraine) з урахуванням останніх змін станом на 12.12.2017, під дію правових положень КОТІФ підпорядковуються транзитні лінії залізниці з шириною колії 1435 мм та 1520 мм, розміщені на території України, а саме на ділянках:
- державний кордон з Румунією: ст. Халмеу (Румунія)/Дякове - Батьове, державний кордон зі Словаччиною: Чоп/Чиерна над Тисоу (Словаччина) (ш.к. - 1435 мм);
- державний кордон з Венгрією: Чоп/Захонь (Венгрія) (ш.к. - 1435 мм);
- державний кордон зі Словаччиною: Матовце (Словаччина)/Ужгород (ш.к. - 1520 мм);
- державний кордон з Румунією: Халмеу (Румунія) - Дякове (ш.к. - 1520 мм);
- державний кордон з Румунією: Дорнешть (Румунія)/Вадул-Сірет (ш.к. - 1435 мм);
- державний кордон з Румунією: Дорнешть (Румунія)/Вадул-Сірет (ш.к. - 1520 мм);
- державний кордон з Угорщиною: ст. Епережке (Угорщина)/Батьове - Мукачеве (ш.к. - 1435 мм);
- державний кордон з Польщею: Медика (Польща)/Мостиська ІІ - Мостиська І (ш.к. - 1435 мм);
- державний кордон з Польщею: Дорогуськ (Польща)/Ягодин - Ковель (ш.к. - 1435 мм).
Отже, дія Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення поширюється на більшу кількість ділянок української залізниці (майже на всі лінії залізниці України), а дія Конвенції про міжнародні залізничні перевезення з урахуванням міжнародних заяв - на меншу, лише на певні чітко визначені прикордонні ділянки залізниці на заході країни, переважно на ділянки, що мають вузьку ширину колії 1435 мм, а також на ділянки з шириною колії 1520 мм на державному кордоні з Румунією зі станцій Дякове та Вадул-Сірет в Україні та на державному кордоні зі Словаччиною зі станції Ужгород.
Як встановили суди попередніх інстанцій, у спірних правовідносинах у цій справі вагони з вантажем, які були оформлені як міжнародне перевезення та слідували з України в Румунію (з місця приймання вантажу на станціях "Корюківка" та "Щорс" до місця доставки - залізничної станції "Галац Ларга"), прибули на станцію "Роздільна-Сортувальна", де і були затримані на підставі ухвали суду для проведення обшуку. При цьому, доказів того, що вагони з вантажем у спірному міжнародному перевезенні були затримані на прикордонній ділянці залізниці з вузькою шириною колії, яка підпадає під сферу дії КОТІФ, матеріали справи не містять.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів затримання вагонів з вантажем у спірному міжнародному перевезенні на станції в Україні саме на прикордонній ділянці залізниці з вузькою шириною колії, яка підпадає під сферу дії КОТІФ, а вантаж не був переданий на ділянку залізниці, що віднесена до списку залізничних ліній ЦІМ, які підпадають від сферу регулювання КОТІФ, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення ЦІМ, які є додатком В до КОТІФ. Натомість міжнародним договором, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, є саме Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення.
Відповідно до параграфу 6 статті 28 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, дія якої поширюється на спірні правовідносини, якщо перешкода до перевезення вантажу чи його видачі виникло з причин, що не залежали від перевізника, перевізнику повинні бути сплачені додаткові провізні платежі і витрати, понесені ним у звʼязку з перешкодами, а також неустойки, якщо вони передбачені національним законодавством.
Перевізнику повинні бути відшкодовані всі витрати, повʼязані з перевезенням вантажу, не передбачені тарифами і викликані причинами, які не залежать від перевізника. Ці витрати встановлюються на дату їх виникнення окремо для кожного відправлення та підтверджуються відповідними документами. Відшкодування додаткових витрат здійснюється в прядку, передбаченому статтею 31 Угоди (стаття 32 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення).
Згідно з параграфом 1 статті 31 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, якщо угодою між учасниками перевезення не передбачено інше, оплата провізних платежів є обовʼязком: 1) відправника, який бере участь в перевезенні вантажу перевізником, за виключенням перевізника, який видає вантаж, за перевезення, яке ним здійснюється; 2) отримувача - перевізнику, який видає вантаж за перевезення, яке ним здійснюється.
Провізні платежі та неустойки сплачуються перевізнику в порядку, передбаченому національним законодавством держави, в якій здійснюється оплата (параграф 5 статті 31 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення).
Відповідно до статті 119 Статуту залізниць України, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками підʼїзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - субʼєктами підприємницької діяльності вноситься плата. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх вантажовласнику. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), повʼязаної з митним оформленням.