Постанова
Іменем України
12 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 461/7392/16-ц
провадження № 61-22001св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С.,
Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Львівської області від 06 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Бойко С. М., Мікуш Ю. Р., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3, після смерті якого ОСОБА_4 звернулася до Першої львівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак свідоцтво не отримала, оскільки відповідач ОСОБА_2 подав до суду позов про визнання заповіту на користь ОСОБА_4 нікчемним та усунення ОСОБА_1 від права на спадкування.
Після завершення судами розгляду вказаного позову ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак у зв`язку із пропуском строку на подання заяви про прийняття спадщини, останній було відмовлено у прийнятті заяви.
Позивач зазначає, що ОСОБА_4 прийняла спадщину та надає йому згоду, як спадкоємцю, який пропустив строк, подати заяву про прийняття спадщини, однак ОСОБА_2 такої згоди не надає, тому він звертається до суду за захистом свого права.
ОСОБА_1 посилається на те, що з 2004 року перебуває в державі Ізраїль, постійно працює, тому не зміг подати заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк.
Просить суд визначити додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 30 січня 2017 року позов задоволено; визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, протягом трьох місяців з часу набрання законної сили рішення суду.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що строк прийняття спадщини пропущений з поважних причин, оскільки позивач перебував з 2004 року у державі Ізраїль, крім цього, з приводу прийняття спадщини відповідачем ОСОБА_2 було подано позов, розгляд якого завершився у 2015 році.
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 06 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено; рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 січня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції про задоволення позову є передчасними, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону. Позивач не надав належних та допустимих доказів того, що у нього існували поважні причини, які були перешкодою для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця у визначений законом шестимісячний строк.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ), представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні позову, оскільки з 2004 року по серпень 2012 року позивач перебував за межами України в державі Ізраїль, тому причини, що завадили звернутися із заявою про прийняття спадщини в межах 6-місячного строку є поважними.
Короткий зміст заперечень (відзиву) на касаційну скаргу
У запереченнях на касаційну скаргу, поданих у червні 2017 року до ВССУ, ОСОБА_2 просить відхилити касаційну скаргу ОСОБА_1 та залишити без змін рішення апеляційного суду, посилаючись на безпідставність вимог касаційної скарги.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою ВССУ від 16 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
14 травня 2018 року справу № 461/7392/16-ц та матеріали касаційного провадження ВССУ передано до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 батько позивача. Після його смерті відкрилася спадщина на належне спадкодавцеві майно, до якого входить квартира АДРЕСА_1 .
У межах шестимісячного строку після смерті спадкодавця його онук ОСОБА_2 звернувся до Першої львівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Позивач такої заяви не подав, хоча не заперечує, що йому було відомо про смерть батька.
Позивач через свого представника ОСОБА_4 звернувся до Першої львівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини лише 26 вересня 2016 року (більше якчерез 5 років з дня відкриття спадщини).
Установлено, що між сторонами існував спір щодо спадкування після смерті ОСОБА_3, у якому позивач брав участь через представника, надавав доручення на представництво його інтересів у 2014 році. Однак заяви про прийняття спадщини він не подав особисто або через представника.