Постанова
Іменем України
08 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 484/2648/16-ц
провадження № 61-35954св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараша А. А. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Штелик С. П.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 9 серпня 2017 рокуу складі головуючого судді Закревського В.І. та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 21 вересня 2017 року у складі суддів: Лівінського І.В., Шаманської Н.О., Коломієць В.В.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що його братові ОСОБА_3 на праві власності належала земельна ділянка, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 6,86 га, що розташована на території Первомайської районної ради Первомайського району Миколаївської області, кадастровий № НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 його брат помер.
У 2007 році між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була досягнута усна домовленість, за якою позивач передав вищезазначену ділянку відповідачці в тимчасове платне користування. Між тим, договору оренди земельної ділянки у передбаченій законом формі не було укладено. Орендну плату він отримував періодично до 2014 року у вигляді сільгосппродукції. За 2014 рік ОСОБА_2 сплатила йому 8000 грн орендної плати.
Посилаючись на те, що відповідачка не повністю розрахувалася з ним по орендній платі, позивач, уточнивши свої вимоги, просив суд стягнути з відповідачки на його користь 22000 грн майнової шкоди, в тому числі витрати на проїзд, які пов`язані з вирішенням даного спору, в розмірі 1000 грн, а також 15000 грн моральної шкоди.
Крім того, ОСОБА_1 просив зобов`язати відповідачку повернути йому документи, які були отримані відповідачкою для оформлення договору оренди в письмовій формі, а саме: витяг з державного реєстру про право позивача на земельну ділянку; довідку про вартість земельної ділянки; копії паспорту та ідентифікаційного коду; оригінал державного акту на земельну ділянку, виданого на ім`я ОСОБА_3 ; кадастровий план земельної ділянки.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 9 серпня 2017 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 21 вересня 2017 року, у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що позивачем не доведено наявність у ОСОБА_2 невиконаних перед ним зобов`язань щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. А тому, на відповідачку не може бути покладено обов`язок виплатити позивачу матеріальну шкоду у вигляді боргу по орендній платі в розмірі 22000 грн. Відсутні підстави і для покладення на відповідачку обов`язку повернути спірні документи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій 10 жовтня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та постановити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області матеріали цивільної справи 484/2648/16-ц.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не були виконані основні положення цивільного процесуального законодавства, а саме позивачу не було надано право на справедливий суд, у порушення статті 5 ЦПК України суд фактично не здійснював правосуддя, судом було порушено строки розгляду даної справи.
Заявник вважає, що суд самостійно залучив в матеріали справи постанову про закриття досудового кримінального провадження, винесеної, та сфальсифікованої слідчим Первомайського СВ поліції старшим лейтенантом Стояновою І. В.
Суд порушив та не виконав статті 18, 20 ЦПК України (чинних на час подання касаційної скарги), не розглянув згідно закону надану ним 31 жовтня 2016 року заяву про відвід, та не вирішив відвід, який був зобов`язаний провести, згідно ухвали апеляційного суду Миколаївської області від 16 грудня 2016 року.
Судом допущено порушення статті 59 ЦПК України (чинної на час подання касаційної скарги), а саме навмисно не взято до уваги покази свідків.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
20 січня 2018 року надійшли заперечення адвоката Вялової І. М. в інтересах ОСОБА_2, в яких він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 грудня 2010 року позивач по справі ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_3, котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщина, на котру видано дане свідоцтво складається з земельної ділянки, переданої для ведення товарного сільського господарського виробництва розміром 6,86 (шість цілих вісімдесят шість сотих) гектара, що розташована на території Первомайської районної ради Первомайського району Миколаївської області.
Як встановлено судом, дане право власності також підтверджено Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-480036042013.
З Постанов про закриття кримінального провадження від 25 квітня 2015 року та від 11 березня 2016 року вбачається, що в кінці 2014 року відповідачкою по справі ОСОБА_2 було складено проект Договору про оренду земельної ділянки, належної позивачеві ОСОБА_1, однак сам позивач категорично відмовився підписувати даний Договір, а тому і Договір про оренду земельної ділянки, належної позивачеві ОСОБА_1, - не було укладено.