Постанова
Іменем України
12 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 367/5375/16-ц
провадження № 61-30395св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Кардіологічний санаторій "Ворзель"Національної академії наук України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 13 грудня 2016 року у складі судді Пархоменко О. В., ухвалу Апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Фінагєєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кардіологічного санаторію "Ворзель" Національної академії наук України (далі - НАНУ) про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява мотивована тим, що з 12 квітня 2012 року ОСОБА_1 працював у Кардіологічному санаторії "Ворзель" НАНУ на посаді сторожа. Позивач зазначає, що у період з 02 жовтня 2014 року до 16 жовтня 2014 року він знаходився на стаціонарному лікуванні. Після виписки із лікарні в другій половині дня 16 жовтня 2014 року ОСОБА_1 прийшов з лікарняним листом до адміністрації Кардіологічного санаторію "Ворзель" НАНУ з розмовою його подальшої роботи, не пов`язаної із періодичним цілодобовим перебуванням на ній. Відповідальний працівник санаторію повідомила, що для позивача, крім роботи сторожа, іншої не буде. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 залишив заяву про своє звільнення з 16 жовтня 2014 року за власним бажанням для подальшого розгляду керівником.
16 жовтня 2014 року він був звільнений з роботи.
Позивач вважає, що наказ про звільнення його з роботи є незаконним, оскільки він був звільнений під час тимчасової непрацездатності.
Крім того,позивач вважає, що з вини керівника на підприємстві не функціонує профспілкова організація, а також відсутня колективна угода між адміністрацією та профспілковим комітетом.
На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 просив поновити його на посаді сторожа Кардіологічного санаторію "Ворзель" НАНУ з 16 жовтня 2014 року; вважати вимушеним прогулом по вині адміністрації санаторію період з 16 жовтня 2014 року до ухвалення судового рішення про відновлення позивача на посаді сторожа та провести ОСОБА_1 виплату за весь період вимушеного прогулу, виходячи із тарифного посадового окладу сторожа санаторію.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 13 грудня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач особисто написав заяву про своє звільнення з 16 жовтня 2014 року. Звільнення було здійснено у повній відповідності до діючого трудового законодавства
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що роботодавець, звільняючи позивача з роботи за власним бажанням, дотримався встановленої законом процедури звільнення, а відтак жодних підстав до задоволення позову не вбачається.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У травні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасуватирішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Касаційна скарга обґрунтовувалась порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Заявник зазначає, що керівник Кардіологічного санаторію "Ворзель" НАНУ незаконно звільнив його із займаної посади сторожа, судами залишено поза увагою, що позивача перебував на лікарняному та мав приступити до роботи 17 жовтня 2014 року.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
11 червня 2019 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Курило В. П.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 12 квітня 2012 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду сторожа до Кардіологічного санаторію "Ворзель" НАНУ.
Відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого Комунального закладу "Ірпінська центральна міська лікарня" № 7523/1070 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 02 жовтня 2014 року до 16 жовтня 2014 року.
16 жовтня 2014 року ОСОБА_1 подав заяву до Кардіологічного санаторію "Ворзель" НАНУ, в якій просив звільнити його з посади сторожа з 16 жовтня 2014 року за власним бажанням.
Згідно із наказом від 16 жовтня 2014 року № 52 К ОСОБА_1 звільнений із займаної посади за власним бажанням відповідно до статті 38 КЗпП України, підстава - заява ОСОБА_1 .