Постанова
Іменем України
31 липня 2019 року
м. Київ
справа № 522/11682/13-ц
провадження № 61-13691св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Лесько А. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю.,
Штелик С. П.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_4, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2013 року у складі судді Бондаря В. Я. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 12 липня
2016 року у складі колегії суддів: Кононенко Н. А., Комлевої О. С.,
Гайворонського С. П.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У травні 2013 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк", Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 10 жовтня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", який 16 квітня
2010 року було перейменовано на ПАТ "Укрсоцбанк", та ОСОБА_1 було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії
№ 2007/13-2.06/633, згідно якого позивач надав позичальникові кредит у розмірі 220 000,00 доларів США зі сплатою 13 % річних та комісій за користування кредитом, згідно графіку погашення кредиту та відсотків, з кінцевим терміном погашення кредиту до 09 жовтня 2022 року. 21 травня 2008 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір про внесення змін № 1 до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 2007/113-2.06/633 від 10 жовтня 2007 року, згідно якого кредитор надав ОСОБА_1 кредит у розмірі
337 000,00 доларів США зі сплатою 13,5 % річних та комісій, з кінцевим терміном погашення до 09 жовтня 2022 року. На забезпечення виконання умов кредитного договору між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 07-15/1335 від 10 жовтня 2007 року та договір про внесення змін № 1 до Договору поруки № 07-15/1335 від 21 травня 2008 року, згідно яких вона прийняла на себе зобов`язання відповідати за зобов`язаннями
ОСОБА_1 , які виникають з умов кредитного договору
№ 2007/13-2.06/633. Банк свої зобов`язання за вказаними договорами виконав належним чином та видав вказані кошти ОСОБА_1 . Проте, відповідачі в порушення зазначених умов договору свої зобов`язання щодо повернення отриманих кредитних коштів належним чином не виконують, у зв`язку з чим станом на 16 квітня 2013 року утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 4 350 516,34 грн.
У зв`язку з викладеними позовними вимогами Банк просив солідарно стягнути з відповідачів на його користь кредитну заборгованість в розмірі 4 350 516,34 грн, що еквівалентно 544 290,80 доларів США та судові витрати у справі.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 12 липня 2016 року,позов ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено частково.
Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість за кредитним договором № 2007/13-2.06/633 від 10 жовтня 2007 року в розмірі 4 248 878,54 грн, що включає в себе заборгованість за тілом кредиту в розмірі 2 611 399,98 грн; заборгованість за відсотками у розмірі 1 477 478,56 грн, пеню за прострочення тіла кредиту у розмірі 60 000,00 грн, пеню за прострочені відсотки за кредитом у розмірі 100 000,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог Банку було відмовлено.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Судові рішення мотивовані тим, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав повністю, а позичальник - належним чином їх не виконує, має заборгованість перед Банком, яку сплачувати відмовляється, тому така заборгованість підлягає примусовому стягненню з відповідачів в солідарному порядку. Нарахована пеня за прострочення тіла кредиту та за прострочення відсотків по кредиту за клопотанням ОСОБА_1 мають бути зменшені відповідно до 60 000,00 грн та 100 000,00 грн, з урахуванням співмірності нарахованої пені з розміром збитків, заподіяних неналежним виконанням зобов`язання, виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
У серпні 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, через представника ОСОБА_4, звернулися до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, просили скасувати оскаржувані судові рішення.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки суди належним чином не встановили та не дослідили обставини, які мають значення для вирішення спірних правовідносин. Зокрема вказують, що порука у спірних правовідносинах є припиненою, оскільки останнє погашення заборгованості позичальник здійснив ще в червні 2009 року, а з позовом до поручителя Банк звернувся лише в травні 2013 року, що суперечить положенням частини четвертої статті 599 ЦК України. Також Банком було пропущено строк позовної давності на пред`явлення позовної вимоги й до позичальника, який закінчився ще 10 червня 2012 року. Судами обох інстанцій було проігноровано ту обставину, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитору забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. ОСОБА_2 вказує, що участі у розгляді справи судом першої інстанції вона не брала, тому подала до суду апеляційної інстанції заяву про застосування позовної давності до вимог Банку до неї, як поручителя, так і до ОСОБА_1 як до позичальника, однак суд апеляційної інстанції вказану заяву під час апеляційного перегляду справи не врахував, зазначивши в оскаржуваній ухвалі лише те, що заява ОСОБА_1 про застосування позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки подана з порушенням встановленого законом порядку.
АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходило.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Суди встановили, що 10 жовтня 2007 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії
№ 2007/13-2.06/633, згідно якого позичальник надав йому кредит у розмірі
220 000,00 доларів США зі сплатою 13 % річних та комісій за користування кредитом, згідно графіку погашення кредиту та відсотків, з кінцевим терміном погашення до 09 жовтня 2022 року (а. с. 4-8 том 1).
21 травня 2008 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір про внесення змін № 1 до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 2007/113-2.06/633 від 10 жовтня 2007 року, згідно якого позичальник надав йому кредит у розмірі 337 000,00 доларів США зі сплатою 13,5 % річних та комісій, з кінцевим терміном погашення до 09 жовтня 2022 року (а. с. 12-13
том 1).
10 жовтня 2007 року на забезпечення виконання умов кредитного договору між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки за № 07-15/1335 від та 21 травня 2008 року - договір про внесення змін №1 до Договору поруки
№ 07-15/1335 від 10 жовтня 2007 року, згідно яких остання взяла на себе зобов`язання відповідати за зобов`язаннями ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору № 2007/13-2.06/633 (а. с. 19-20, 14 том 1).
Станом на 16 квітня 2013 року утворилась кредитна заборгованість за вказаними договорами у розмірі 4 350 516,34 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 2 611 399,98 грн; заборгованість за процентами у розмірі
1 477 478,56 грн; пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі
68 524,60 грн; пеня за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 193 113,21 грн (а. с. 43-44 том 1).
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позивач зазначав, що сторони у вказаному кредитному договорі, зокрема, в пункті 2.5 цього договору погодили сплату процентів за цим договором відповідно до Графіку щомісячних платежів боржника (а. с. 7-8 том 1). Згідно з Графіком щомісячних платежів позичальнику розстрочено повернення кредитних коштів і визначено сплату процентів шляхом внесення кожного місяця не пізніше 10 числа періодичних платежів у розмірах, визначених цим Графіком.