Постанова
Іменем України
07 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 753/10808/16-ц
провадження № 61-20475св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України до ОСОБА_1 про стягнення витрат пов`язаних з навчанням,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 липня 2016 року у складі судді Каліушка Ф. А. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 20 липня 2017 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Гаращенка Д. Р., Усика Г. І.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача на свою користь витрати, пов`язані з його утриманням в Інституті спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" (далі - Інститут) за період з 08 серпня 2009 року по 20 червня 2013 року в розмірі 60 884,34 грн.
Позовна заява мотивована тим, що з 08 серпня 2009 року по 20 червня 2013 року ОСОБА_1 навчався в Інституті, на підставі укладених між сторонами контрактів про проходження служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації особами рядового і начальницького складу на навчання у вищому навчальному закладі Держспецзв`язку.
Наказом Державного центру кіберзахисту та протидії кіберзагрозам відповідача звільнено у запас Збройних Сил України за підпунктом 6 пункту 92 Положення про проходження служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації особами рядового і начальницького складу, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту.
Оскільки відповідач свої зобов`язання за контрактами не виконав, позивач просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Дарницький районний суд м. Києва заочним рішенням від 09 листопада 2016 року позов задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України витрати, пов`язані з утриманням в Інституті за період з 08 серпня 2009 року по 20 червня 2013 року в розмірі 60 884,34 грн. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив із доведеності позовних вимог.
Дарницький районний суд м. Києва ухвалою від 19 січня 2017 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду міста Києва від 09 листопада 2016 року залишив без задоволення.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Апеляційний суд м. Києва ухвалою від 20 липня 2017 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2016 року залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що суд першої інстанції при розгляді справи не допустив неправильного застосування норм матеріального та дійшов правильного висновкупро стягнення з відповідача на користь позивача витрати, пов`язані з утриманням ОСОБА_1 в Інституті за період з 08 серпня 2009 року по 20 червня 2013 року в розмірі 60 884,34 грн, оскільки умови контракту відповідач не виконав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечення на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій 02 серпня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 20 липня 2017 року, і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними, ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Суд першої інстанції не повідомляв його про розгляд справи у суді, чим порушив його право на справедливий і публічний розгляд справи, що передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, суди не перевірили та не врахували його аргументи про не проживання та не харчування в навчальному закладі, про що писалися відповідні рапорти, які погоджувалися з керівництвом, у результаті чого сума витрат на його навчання позивачем завищена.
Суд безпідставно стягнув з нього витрати за навчання, адже частиною третьою статті 53 Конституції України передбачено, що держава забезпечує доступність і безоплатність, зокрема, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах.
28 серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України на касаційну скаргу, які мотивовані тим, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, ухвалені з дотримання норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у
справі та витребувано її матеріали з Дарницького районного суду міста Києва.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції
Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК Українисудом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
24 квітня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю .
Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що в період з 08 серпня 2009 року по 20 червня 2013 року ОСОБА_1 навчався в Інституті спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут".
08 серпня 2009 року між ОСОБА_1 та Інститутом укладено контракт про проходження служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації особами рядового і начальницького складу, за умовами якого ОСОБА_1 зобов`язався сумлінно виконувати вимоги дисциплінарного статуту Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, нормативно-правових актів Адміністрації Держспецзв`язку, інших актів законодавства, службові обов`язки, накази (розпорядження) начальників.
Згідно з пунктом 2 контракту служба Держспецзв`язку зобов`язалася забезпечити ОСОБА_1 грошове, речове та інше забезпечення відповідно до норм і порядку, встановлених законодавством України та нормативно-правовими актами Адміністрації Держспецзв`язку; здійснення згідно із законодавством одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати у разі: загибелі (смерті) під час виконання службових обов`язків та збереження права на одержання житлового приміщення за його сім`єю; поранення (контузії, травми або каліцтва) заподіяного під час виконання службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, пов`язаних з виконанням службових обов`язків, залежно від ступеня втрати працездатності.
Відповідно до пункту 3 контракту ОСОБА_1 зобов`язався проходити службу в Держспецзв`язку протягом п`яти років після закінчення навчання в Інституті.
ОСОБА_1 зобов`язався у разі звільнення зі служби під час навчання відшкодувати витрати Держспецзв`язку, пов`язані з його утриманням в Інституті згідно з вимогами частини третьої статті 12 Закону України "Про державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України".
Пунктом 5 контракту передбачено, що контракт укладено на строк з 08 вересня 2009 року до 31 липня 2012 року.
02 квітня 2012 року між ОСОБА_1 та Інститутом укладено контракт про проходження служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації особами рядового і начальницького складу, за умовами якого ОСОБА_1 зобов`язався проходити службу в Держспецзв`язку протягом п`яти років після закінчення навчання в Інституті.
Пунктом 3.2 контракту від 02 квітня 2012 року передбачено, що у разі звільнення зі служби під час навчання або протягом п`яти років після закінчення навчання в Інституті ОСОБА_1 зобов`язався відшкодувати витрати Держспецзв`язку, пов`язані з його утриманням в Інституті згідно з вимогами частини третьої статті 12 Закону України "Про державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України".
Контракт укладено на строк навчання з 02 червня 2012 року до 30 червня 2013 року (пункт 5 контракту).
18 квітня 2013 року між ОСОБА_1 та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України укладено контракт про проходження служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації особами рядового і начальницького складу, за умовами якого ОСОБА_1 зобов`язався продовжити та проходити службу в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України протягом п`яти років після закінчення Інституту.
Згідно з пунктом 3.2 контракту від 18 квітня 2013 року ОСОБА_1 зобов`язався у випадку звільнення із служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України протягом п`яти років після закінчення Інституту, з підстав, визначених пунктами 6, 8, 9 частини другої статті 12 Закону України "Про державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України" добровільно відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в інституті, у строк, що не перевищує один рік з дня його виключення із списків особового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (пункт 3 контракту).