РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2019 року
Київ
справа № П/9901/243/19
адміністративне провадження №П/990/243/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого судді Загороднюка А.Г.,
Суддів : Губської О.А., Калашнікової О.В., Кашпур О.В., Соколова В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Харитонової Х.Б.,
позивачки ОСОБА_1,
представника позивачки ОСОБА_2,
представника відповідача Лиходій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання незаконним і скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання копії рішення та матеріалів для ознайомлення,
УСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивачки.
ОСОБА_1 (далі - позивачка) 07 травня 2019 року звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, відповідач), в якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 08 квітня 2019 року № 1076/0/15-19 "Про відмову у внесені Президентові України подання про призначення кандидата ОСОБА_1 на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду";
визнати протиправною бездіяльність ВРП щодо ненадання ОСОБА_1 копії рішення від 08 квітня 2019 року про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та матеріалів для ознайомлення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначила, що під час засідання ВРП як 20 березня 2019 року, так і 08 квітня 2019 року, при розгляді матеріалів щодо внесення Президентові України подання про призначення її на посаду судді КАС ВС доповідач - член ВРП зазначила, що обставини, які б могли стати підставою для відмови у внесенні подання, не встановлені.
Незважаючи на це, відповідач 20 березня 2019 року відклав вирішення питання щодо внесення Президентові України подання про призначення кандидата ОСОБА_1 на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду", а 08 квітня 2019 року оголосив рішення про відмову у внесенні такого подання.
Позивачка брала участь у засіданнях ВРП, проте мотиви відкладення вирішення питання щодо внесення подання та відмови у внесенні подання їй не повідомлялися. Жодного питання або пропозиції надати пояснення до неї ні від ВРП, ні від членів ВРП не надходило.
Позивачка вказує, що була позбавлена можливості надати пояснення на спростування або підтвердження інформації, якою мотивовано оскаржуване рішення. Про мотиви відмови у внесенні подання дізналася лише після ознайомлення з повним текстом рішення ВРП від 08 квітня 2019 року № 1076/0/15-19 "Про відмову у внесені Президентові України подання про призначення кандидата ОСОБА_1 на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду".
На переконання позивача, Верховний Суд може в повній мірі дослідити підстави прийняття оскаржуваного рішення ВРП.
У позові та додаткових поясненнях позивачка з посиланням на статтю 2 КАС України, норми Закону України "Про Вищу раду правосуддя", Закону України "Про судоустрій та статус суддів", судову практику Європейського суду з прав людини, Великої Палати Верховного Суду вказує, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки:
- підстав для обґрунтованого сумніву щодо відповідності критерію доброчесності та професійної етики встановлено не було;
- мотивів, за якими постановлені за участі ОСОБА_1 два рішення можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади, в оскаржуваному рішенні відповідача, не наведено;
- оскаржуване рішення у своєму тексті не містить підстав відмови у наданні рекомендації, а також мотивів, за якими ВРП дійшла такого висновку;
- ВРП прийняла рішення про відмову направити Президенту України подання за відсутності відомостей, які не були предметом розгляду ВРП або яким не дана оцінка ВККС;
- ВРП порушила право позивачки брати участь у прийнятті рішення, "бути почутим", не надавши позивачу можливості надати пояснення або заперечення.
Також позивачка вказала, що 16 квітня 2019 року подала заяву до відповідача про надання можливості ознайомлення з матеріалами щодо обрання її на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та про видачу копії рішення за результатами розгляду цих матеріалів. Проте станом на 07 травня 2019 року (останній день оскарження рішення відповідача) не надано можливості ознайомитися з повним текстом оскаржуваного рішення. Позивачка вважає таку бездіяльність відповідача протиправною.
У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовну вимогу стосовно рішення ВРП від 08 квітня 2019 року, навівши обґрунтування, аналогічне викладеному в позовній заяві та додаткових поясненнях.
Щодо позовної вимоги стосовно протиправної бездіяльності відповідача позивачка та її представник не наполягали на її задоволенні через те, що оскаржуване рішення отримано.
Стислий виклад заперечення відповідача.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відзиві відповідач указує, що спірне рішення прийнято повноважним складом Вищої ради правосуддя та підписано всіма членами Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні. На засіданні Вищої ради правосуддя 08 квітня 2019 року були присутні 17 членів Вищої ради правосуддя. За результатами голосування, стосовно позивачки, "за внесення подання" проголосувало 9 членів Вищої ради правосуддя, "проти" 8, "не брали участі в голосуванні" 0.
На Вищу раду правосуддя покладено обов`язок щодо формування в Україні якісного суддівського корпусу з професійних кадрів високого рівня кваліфікації з урахуванням їхніх особистих та моральних якостей, необхідних для здійснення правосуддя. Кандидат на посаду судді претендує на одержання повноважень посадової особи, уповноваженої на виконання функцій держави, - здійснення правосуддя, тому при вирішенні питання про можливість рекомендування кандидата на посаду судді Вища рада правосуддя зобов`язана врахувати всі обставини, які перешкоджають кандидату на посаду судді зайняти таку посаду, у тому числі й ті, що негативно характеризують кандидата. Тому відсутність внутрішнього переконання у членів Вищої ради правосуддя щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики ґрунтується на внутрішній оцінці сукупності всіх обставин, що мають стосунок до кандидата на посаду судді.
Вирішення питання про внесення подання про призначення судді на посаду покладається саме на членів Вищої ради правосуддя, і жоден інший суб`єкт чи орган, у тому числі й суд, не може втручатися у здійснення суб`єктом владних повноважень своїх функцій.
Вища рада правосуддя встановила, що суддя ОСОБА_1 у складі колегії суддів Вищого адміністративного суду України ухвалила судове рішення у справі про скасування рішення Вищої ради юстиції від 05 листопада 2015 року "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області ОСОБА_3 . з посади за порушення присяги" та судове рішення про скасування рішення Вищої ради юстиції від 03 грудня 2015 року "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області у зв`язку з порушенням присяги" з очевидними порушеннями норм процесуального права, принципів верховенства права та законності. Вивчення тексту постанов Вищого адміністративного суду України у вказаній справі не дало можливості встановити належні, співвідносні зі змістом закону мотиви, якими керувався суд при ухваленні зазначених судових рішень.
Відсутність належного обґрунтування ухваленого судового рішення та істотне відхилення від достатньо чітких та однозначних положень закону щодо скасування та оскарження актів Вищої ради юстиції, які не можуть бути пояснені текстом судового рішення, здатні підірвати довіру до суду та можуть створити у стороннього спостерігача враження про упередженість судді, а тому викликають обґрунтовані сумніви щодо відповідності судді ОСОБА_1 критерію доброчесності та професійної етики.
Викладені обставини свідчать про систематичний вияв суддею ОСОБА_1 очевидної несумлінності при здійсненні правосуддя, ігнорування норм законодавства, що дискредитує судову систему. Такі дії свідчать про порушення основ здійснення правосуддя.
Приймаючи спірне рішення, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що поведінка кандидата викликає обґрунтований сумнів щодо відповідності ОСОБА_1 критерію доброчесності та професійної етики та є обставиною, яка може негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у разі її призначення на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Вищої ради правосуддя щодо ненадання копії рішення від 08 квітня 2019 року № 1076/0/15-19 та матеріалів для ознайомлення, у відзиві зазначено, що 24 травня 2019 року в телефонному режимі ОСОБА_1 повідомлено про можливість ознайомитися з матеріалами справи та отримати копію оскарженого рішення Вищої ради правосуддя, на що позивачка повідомила про те, що ознайомиться з матеріалами 3-4 червня 2019 року.
Копію рішення ВРП від 08 квітня 2019 року № 1076/0/15-19 направлено позивачці супровідним листом від 27 травня 2019 року № 19952/0/9-19.
Невидача ОСОБА_1 у семиденний строк спірного рішення не порушує права позивачки та не є підставою для його скасування.
Представник відповідача у судовому засіданні повністю заперечувала проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Заяви, клопотання учасників справи.
Разом із позовною заявою 07 травня 2019 року позивачка подала клопотання про витребування доказів, а саме копії рішення Вищої ради правосуддя від 08 квітня 2019 року про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення кандидата ОСОБА_1 на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та матеріали рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо ОСОБА_1, які були предметом розгляду на засіданні Вищої ради правосуддя 8 квітня 2019 року.
На виконання ухвали від 13 травня 2019 року відповідач 30 травня 2019 року вказані докази надав суду.
Процесуальні дії у справі.
Верховний Суд у складі головуючого судді Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А. ухвалою від 13 травня 2019 року відкрив провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання незаконним і скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання копії рішення та матеріалів для ознайомлення.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А., Бевзенка В.М., Шарапи В.М., Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г. ухвалою від 9 липня 2019 року задовольнив заяви суддів Данилевич Н.А., Бевзенка В.М., Шарапи В.М., Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г. про самовідвід та передав матеріали адміністративної справи №9901/243/19 до секретаріату Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 11 липня 2019 № 957/0/78-19, з урахуванням статей 31, 41 КАС України, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 9901/243/19.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 липня 2019 року визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя - Загороднюк А.Г., судді: Губська О.А., Калашнікова О.В., Кашпур О.В., Соколов В.М.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 15 липня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу за цим позовом і розгляд адміністративної справи розпочав спочатку за правилами спрощеного позовного провадження.
Обставини справи, оцінка доказів, застосування норм права та мотиви ухваленого рішення.
01 вересня 2018 року позивачка подала до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) заяву про участь у конкурсі на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Рішенням від 06 березня 2019 року № 461/вс-19 ВККС визнала ОСОБА_1 такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.
ВККС рішенням від 06 березня 2019 року № 589/вс-19 внесла ВРП рекомендацію щодо призначення ОСОБА_1 на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
ВРП запросила ОСОБА_1 на засідання щодо розгляду питання про внесення подання Президентові України про призначення позивачки на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на 20 березня 2019 року.
На засіданні ВРП оголошено висновок члена Вищої ради правосуддя Краснощокової Н.С. від 14 березня 2019 року щодо можливості призначення ОСОБА_1 на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до вказаного висновку за результатами розгляду рекомендації ВККС щодо призначення ОСОБА_1 на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не встановлено порушення Комісією визначеного законом порядку призначення на посаду судді. Указано, що кандидатура ОСОБА_1 на посаду суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відповідає вимогам статті 127 Конституції України та статтям 38, 69 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у зв`язку з чим вона може бути призначена на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Після оголошення висновку питань до позивачки у членів ВРП не було, як і пропозицій надати пояснення щодо будь-якої інформації або відомих обставин.
Після виходу з нарадчої кімнати за результатами обговорення кандидатури ОСОБА_1 ВРП проголосила рішення про відкладення вирішення питання стосовно внесення подання Президентові України про призначення позивачки на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Мотиви прийнятого рішення не оголошувалися. Доказів того, що такі мотиви будь-яким способом повідомлялися позивачці Суду не надано.
Наступне засідання ВРП щодо розгляду питання про внесення подання Президентові України про призначення позивачки на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відбулося 08 квітня 2019 року.
На засіданні член Вищої ради правосуддя Краснощокова Н.С. підтримала свій висновок від 14 березня 2019 року щодо можливості призначення ОСОБА_1 на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Засідання відбулося за участю позивачки. Запитань до позивачки у членів ВРП не було, як і пропозицій надати пояснення щодо будь-якої інформації або відомих обставин.
Після виходу з нарадчої кімнати ВРП оголосила рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення кандидата ОСОБА_1 на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Мотиви прийнятого рішення не оголошувалися.
16 квітня 2019 року позивачка подала заяву до відповідача про надання можливості ознайомлення з матеріалами щодо обрання її на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та про видачу копії рішення за результатами розгляду цих матеріалів.
24 травня 2019 року головний спеціаліст ВРП ОСОБА_6 в телефонному режимі повідомила ОСОБА_1 про можливість ознайомитися з матеріалами справи та отримати копію оскарженого рішення Вищої ради правосуддя, на що позивачка повідомила про те, що ознайомиться з матеріалами 3-4 червня 2019 року.
Не погоджуючись із рішенням ВРП від 08 квітня 2019 року № 1076/0/15-19 та вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неознайомлення з указаним рішенням, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП визначені Законом України "Про Вищу раду правосуддя".
Відповідно до частини першої статті 1 цього Закону ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
Частиною першою статті 2 Закону визначено, що статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП визначаються Конституцією України, цим Законом та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".