ПОСТАНОВА
Іменем України
12 серпня 2019 року
Київ
справа №810/3376/16
адміністративне провадження №К/9901/16087/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В. М.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року (головуючий суддя - Грибан І.О., судді - Беспалов О.О., Парінов А.Б.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції України в Київській області
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Київській області, в якому просив( з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог):
1.1 визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 22.09.2016 № 551-о/с в частині звільненні зі служби в поліції у запас (з постановкою на військовий облік) за пп. 7 п.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" капітана поліції ОСОБА_1, старшого інспектора дозвільної системи сектору превенції Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області;
1.2 поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції на посаді старшого інспектора дозвільної системи сектору превенції Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області;
1.3 стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 23.09.2016 по 05.12.2016 року у розмірі 10250,49 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог вказує, що рапорт про звільнення за власним бажанням він подав 30.06.2016 р., в подальшому 01.07.2016 р., його відкликав, а відтак правові підстави для звільнення зі служби в органах поліції 22.09.2016 р. наказом №551 о/с, відсутні. Крім того, стверджував, що після прийняття оскаржуваного наказу він продовжував виконувати службові обов`язки та вважав, що відносини з проходження публічної служби тривали. Заявляє, що навіть після одержання наказу не виконані формальні підстави, пов`язані зі звільненням: у нього не вилучено службове посвідчення, жетон офіцера та картка-замісник для отримання табельної вогнепальної зброї, йому не була видана належним чином оформлена трудова книжка.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 було відмовлено.
4. Відмовляючи в позовних вимогах, суд виходив з того, що рапорт про звільнення ОСОБА_1 був зареєстрований 22.09.2016 р., містить погодження т.в.о. начальника ГУ НП в Київській області Ценова Д.М. та інших керівників структурних підрозділів управління поліції в Київській області, тобто дата звільнення 22.09.2016 р. була погоджена позивачем та його керівництвом, тим самим сторони домовились про звільнення у коротший строк в розумінні Кодексу законів про працю України та ст.77 Закону України "Про Національну поліцію".
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року скасовано.
5.1 Прийнято по справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
5.2 Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 22.09.2016 № 551-о/с в частині звільненні зі служби в поліції у запас (з постановкою на військовий облік) за пп. 7 п.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" капітана поліції ОСОБА_1, старшого інспектора дозвільної системи сектору превенції Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
5.3 Поновлено ОСОБА_1 на службі в Національній поліції на посаді старшого інспектора дозвільної системи сектору превенції Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
5.4 Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 18290,09 грн.
6. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції вказав, що з наявної в матеріалах справи копії рапорту позивача про звільнення не вбачається, що останній містить інформацію щодо дати звільнення. Наявна тільки дата вхідної реєстрації рапорту та дата візування його відповідною посадовою особою. Вказане свідчить про відсутність домовленості сторін щодо звільнення у більш короткий строк. Отже, у відповідача були відсутні підстави для звільнення позивача зі служби до спливу тримісячного строку від дня попередження позивачем про своє бажання звільнитися.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
7. 23 лютого 2017 року відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2017 року, в якій просив скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2017 року та залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року.
8. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що рапорт про звільнення ОСОБА_1 був зареєстрований 22.09.2016 р., містить погодження т.в.о. начальника ГУ НП в Київській області Ценова Д.М. та інших керівників структурних підрозділів управління поліції в Київській області, тобто дата звільнення 22.09.2016 р. була погоджена позивачем та його керівництвом, що свідчить про виконання відповідачем приписів ст.77 Закону України "Про Національну поліцію України" та ст. 38 КЗпПУ під час звільнення позивача.
9. Позивачем до Суду не надано відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду по суті.
10. Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2019 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінню Національної поліції в Київській області, виконував обов`язки старшого інспектора дозвільної системи сектору превенції Білоцерківського відділу поліції Київської області, мав звання капітан поліції.
12. 01.07.2016 р., позивач засобами поштового зв`язку на адресу Головного управління Національної поліції в Київській області надіслав рапорт про визнання недійсним рапорту від 30.06.2016 р. та просив у зв`язку із погіршенням стану здоров`я направити його для проходження військово-лікарської комісії. Цей рапорт був одержаний ГУ НП у Київскій області та зареєстрований в журналі обліку вхідних документів за липень 2016 р. Факт одержання цього рапорту визнається відповідачем.
13. З 30.06.2016 р. по 16.09.2016 р. позивач перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні в різних медичних закладах. 01.07.2016 р. ним також було подано рапорт, яким повідомлено Головне управління Нацполіції про його перебування на лікуванні.
14. 17.09.2016 р., ОСОБА_1 повернувся до виконання покладених на нього обов`язків, а 20.09.2016 р. подав рапорт про відкликання рапорту від 01.07.2016 р. в частині надання йому направлення для проходження військово-лікарської комісії.
15. В той же час, до ГУ НП у Київській області надійшов рапорт ОСОБА_1 про звільнення за власним бажанням, який був зареєстрований відповідальним працівником управлінням Балабановою О .С. 22.09.2016 р. за №11735, що відповідає реєстраційному номеру журналу обліку вхідних документів ГУ НП в Київській області за цей період.
16. 22.09.2016 р., наказом №551 о/с т.в.о. начальника ГУ НП в Київській області Ценова Д.М. ОСОБА_1 був звільнений зі служби в поліції в запас на підставі п.п.7 п.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію".
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
17. Частина 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VІІІ): поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв`язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.