ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 906/763/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Багай Н.О., Могила С.К.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 (судді: Саврій В.А., Миханюк М.В., Демидюк О.О.)
та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 17.04.2019 (суддя Вельмакіна Т.М.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія"
про забезпечення позову
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія"
до SPRINGER MASCHINENFABRIK AG (Компанія "Шпрінгер Мішиненфабрік АГ")
про стягнення 143 105,00 євро (еквівалент 4 731 051,30 грн) та розірвання договору,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави заяви про забезпечення позову
1.1. У провадженні Господарського суду Житомирської області знаходиться справа №906/763/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія" (далі - ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія") до Компанії SPRINGER MASCHINENFABRIK AG ("Шпрінгер Мішиненфабрік АГ") (Friesach, Austria) про стягнення 143105,00 євро збитків за неналежне виконання договору монтажу та введення обладнання в експлуатацію від 03.08.2015 №1215035, укладеного між ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" і компанією SPRINGER MASCHINENFABRIK AG ("Шпрінгер Мішиненфабрік АГ"), та розірвання цього договору.
15.04.2019 ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" звернулося до місцевого господарського суду із заявою про забезпечення позову, в якій просило суд накласти арешт на кошти у розмірі ціни позову в сумі 4 731 051,30 грн та судового збору у сумі 72 727,93 грн, які обліковуються на розрахунковому рахунку Компанії SPRINGER MASCHINENFABRIK AG ("Шпрінгер Мішиненфабрік АГ").
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 17.04.2019, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2019, заяву ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" про забезпечення позову від 15.04.2019 повернуто заявнику.
2.2. Оскаржувані судові рішення мотивовано тим, що частиною сьомою статті 140 Господарського процесуального кодексу України чітко визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 17.04.2019, а справу направити для продовження розгляду до місцевого господарського суду.
В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення частин 1, 2, 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до прийняття незаконної постанови суду апеляційної інстанції, яка порушує процесуальне право позивача на забезпечення позову та перешкоджає подальшому провадженню у цій справі.
Заявник стверджує, що відповідно до положень частин 1, 2, статті 174 Господарського процесуального кодексу України, процесуальним наслідком відсутності документа, який підтверджує сплату судового збору є залишення заяви без руху з одночасним зазначенням точної суми судового збору, яку необхідно сплатити, а також встановленням строку для усунення такого недоліку. У разі несплати судового збору протягом встановленого судом строку для усунення зазначеного недоліку, суд уповноважений повернути таку заяву.
На думку заявника, повернення заяви створило для позивача неспівмірні перешкоди доступу до суду, обмежило можливості реалізувати права, надані Господарським процесуальним кодексом України і такі обставини є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
4.2. Як вже було зазначено вище, 15.04.2019 ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" звернулося до суду із заявою про забезпечення позову, згідно якої просило суд накласти арешт на кошти у розмірі ціни позову в сумі 4731051,30грн, та судового збору у розмірі 72727,93грн, які обліковуються на розрахунковому рахунку Компанії SPRINGER MASCHINENFABRIK AG ("Шпрінгер Мішиненфабрік АГ").
4.3. Проте, дослідивши матеріали цієї заяви, місцевий господарський суд встановив, що до заяви взагалі не додано документів, що підтверджують сплату судового збору.
4.4. Підстави для забезпечення позову, заходи забезпечення, порядок подання заяви про забезпечення позову, вимоги щодо форми і змісту заяви, порядок розгляду заяви про забезпечення позову та інші положення щодо забезпечення позову встановлені Главою 10 "Забезпечення позову" Розділу 1 "Загальні положення" Господарського процесуального кодексу України.
4.5. Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
4.6. Згідно із частиною п`ятою статті 139 Господарського процесуального кодексу України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
4.7. Частиною сьомою статті 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.