ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/2541/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Банаська О.О., Васьковського О.В., Жукова С.В., Огородніка К.М., Пєскова В.Г., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
скаржника - адвокат Щербак Є.М.
відповідача 1 - ОСОБА_1,
відповідача 2 - адвокат Таболін О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Селезньової Катерини Василівни
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 27.02.2019
у складі колегії суддів: Жук Г.А. (головуючого), Дикунської С.Я., Мальченко А.О.
та на рішення Господарського суду міста Києва
від 22.10.2018
у складі судді: Гумеги О.В.
у справі № 910/2541/18
за позовом Фізичної особи-підприємця Селезньової Катерини Василівни
до відповідачів: 1. Національного банку України; 2. Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
про визнання недійсним договору,-
ВСТАНОВИВ:
1. Фізична особа-підприємець Селезньова Катерина Василівна звернулася в Господарський суд міста Києва з позовом до Національного банку України та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання недійсним Договору застави майнових прав від 04.03.2014 № 08/3МП, укладеного між НБУ та ПАТ "Дельта Банк".
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 у задоволенні позову відмовлено повністю.
3. Не погодившись з прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець Селезньова Катерина Василівна звернулась до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 у даній справі апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишено без змін.
5. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
5.1 04.03.2014 між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (позичальник за договором, відповідач-2 у справі) та Національним банком України (кредитор за договором, відповідач-1 у справі) укладено Кредитний договір №08 (далі - Кредитний договір; а.с. 161-165 том І).
5.2 Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору (у редакції Додаткового договору № 1 від 15.04.2014 та Додаткового договору № 3 від 02.03.2015 до Кредитного договору; а.с. 166-168 том І) кредитор надав позичальнику кредит для збереження ліквідності у сумі 1 729 674 960,88 грн. на строк з 03.04.2014 до 10.06.2015 включно. Розмір процентної ставки з 15.04.2014 встановлюється на рівні 19,5% річних.
5.3 Пунктом 1.8 Кредитного договору встановлено, що забезпеченням за цим договором виступають майнові права за укладеними позичальником кредитними договорами з юридичними та фізичними особами на загальну суму 9 033 321 119,26 грн згідно з реєстром, який є додатком до Договору застави майнових прав від 04.03.2014 №08/ЗМП.
5.4 04.03.2014 між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (заставодавець за договором, відповідач-2 у справі) та Національним банком України (заставодержатель за договором, відповідач-1 у справі) укладено Договір застави майнових прав №08/ЗМП (далі - Договір застави) (а.с. 169-173 том І).
5.5 Відповідно до п. 1.1 Договору застави предметом застави за цим договором є майнові права за кредитними договорами, що укладені між заставодавцем і юридичними та фізичними особами, перелік яких визначений у Додатку №1 до цього Договору (далі - боржники), що є його невід`ємною частиною (далі всі вищезазначені кредитні договори та генеральні кредитні договори, договори про відкриття кредитної лінії, договори про кредитування, чи інша назва договору про надання кредитних коштів на умовах повернення, платності, строковості, забезпеченості та цільового характеру використання разом та/або окремо іменуються - Кредитні договори). Станом на 04.03.2014 заборгованість за кредитними договорами становить 9 033 321 119,96 грн. (абз. 1 п. 1.1 Договору застави).
5.6 Зобов`язання, що випливають з укладених кредитних договорів, забезпечуються договорами застави, іпотеки, поруки тощо (абз. 2 п. 1.1 Договору застави).
5.7 Відповідно до п. 1.3 Договору застави майнових прав у редакції Додаткового договору №1 від 15.04.2014 та Додаткового договору №2 від 02.03.2015 до Договору застави (а.с. 174-175 том І), надана застава забезпечує належне виконання заставодавцем вимог заставодержателя, що випливають (та/або випливатимуть) з Кредитного договору від 04.03.2014 №08, укладеного між заставодавцем та заставодержателем, а також всіх додаткових угод, що будуть укладені до нього, а також з усіх окремих кредитних договорів (та змін до них), в тому числі щодо суми зобов`язань, строків їх виконання, розміру процентів та інших умов, у тому числі, щодо: повернення заставодавцем заставодержателю заборгованості за кредитом у сумі, на умовах та в строки, визначені кредитним договором; сплати заставодавцем процентів за користування кредитом у розмірі 19,5% річних в порядку та строки, визначені кредитним договором; виконання заставодавцем інших зобов`язань, передбачених кредитним договором, в повному обсязі, на умовах і в строки, визначені в кредитному договорі (у тому числі при зміні строків виконання зобов`язань), у тому числі зобов`язань щодо сплати неустойок (пені та штрафів) та відшкодування збитків.
5.8 Перелік кредитних договорів, майнові права за якими передані в забезпечення Національному банку України, викладено Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" в реєстрі укладених банком-позичальником кредитних договорів з юридичними та фізичними особами, що пропонуються в забезпечення Національному банку України (а.с.176-181 том І).
5.9 У відповідності до постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 року № 150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк". З 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.
5.10 Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 147 від 03.08.2015 "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" було продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" до 02.10.2015 включно, продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" до 02.10.2015 включно.
5.11 На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 № 181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", яким розпочато процедуру ліквідації Банку з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно та призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Дельта Банк", визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, статтями 37, 38, 47-51 вказаного закону, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову В.В. на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017.
5.12 11.01.2016 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення про затвердження Реєстру кредиторських вимог АТ "Дельта Банк" (протокол № 005/16), згідно якого задоволення вимог кредиторів здійснюватиметься за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку у черговості, визначеній статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (відповідна інформація розміщена на офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб).
5.13 20.02.2017 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 619, відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" на два роки до 04.10.2019. Відповідно до даного рішення продовжено повноваження ліквідатора АТ "Дельта Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Кадирова Владислава Володимировича на два роки до 04.10.2019.
5.14 У відповідності до Довідки АТ "Дельта Банк" № 05-383792 від 08.12.2017 (а.с. 25, 57 том І) та витягу Реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Дельта Банк" (а.с. 58 том І) Фізична особа-підприємець Селезньова Катерина Василівна є кредитором АТ "Дельта Банк", кредиторські вимоги позивача включено до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Дельта Банк" 4 та 7 черг, загальна акцептована сума кредиторських вимог позивача становить 325 015,96 грн.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
6. 27.03.2019 Фізична особа-підприємець Селезньова Катерина Василівна через Північний апеляційний господарський суд звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою від 27.03.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 та на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 у справі № 910/2541/18, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга. 03.04.2019, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України, касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Селезньової Катерини Василівни від 27.03.2019 разом зі справою № 910/2541/18 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 910/2541/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 05.04.2019.
8. Ухвалою Верховного Суду від 12.04.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 910/2541/18 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Селезньової Катерини Василівни від 27.03.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2018, розгляд касаційної скарги призначено на 12.06.2019 о 15 год. 00 хв.
9. 26.04.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Фізичної особи-підприємця Селезньової Катерини Василівни надійшла заява про відвід суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - Білоуса В.В. (головуючого) та Ткаченко Н.Г на підставі пункту 5 частини 1 статей 35, 38 Господарського процесуального кодексу України.
10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 910/2541/18 заяву Фізичної особи-підприємця Селезньової Катерини Василівни про відвід суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Білоуса В.В. (головуючого) та Ткаченко Н.Г визнано необґрунтованою. Зупинено провадження у справі № 910/2541/18 до вирішення питання про відвід суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Білоуса В.В. (головуючого) та Ткаченко Н.Г. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому статтею 39 та частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
11. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 13.06.2019 заяву Фізичної особи-підприємця Селезньової Катерини Василівни про відвід суддів передано на розгляд судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Кролевець О.А.
12. Ухвалою Верховного Суду від 18.06.2019 (суддя - Кролевець О.А.) у зв`язку з тим, що суд не вбачає обставин, які б підтверджували порушення порядку визначення колегії суддів для розгляду справи або які викликали б сумнів у неупередженості, об`єктивності суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Білоуса В.В. та Ткаченко Н. Г. у справі № 910/2541/18, та з огляду на те, що не встановлено і обставин, які б свідчили про неможливості розгляду справи, що стосується кредитних правовідносин та застосування спеціального банківського законодавства суддями Верховного Суду Білоусом В.В. і Ткаченко Н. Г., у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Селезньової Катерини Василівни про відвід суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - Білоуса В.В. (головуючого) та Ткаченко Н.Г у справі № 910/2541/18 відмовлено.
13. Ухвалою Верховного Суду від 19.06.2019 поновлено провадження у справі № 910/2541/18 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Селезньової Катерини Василівни від 27.03.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 та на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2018; призначено розгляд касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Селезньової Катерини Василівни на 17.07.2019 о 16:15 год.
14. Ухвалою Верховного Суду від 17.07.2019 справу № 910/2541/18 передано на автоматизований розподіл для визначення колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Селезньової Катерини Василівни від 27.03.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 та на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 у складі семи суддів.
15. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/2541/18 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Білоус В.В. - головуючий, судді: Банасько О.О., Васьковський О.В., Жуков С.В., Огороднік К.М., Погребняк В.Я., Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 19.07.2019.
16. Ухвалою Верховного Суду від 22.07.2019 прийнято справу № 910/2541/18 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Селезньової Катерини Василівни від 27.03.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 до провадження колегією суддів Верховного Суду у складі: Білоус В.В. - головуючий, судді: Банасько О.О., Васьковський О.В., Жуков С.В., Огороднік К.М., Погребняк В.Я., Ткаченко Н.Г.; призначено розгляд касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Селезньової Катерини Василівни на 06.08.2019 об 11:15 год.
17. Відповідно до наказу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.07.2019 № 44-к суддя - Погребняк В.Я. з 30.07.2019 по 22.08.2019 перебуватиме у відпустці.
18. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 05.08.2019 № 29.3-02/1694, у зв`язку з перебуванням судді Погребняка В.Я. у відпустці, відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/2541/18.
19. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 06.08.2019 справу № 910/2541/18 розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Банаська О.О., Васьковського О.В., Жукова С.В., Огородніка К.М., Пєскова В.Г., Ткаченко Н.Г.
20. Ухвалою Верховного Суду від 06.08.2019 прийнято справу № 910/2541/18 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Селезньової Катерини Василівни від 27.03.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 до провадження колегією суддів Верховного Суду у складі: Білоус В.В. - головуючий, судді: Банасько О.О., Васьковський О.В., Жуков С.В., Огороднік К.М., Пєсков В.Г., Ткаченко Н.Г.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.
21. Не погоджуючись з прийнятою постановою, Фізичною особою-підприємцем Селезньовою Катериною Василівною подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги; визнати відсутнім у Національного банку України права забезпеченого кредитора за кредитним договором від 04.03.2014, укладеним між НБУ та ПАТ "Дельта Банк".
22. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
22.1 Судами попередніх інстанцій порушено статтю 55 Конституції України, статті 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 2, 4 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заперечується право позивача на судовий захист прав та інтересів, порушених на час звернення до господарського суду.
22.2 Судами необґрунтовано відмовлено у задоволенні позову про недійсність договору застави майнових прав з підстави укладення правочину у простій письмовій формі, без нотаріального посвідчення.
22.3 Судами необґрунтовано відмовлено у задоволенні позову про недійсність договору застави майнових прав з підстави непогодження істотних умов договору застави.
22.4 Судами необґрунтовано відмовлено у задоволенні позову про недійсність договору застави майнових прав з підстави відсутності волевиявлення сторін та повноважень у осіб, які підписали договір.
22.5 Судами не досліджено докази невідповідності предмету застави окремим вимогам законодавства.
22.6 Судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що матеріалами справи підтверджено порушення п.7 Положення № 91 про що зазначено у позові.
23. Представник скаржника в судовому засіданні 06.08.2019 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених в ній.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
24. Національним Банком України подано відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить відмовити у задоволенні касаційної скарги у повному обсязі.
25. Представник відповідача 1 в судовому засіданні 06.08.2019 заперечив проти касаційної скарги, представник відповідача 2 в судовому засіданні 06.08.2019 не заперечив проти касаційної скарги.
Розгляд клопотань Верховним Судом
26. 17.07.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Фізичної особи-підприємця Селезньової Катерини Василівни надійшла заява про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
27. Вказана заява мотивована тим, що на даний час відсутня єдина правозастосовча практика суду касаційної інстанції щодо визнання недійсним правочину у зв`язку з його невідповідністю приписам Положення про надання Національним банком України кредитів банкам України для забезпечення їх ліквідності, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 24.02.2014 № 91.
27.1 У справі № 910/3117/17 (постанова Вищого господарського суду України від 12.12.2017) суд визнав, що договір застави майнових прав, який було укладено з порушенням вимог Положення НБУ № 91, підлягає визнанню недійсним з підстав, передбачених частиною 1 статті 203 та частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України.
27.2 У справах № 910/7009/18 та № 910/2540/18 (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2019 та 16.07.2019 відповідно) суд фактично відмовився розглядати недійсність договору застави майнових прав, як такого, що укладений в порушення вимог Положення НБУ № 91.
27.3 Представники позивача та відповідача 2 в судовому засіданні 06.08.2019 підтримали вказану заяву, представник відповідача 1 в судовому засіданні 06.08.2019 проти вказаної заяви заперечив.
28. Розглянувши заяву про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, заслухавши пояснення представників сторін щодо вказаної заяви, вказані доводи відхиляються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з огляду на те, що у справі № 910/3117/17 визнано недійсним договір застави майнових прав № 06/ЗМП від 26.02.2014 в частині передання в заставу майнових прав за договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013, укладеного між АТ "Дельта Банк" та ДП "Укрспирт" з підстав невідповідності майнових прав за вказаним кредитним договором пункту 7 Положення №91, що не свідчить про не відповідність вказаному положенню всіх майнових прав за укладеними банком-позичальником кредитними договорами з юридичними (крім банків) та фізичними особами, які передані в заставу за спірним договором застави, а відтак питання щодо недійсності спірного договору застави в цілому повинно вирішуватись у кожній конкретній справі окремо з урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів.
28.1 Разом з тим, у справах № 910/7009/18 та № 910/2540/18 судами не встановлено обставин з якими закон пов`язує визнання недійсними договорів застави майнових прав з підстав невідповідності майнових прав за кредитними договорами Положенню №91.
28.2 З наведеного вбачається, що у вказаних справах встановлені різні фактичні обставини.
29. Окрім того, вказана заява мотивована тим, що на даний час відсутня єдина правозастосовча практика щодо застосування статей 209, 513, 514, 577 Цивільного кодексу України, статей 18, 24 Закону України ʼʼПро іпотекуʼʼ, статті 13 Закону України ʼʼПро заставуʼʼ щодо нотаріального посвідчення договору застави, за яким в заставу передані права вимоги об`єктів нерухомого майна та транспортних засобів у випадку невиконання боржниками і третіми особами основних зобов`язань.
29.1 Київським апеляційним господарським судом у постанові від 05.09.2017 по справі № 910/4410/17 викладена позиція про необхідність нотаріального посвідчення такого договору застави. Натомість у справах № 910/7009/18 та № 910/2540/18 суд зазначив що до договору застави не може застосовуватися законодавство, що регулює правовідносини іпотеки та відступлення прав вимоги.
30. Вказані доводи відхиляються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з огляду на те, що у вказаній постанові апеляційного суду від 05.09.2017 по справі № 910/4410/17 встановлено, що наданий АТ "Дельта Банк" примірник договору застави, підтверджує, що договір укладений в простій письмовій формі. А тому судом зазначено, що доводи позивача в частині того, що спірний договір не посвідчений нотаріально та відсутня державна реєстрація такого договору, підтверджуються наявними матеріалами справи.
30.1 Разом з тим, у вказаній постанові відсутній правовий висновок суду саме щодо необхідності нотаріального посвідчення такого договору застави.
30.2 Окрім того, вказаною постановою суду апеляційної інстанції залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2017 у справі № 910/4410/17 яким було відмовлено в задоволенні позову Громадської організації "Спілка вкладників АТ "Дельта Банк" (надалі - позивач) до Національного банку України та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання договору недійсним.
31. Згідно частини 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
32. З наведеної норми процесуального закону вбачається, що передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду є правом а не обов`язком суду.
33. З огляду на вищевикладене, Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Селезньової Катерини Василівни про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
34. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
35. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
36. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
37. У відповідності до статті 1 Закону України "Про заставу", яка кореспондується зі статтею 572 Цивільного кодексу України, застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. У силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
38. Згідно статті 574 Цивільного кодексу України застава виникає на підставі договору.
39. Частиною 1 статті 3 Закону України "Про заставу" унормовано, що заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.
40. Згідно вимог статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України.
41. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
42. Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
43. При вирішенні спорів про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, підлягає встановленню наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, за результатами вирішення спору в судовому рішенні вказується в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
44. Відповідно до положень статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
45. Тобто, в силу приписів зазначеної статті, правомірність правочину презюмується і обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.
46. Відповідно до частини 1 статті 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
47. За змістом статті 220 Цивільного кодексу України у разі недотримання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемний.
48. Статтею 4 Закону України "Про заставу" визначено, що предметом договору застави можуть бути майно та майнові права.
49. Згідно частин 1, 2 статті 577 Цивільного кодексу України, якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, установлених законом. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом.
50. Відповідно до статті 13 Закону України "Про заставу" (в редакції на час укладення оспорюваного правочину) договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об`єкти, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів.
51. Беручи до уваги те, що предметом оспорюваного договору застави є майнові права за кредитними договорами, укладеними позичальниками з банком (відповідачем-2 у справі), судова колегія вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про те, що нотаріальна форма такого правочину чинним законодавством не передбачена.
52. З урахуванням вищенаведеного, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про недоведеність позивачем наявності підстав для визнання недійсним договору застави майнових прав у зв`язку із недотриманням нотаріальної форми правочину. Доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими та відхиляються судом апеляційної інстанції.
53. З огляду на викладене, доводи скаржника (пункт 22.2 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими.
54. Доводи скаржника (пункт 22.3 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.
54.1 Відповідно до статті 12 Закону України "Про заставу", яка кореспондується зі статтею 584 Цивільного кодексу України, у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. Опис предмета застави в договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).
54.2 Судами попередніх інстанцій встановлено, що у відповідності до п. 1.1 договору застави предметом застави за цим договором є майнові права за кредитними договорами, що укладені між заставодавцем (відповідачем-2 у справі) і юридичними та фізичними особами, перелік яких наведений у Додатку № 1 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною. Додаток № 1 до договору застави між сторонами не укладався. Разом з цим, вказаний правочин укладено сторонами в забезпечення виконання зобов`язань відповідача-2 за кредитним договором № 08 від 04.03.2014, згідно умов якого кредит наданий банку (відповідачу-2 у справі) задля збереження ліквідності АТ "Дельта Банк".