Постанова
Іменем України
08 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 759/8953/16-ц
провадження № 61-32876св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 22 березня 2017 року у складі судді Войтенко Ю.В. та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 22 червня 2017 року у складі колегії суддів Левенець Б.Б., Пікуль А.А., Ратнікова В.М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_2,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому, з урахуванням уточнень, просила стягнути з відповідача 11 564,10 грн на відшкодування майнової шкоди та 3 041 280 грн моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що 14 квітня 2015 року внаслідок конфлікту на побутовому рівні, відповідач, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, умисно наніс їй удари молотком в область голови, тим самим заподіяв їй тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритої проникаючої черепно-мозкової травми.
Вироком Апеляційного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєні злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України, та остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років і 6 місяців.
Позивач указує, що ОСОБА_2 добровільно не відшкодував заподіяну їй матеріальну та моральну шкоду, тому просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 22 березня 2017 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 11 564,10 грн на відшкодування майнової шкоди та 100 000 грн моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачу у справі, як потерпілій стороні у кримінальній справі, протиправними діями відповідача було заподіяно матеріальну та моральну шкоду. При визначені розміру моральної шкоди, місцевий суд виходив із глибини фізичних і душевних страждань, засади розумності, виваженості і справедливості.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
ОСОБА_1 оскаржила рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в частині моральної шкоди.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 березня 2017 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що зважаючи на характер правопорушення, вчиненого відповідачем, місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення моральної шкоди.
Апеляційний суд також погодився з визначеним місцевим судом розміром такої шкоди та вказав на підставне неприйняття до уваги судом першої інстанції висновку експертного психологічного дослідження від 18 квітня
2016 року, оскільки експертом зазначено, що висновки за формулою визначення орієнтовного розміру компенсації моральних страждань носять імовірний характер, остаточне рішення щодо суми відшкодування в грошовому еквіваленті не входить у компетенцію експертів, є прерогативою суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції повністю та рішення суду першої інстанції в частині стягнення відшкодування моральної шкоди та постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що при визначенні розміру моральної шкоди суд безпідставно не погодився з наданим нею висновком експертного психологічного дослідження від 18 квітня 2016 року, яким визначено, що розмір спричиненої шкоди становить 950,4 мінімальних заробітних плат, що на момент розгляду справи становить 3 041 280,00 грн, що спричинило неправильне визначення розміру компенсації завданої позивачу моральної шкоди.
Доводи інших учасників справи
Відповідач письмових заперечень щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за вищевказаною касаційною скаргою та витребувано справу із суду першої інстанції.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року цивільна справа надійшла до Верховного Суду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.