Постанова
Іменем України
08 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 711/10004/16
провадження № 61-28783св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіна Марина Анатоліївна,
відповідач - ОСОБА_1,
відповідач - фізична особа підприємець ОСОБА_2,
третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 травня 2017 року у складі судді Демчика Р. В. та рішення апеляційного суду Черкаської області від 05 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Сіренка Ю. В., Гончар Н. І., Ювшина В. І.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, фізичної особи підприємця ОСОБА_2, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просило визнати недійсним з моменту його вчинення правочин щодо перерахування грошових коштів з поточного рахунку ФОП ОСОБА_2, на поточний рахунок ОСОБА_1 20 листопада 2014 року у розмірі 87 676,95 грн, застосувати наслідки недійсності вказаного правочину.
Позов мотивовано тим, що 20 листопада 2014 року з поточного рахунку ФОП ОСОБА_2, який обслуговувався у ПАТ "ВіЕйБі Банк" на поточний рахунок ОСОБА_1 були перераховані грошові кошти у розмірі 87 676,95 грн з призначенням платежу - переказ коштів для поповнення карт.
З 21 листопада 2014 року у ПАТ "ВіЕйБі Банк" було запроваджено режим тимчасової адміністрації, який встановлено у відповідності до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон).
03 жовтня 2014 року Постановою Правління Національного банку України заборонено ПАТ "ВіЕйБі Банк", як проблемному банку, проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності вищезазначеною Постановою (тобто до 03 жовтня 2014 року), умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
Актом від 19 березня 2015 року перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком у період з 3 жовтня 2014 року по 20 листопада 2014 року встановлено, що ПАТ "ВіЕйБі Банк" разом з ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 здійснили ряд операцій, в результаті яких збільшилась гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, а саме 20 листопада 2014 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було перераховано з рахунку ФОП ОСОБА_2 на картковий рахунок ОСОБА_1 кошти розмірі 87 676,95 грн. При цьому, 20 листопада 2014 року з рахунку, що належить ФОП ОСОБА_2 в ПАТ "ВіЕйБі Банк" був здійснений грошовий переказ коштів в розмірі 87 676,95 грн на картковий рахунок ОСОБА_1
Вказаний правочин з переказу коштів позивач вважає таким, що укладений на підставі зловмисної домовленості сторін. В результаті здійснення зазначеної операції збільшилась гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Дії відповідачів свідчать про намір незаконно отримати за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб грошові кошти у розмірі 87 656,95 грн, оскільки фактично грошові кошти, розміщенні ОСОБА_1, це кошти ФОП ОСОБА_2, які останнє мало б отримати як кредитор банку в порядку передбаченому статей 45, 52 Закону України "Про систему гарантуй вкладів фізичних осіб".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 травня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що банківська операція по перерахуванню коштів є правочином, разом з тим, підстав для визнання його недійсним не вбачається. Позивач не надав належних та допустимих доказів зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, а тому вказаний правочин не може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених статтею 232 ЦК України.
Під час розгляду справи судом не встановлено обставин, які б свідчили про невідповідність укладеного між сторонами правочину вимогам статті 203 ЦКта Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 05 вересня 2017 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у позові з інших підстав.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що в розумінні статті 202 ЦК України, банківські операції з внесення грошових коштів не є правочином, тому не можуть визнаватись недійсними. Спосіб захисту, обраний позивачем у вигляді визнання перерахування коштів з поточного рахунку ФОП ОСОБА_2 на поточний рахунок ОСОБА_1 недійсним, законом не передбачений.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ПАТ "ВіЕйБі Банук", не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та задовольнити позов.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір не врахували, що здійснення відповідачами та банком операцій з перерахуванням коштів проведено під час дії обмежень, які були встановлені до ПАТ "ВіЕйБі Банк", як до проблемного банку, та призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Крім того, суди не врахували, що оспорювані правочини укладені внаслідок зловмисної домовленості відповідачів і банку, а тому відповідно до статті 232 такі правочини визнаються судом недійсними.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за вищевказаною касаційною скаргою та витребувано справу із суду першої інстанції.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального
кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На підставі наведених норм, касаційну скаргу разом з цивільною справою передано до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи до суду не подано.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА