Постанова
Іменем України
31 липня 2019 року
м. Київ
справа № 234/2498/13-ц
провадження № 61-11448св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 18 серпня 2014 року у складі судді Бакуменко А. В. та рішення Апеляційного суду Донецької області від 15 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Будулуци М. С., Корчистої О. І., Курило В. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та просила визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 07 жовтня 2011 року між відповідачами, та скасувати реєстрацію права власності на зазначену квартиру.
В подальшому ОСОБА_1, яка є правонаступником ОСОБА_4, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила витребувати з чужого незаконного володіння 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, визнати договір купівлі-продажу спірної квартири, укладеним 07 жовтня 2011 року між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, недійсним, скасувати реєстрацію права власності за вказаним договором та усунути їй перешкоди у користуванні 1/3 частини спірної квартири.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_4 - ОСОБА_5, якій на праві власності належала квартира АДРЕСА_1, після смерті якої ОСОБА_4 успадкувала 1/3 зазначеної квартири за заповітом. Співвласником іншої 2/3 частини квартири є її брат ОСОБА_2 .
Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 08 вересня 2011 року за ОСОБА_2 визнано право власності на належну ОСОБА_4 1/3 частину спірної квартири. В подальшому зазначене заочне рішення скасовано рішенням Апеляційного суду Донецької області від 17 травня 2012 року та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
ОСОБА_4 стало відомо, що ОСОБА_2 07 жовтня 2011 року уклав договір купівлі-продажу спірної квартири із ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла і її правонаступником та спадкоємцем є ОСОБА_1, яка просить витребувати 1/3 частину спірної квартири з чужого незаконного володіння, оскільки вона має право на успадкування зазначеного нерухомого майна, яке вибуло із володіння її матері незаконно та не з її волі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 18 серпня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Витребувано з чужого незаконного володіння 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, укладений 07 жовтня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у користуванні 1/3 частиною зазначеної квартири. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Вирішено питання розподілу судового збору.
Суд першої інстанції виходив з того, що у ОСОБА_4 було відсутнє волевиявлення на відчуження належної їй 1/3 частини квартири, наявні підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 .
ОСОБА_3 не є добросовісним набувачем спірної квартири, відтак ОСОБА_1, як спадкоємець ОСОБА_4, має право на витребування майна з чужого незаконного володіння відповідно до статті 388 ЦК України.
Справа судами переглядалася неодноразово.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 15 листопада 2016 року рішення Краматорського міського суду Донецької області від 18 серпня 2014 року в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 та витребування майна з чужого незаконного володіння скасовано.
У задоволенні позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним відмовлено.
Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 .
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду в частині витребування з чужого незаконного володіння 1/3 частини квартири АДРЕСА_2, апеляційний суд виходив з того, що в порядку пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України 1/3 частина спірної квартири підлягає витребуванню саме від її набувача - ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 .
Відмовляючи у задоволенні вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, апеляційний суд зазначав, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача на підставі статтей 387, 388 ЦКУкраїни, а не звертатися з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних справ з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуального права, просила скасувати рішення Краматорського міського суду Донецької області від 18 серпня 2014 року та рішення Апеляційного суду Донецької області від 15 листопада 2016 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги зазначала, що судами не були з`ясовані та встановлені обставини щодо зміни правонаступником позивача предмету позову шляхом подання письмової заяви, стадії судового процесу, на якій було змінено предмет позову та правових наслідків зміни предмету позову після початку розгляду справи по суті.
Правонаступник позивача, звертаючись із заявою про уточнення позовних вимог, змінила предмет позову після початку розгляду справи по суті в порушення положень частини другої статті 31 ЦПК України 2004 року, відтак уточнені позовні вимоги не підлягали розгляду судом.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали з Краматорського міського суду Донецької області та зупинено виконання рішень суду першої та апеляційної інстанції у цій справі до закінчення касаційного провадження, а ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 червня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
03 березня 2018 року справу № 234/2498/13-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Представником ОСОБА_1 - ОСОБА_6 направлено заперечення на касаційну скаргу, в якій вона просила залишити її без задоволення, скасувати рішення Апеляційного суду Донецької області від 15 листопада 2016 року та залишити в силі рішення Краматорського міського суду Донецької області від 18 серпня 2014 року
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами