Постанова
Іменем України
08 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 127/26904/16-ц
провадження № 61-26031св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Лесько А. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Терещенко Валентина Василівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 серпня 2017 року у складі судді Романюк Л. Ф. та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 30 жовтня 2017 року у складі суддів: Копаничук С. Г., Медвецького С. К., Оніщука В. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Терещенко В. В., про усунення від права на спадкування.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача - ОСОБА_3, який після своєї смерті заповіту не залишив. Вказувала, що після смерті чоловіка відкрилась спадщина на його майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0813 га, для ведення садівництва, яка знаходиться у АДРЕСА_4 Писарівської сільської ради.
Зазначала, що ОСОБА_3 багато років хворів, мав другу групу інвалідності, стан його здоров`я особливо погіршився у 2012 році після перенесеної ним операції на серці. За життя він неодноразово знаходився на лікуванні в Міській клінічній лікарні та Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні, після чого він весь час був прикутий до ліжка та потребував сторонньої допомоги. Причиною смерті ОСОБА_3 стала хронічна серцева недостатність та хронічна ішемічна хвороба серця. За життя чоловіка позивач доглядала за ним, готувала їжу, прибирала, здійснювала догляд та піклування, купувала ліки та оплачувала медичні процедури, винаймала медичну сестру. Коли йому була необхідна допомога вона та їх син ОСОБА_4 її надавали.
Відповідач ОСОБА_5, яка є дочкою ОСОБА_3 від першого шлюбу, з ним не спілкувалась та не відвідувала, хоча позивач їй неодноразово телефонувала та просила про допомогу, так як її батько був хворий. Посилаючись на те, що ОСОБА_2 свідомо ухилялася від надання допомоги батьку, якої останній потребував, ОСОБА_1 просила суд усунути відповідача від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 30 серпня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що спадкодавець ОСОБА_3 деякий час перед смертю перебував у безпорадному стані через тяжку хворобу та потребував сторонньої допомоги, а відповідач ОСОБА_2 свідомо ухилялася від надання такої допомоги. Та обставина, що позивач ОСОБА_1 не була у гарних відносинах з дочкою свого чоловіка від першого шлюбу, не свідчить про факт умисного ухилення нею від надання допомоги батьку.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 30 жовтня 2017 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 серпня 2017 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність факту перебування спадкодавця ОСОБА_3 перед смертю у безпорадному стані через тяжку хворобу. Також не надано доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_2 ухилялася від надання допомоги батьку під час його хвороби.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не повно з`ясували обставини справита дослідили докази у справі. В матеріалах справи наявні належні письмові докази того, що ОСОБА_3 через похилий вік, інвалідність та тяжку хворобу знаходився у безпорадному стані, у зв`язку з чим потребував постійної сторонньої допомоги. Вказані обставини також були підтверджені показами свідків. Крім того, судами помилково зазначено про те, що спадкодавець був матеріально забезпечений, оскільки в матеріалах справи є докази про отримання ОСОБА_3 матеріальної допомоги з колишнього місця роботи та від виконавчого комітету Вінницької міської ради, що свідчить про скрутне матеріальне становище в родині померлого. ОСОБА_3 звертався до відповідача про допомогу та підтримку, так як знав, що остання має можливість допомогти, проте допомоги від неї не було. Надані відповідачем докази про придбання ліків та телефонні розмови не є доказом надання допомоги спадкодавцю та доказом підтримки зв`язку з батьком.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 зазначила про те, що у касаційній скарзі не зазначено у чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Всі обставини, на які посилається заявник були предметом розгляду судами попередніх інстанцій та їм була надана належна оцінка, а сама наявність хвороби не є достатньою умовою визначення знаходження особи у безпорадному стані. Наведені у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування законних та обґрунтованих судових рішень.
17 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у справі призначено повторний автоматизований розподіл.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.