Постанова
Іменем України
07 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 756/14964/14-Ц
провадження № 61-29709св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Жданової В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія "Вектор Плюс",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_3, на рішення Апеляційного суду м. Києва у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М. від 03 жовтня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія "Вектор Плюс" (далі - ТОВ ФК "Вектор Плюс") про стягнення заборгованості.
Позов мотивований тим, що 25 грудня 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" (далі - ВАТ "Сведбанк") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2631/1207/45-011 зі змінами, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 74 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами, строком до 25 грудня 2037 року. Цього ж дня між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_2 на забезпечення виконання зобов`язань позичальника укладено договір поруки.
28 листопада 2012 року між публічним акціонерним товариством "Сведбанк" та ТОВ ФК "Вектор Плюс", та цього ж дня між ТОВ ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладено договори факторингу, відповідно до умов яких ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло права вимоги заборгованості за кредитними договорами, зокрема й за вказаним вище, на набуло статусу нового кредитора.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачами своїх зобов`язань, внаслідок чого станом на 25 серпня 2014 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 1 687 998 грн 59 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 979 656 грн 91 коп., заборгованість за відсотками - 483 560 грн 47 коп., пеня - 224 781 грн 21 коп., ТОВ "Кредитні ініціативи" просило стягнути вказану суму заборгованості солідарно з відповідачів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18 червня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 17 грудня 2013 року у справі за позовом ТОВ "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1 було звернуто стягнення на предмет іпотеки у зв`язку із заборгованість станом на 25 січня 2013 року, проте позивачем не доведено, що предмета іпотеки недостатньо для задоволення вимог кредитора, а звертаючись до суду з цим позовом позивач нараховує відсотки, починаючи з 24 квітня 2012 року. Також суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором та вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, що забезпечує виконання того ж самого кредитного договору, заявлені до одного і того ж позичальника - іпотекодавця, є подвійним стягненням, а тому задоволенню не підлягають.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 03 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ "Кредитні ініціативи" задоволено частково, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 червня 2015 року скасовано в частині відмови у задоволенні позову до ОСОБА_1 та в цій частині ухвалено нове рішення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" суму основного боргу в розмірі 979 656 грн 91 коп., відсотки 483 566 грн 47 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд, стягуючи з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" суму основного боргу в розмірі 979 656 грн 91 коп. та відсотки у розмірі 483 566 грн 47 коп. виходив з того, що задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки не перешкоджає кредитору звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за основним зобов`язанням, оскільки зобов`язання не виконане, а тому наявні підстави для стягнення вказаних сум. Відмовляючи у позові в частині стягнення пені суд виходив з того, що наданий позивачем розрахунок не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Щодо вимог до поручителя ОСОБА_2, суд виходив з того, що звертаючись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки позивач змінив строк виконання зобов`язання за кредитним договором і такий настав у квітні 2013 року, проте з цим позовом до поручителя ТОВ "Кредитні ініціативи" звернулося у жовтні 2014 року, тому в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припинилася.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У грудні 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачу було поновлено строк на апеляційне оскарження з порушенням норм ЦПК України. Судом апеляційної інстанції не враховано, що 28 листопада 2012 року ПАТ "Сведбанк" відступив ТОВ ФК "Вектор Плюс" право грошової вимоги за кредитним договором на загальну суму 461 320 грн 73 коп., а ТОВ ФК "Вектор Плюс" цього ж дня відступив право грошової вимоги за цим же кредитним договором позивачу вже на загальну суму 873 106 грн 97 коп., тобто майже в два рази більше, ніж відступлено ПАТ "Сведбанк". Також судом не враховано, що ним на погашення кредиту сплачено більше 22 000,00 доларів США, що підтверджується наявними у нього документами, проте точна сума погашення може бути визначена лише на підставі документів, які зберігаються у ВАТ "Сведбанк", а тому твердження позивача щодо суми заборгованості не відповідають дійсності.
Таким чином, зі змісту касаційної скарги вбачається, що рішення апеляційного суду оскаржується ОСОБА_1 тільки в частині вирішення позову ТОВ "Кредитні ініціативи" до нього про стягнення заборгованості, а тому в іншій частині на предмет законності й обґрунтованості судом касаційної інстанції не перевіряється відповідно до вимог статті 400 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 грудня 2017 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 13 грудня 2017 року про виправлення описки, відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано справу № 756/14964/14-ц з Оболонського районного суду м. Києва.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У січні 2018 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 липня 2019 року справу за позовом ТОВ "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - ТОВ ФК "Вектор Плюс", про стягнення заборгованості, призначено до розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами установлено, що 25 грудня 2007 року між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2631/1207/45-011 зі змінами, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 74 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами, строком до 25 грудня 2037 року.
Цього ж дня між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_2 на забезпечення виконання зобов`язань позичальника укладено договір поруки.
28 листопада 2012 року між публічним акціонерним товариством "Сведбанк" та ТОВ ФК "Вектор Плюс", та цього ж дня між ТОВ ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладено договори факторингу, відповідно до умов яких ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло права вимоги заборгованості за кредитними договорами, зокрема й за вказаним вище, на набуло статусу нового кредитора.
У зв`язку із неналежним виконанням своїх зобов`язань відповідачами, ТОВ "Кредитні ініціативи" у квітні 2013 року зверталось до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 17 грудня 2013 року звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2631/1207/45-011 від 25 грудня 2007 року, яка станом на 25 січня 2013 року складає 902 820 грн 94 коп., а саме: за кредитом - 585 869 грн 32 коп., за відсотками - 178 798 грн 61 коп., пеня - 138 153 грн 01 коп., шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною, яка встановлюється на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/ незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Вказаним рішенням суду встановлено, що 04 березня 2013 року ТОВ "Кредитні ініціативи" направило ОСОБА_1 письмове повідомлення про усунення порушень та добровільне виселення.
Звертаючись до суду з цим позовом у жовтні 2014 року, ТОВ "Кредитні ініціативи" посилалось на неналежне виконання відповідачами своїх зобов`язань, внаслідок чого станом на 25 серпня 2014 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 1 687 998 грн 59 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 979 656 грн 91 коп., заборгованість за відсотками - 483 560 грн 47 коп., пеня - 224 781 грн 21 коп., яку просило стягнути солідарно з відповідачів.