Постанова
Іменем України
07 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 712/18543/12
провадження № 61-10493св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Жданової В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у складі судді Пассер М. І. від 15 березня 2016 року та рішення апеляційного суду Закарпатської області у складі колегії суддів: Готри Т. Ю., Кожух О. А., Мацунича М. В. від 07 вересня 2016 року,
ВСТАНОВИВ:
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2012 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового будинку.
Позов мотивований тим, що 13 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № MKL6GA00000016, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 20 000,00 доларів США зі сплатою за користування кредитом 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12 грудня 2017 року.
Цього ж дня на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між АТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_1, яка діяла як від свого імені так і від імені свого сина ОСОБА_2, укладено договір іпотеки, згідно якого останні надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 237,80 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань, внаслідок чого станом на 26 липня 2012 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 19 751,01 доларів США, з яких: 15772,50 доларів США - заборгованість за кредитом; 1793,94 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 400,00 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 814,25 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, а також штрафи: 31,29 доларів США (фіксована частина) та 939,03 доларів США (процентна складова), та уточнивши позовні вимоги, просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № MKL6GA00000016 від 13 грудня 2007 року, в розмірі 19751,01 доларів США, що еквівалентно 157 810 грн 60 коп., звернути стягнення на будинок загальною площею 237,80 кв. м, житловою площею 87,80 кв. м та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з укладанням від імені ОСОБА_1, яка діє як від свого імені так і від імені ОСОБА_2, договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення АТ КБ "ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у вказаному житловому будинку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду закарпатської області від 15 березня 2016 року позов задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № MKL6GA00000016 від 13 грудня 2007 року в розмірі 19751,01 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 26 липня 2012 року складає 157 810 грн 60 коп., звернуто стягнення на будинок загальною площею 237,80 кв. м, житловою площею 87,80 кв. м, який розташований за адресою АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від 13 грудня 2007 року) АТ КБ "ПриватБанк" з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення АТ КБ "ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Відстрочено виконання рішення суду на час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" від 03 червня 2014 року. В решті позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору наявні правові підстави для звернення стягнення на предмет іпотекина належне їй та ОСОБА_2 нерухоме майно.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 07 вересня 2016 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" відхилено, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 15 березня 2016 року в частині задоволення позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення кредитної заборгованості; стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" 1685 грн 41 коп. судових витрат та в частині відстрочення виконання рішення суду на час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" скасовано, ухваливши в цій частині нове рішення, яким у позовних вимогах АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на іпотечне майно та судових витрат відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині звернення стягнення на предмет іпотеки суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_2, якому належить Ѕ частина спірного будинку і який на час розгляду справи досяг повноліття, не був залучений до участі в справі в якості співвідповідача і не був стороною у даній справі, а тому неможливо звернення стягнення на належне йому майно.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У жовтні 2016 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що у листопаді 2014 року банк звертався до суду першої інстанції з відповідним клопотанням про залучення ОСОБА_2 в якості співвідповідача, у зв`язку із чим також подав заяву про уточнення позовних вимог, проте судом першої інстанції в порушення вимог ЦПК України ОСОБА_2 залучений до участі у справі не був. Таким чином суд першої інстанції, звернувши стягнення на предмет іпотеки, не залучивши до участі у справі нового власника спірного майна, вирішив питання про права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі. Апеляційний суд звернув уваги на вказане порушення, проте не виправив його в силу вимог статті 303 ЦПК України 2004 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу № 712/18543/12 з Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 лютого 2017 року справу за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, призначено до розгляду.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У лютому 2018 року вказана справа передана до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.