ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2019 року
м. Київ
справа № 200/14380/17
провадження № 61-11657св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Карпенко С. О. (судді-доповідача),
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
особа, яка подавала апеляційну скаргу, - Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро",
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2017 року, постановлену у складі судді Шевцової Т. В., та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2017 року, прийняту колегією у складі суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Пономарь З. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і вимог заяви про забезпечення позову
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення боргу.
В обґрунтування позову послався на те, що у порушення укладеного між ними договору від 5 липня 2006 року ОСОБА_2 не повернув позику у розмірі, еквівалентному у національній валюті на день повернення коштів 350 000 доларам США, у строк до 5 липня 2016 року.
За таких обставин просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3, який відповідно до укладеного із ним договору поруки від 5 липня 2006 року поручився за належне виконання позичальником своїх зобов`язань, заборгованість за позикою у розмірі 9 037 000 гривень.
Одночасно ОСОБА_1 подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову у справі шляхом накладення арешту та заборони здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо належного ОСОБА_2 нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1, а саме: у житловому приміщенні будинку літ. А-5, 6 приміщення, яке складається з: літ. а-1-прибудови, частки першого поверху приміщення № 92 поз. 1-15, площею 318,8 кв.м, частки підвалу VII поз.1-25, І-2, площею 269,1 кв.м, сходової клітини І поз. 1, площею 3,8 кв.м, ганків літ. а-а2, приямок літ. а8, а9, всього площею 591,7 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 119048312101).
Мотивував заяву тим, що ОСОБА_2, з метою уникнення погашення боргу перед позивачем, може відчужити зазначене майно, що утруднить або унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2017 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
До вирішення справи по суті накладено арешт на належне ОСОБА_2 нерухоме майно, розташоване по АДРЕСА_1, а саме: у житловому приміщенні будинку літ. А-5, 6 приміщення, яке складається з: літ. а-1-прибудови, частки першого поверху приміщення № 92 поз. 1-15, площею 318,8 кв.м, частки підвалу VII поз.1-25, І-2, площею 269,1 кв.м, сходової клітини І поз. 1, площею 3,8 кв.м, ганків літ. а-а2, приямок літ. а8, а9, всього площею 591,7 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 119048312101), а також заборонено здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цього об`єкта нерухомого майна.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з її обґрунтованості і зазначив, що обрані позивачем види забезпечення позову співмірні з позовними вимогами, а їх невжиття може призвести до утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Не погоджуючись із такою ухвалою суду першої інстанції, її в апеляційному порядку оскаржило Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" (далі - ПАТ "Банк Кредит Дніпро"), яке не брало участі у справі, проте вважає, що оскаржуваною ухвалою вирішено питання про його права та обов`язки як іпотекодержателя нерухомого майна по АДРЕСА_1 .
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Банк Кредит Дніпро" залишено без задоволення, а ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2017 року - без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наразі не встановлено обставин, які б свідчили про порушення застосованими заходами забезпечення позову прав ПАТ "Банк Кредит Дніпро" як іпотекодержателя за договором іпотеки № 060807-1 від 6 серпня 2007 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У лютому 2018 року ПАТ "Банк Кредит Дніпро" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2017 року скасувати і передати заяву на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані ухвала і постанова прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Заявник зазначає, що суди не надали належної оцінки тій обставині, що застосовані заходи забезпечення позову повністю унеможливлюють реалізацію банком своїх прав, визначених договором іпотеки № 060807-1 від 6 серпня 2007 року, на звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, зокрема, шляхом набуття предмета іпотеки у власність.
На думку заявника, суди не врахували, що згідно зі статтею 572 ЦК України і статтею 3 Закону України "Про іпотеку" банк має переважне перед іншими кредиторами боржника право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 8 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі і ухвалою цього суду від 17 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Суди попередніх інстанцій встановили, що між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 існує спір щодо стягнення з останнього грошових коштів за договором позики.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з договором іпотеки № 060807-1 від 6 серпня 2007 року ПАТ "Банк Кредит Дніпро" є іпотекодержателем нерухомого майнапо АДРЕСА_1, а саме нежитлових приміщень, розташованих у житловому приміщенні будинку літ. А-5, 6, а-1-прибудови на першому поверсі приміщення № 92 поз. 1-15 загальною площею 321,8 кв.м, у підвалі приміщення VII поз.1-25 загальною площею 268,5 кв.м, сходової клітини поз. 1-1 площею 3,8 кв.м, ганків а.а, а2. Вказане нерухоме майно на час вирішення заяви про застосування заходів забезпечення позову зареєстроване за ОСОБА_2 .