Постанова
Іменем України
07 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 645/496/16-ц
провадження № 61-25166св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
третя особа - приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченко Олег Володимирович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі судді Ульяніч І. В. від 08 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Пилипчук Н. П., Швецової Л. А. від 08 серпня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк"), третя особа - приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченко О. В., про визнання недійсним договору іпотеки.
Позов мотивований тим, що 26 грудня 2007 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого останній отримав кредит в розмірі 21 000,00 доларів США строком до 24 грудня 2021 року.
27 грудня 2007 року з метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 (колишня адреса: будинок АДРЕСА_2 ). Договір іпотеки посвідчено приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченко О. В. за реєстровим № 9278.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 15 березня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 30 вересня 2015 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу вказаного житла, укладений 27 грудня 2007 року між ОСОБА_3 в особі ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченко О. В. за реєстровим № 9278. Скасовано державну реєстрацію прав власності на цю квартиру за ОСОБА_2 Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 (колишня адреса: будинок АДРЕСА_2 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Посилаючись на те, що договір купівлі-продажу, на підставі якого ОСОБА_2 набув права власності на спірну квартиру, яку згодом передав в іпотеку, визнано недійсним, і визнано право власності на цю квартиру за ОСОБА_1, проте він не може зареєструвати своє право власності, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є декілька записів про обтяження вказаного майна та оголошена заборона його відчуження, ОСОБА_1 просив задовольнити позов та визнати недійсним договір іпотеки, укладений 27 грудня 2007 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Десятниченко О. В. за реєстровим № 9278.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08 вересня 2016 року позов задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки від 27 грудня 2007 року, укладений між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2, яким ОСОБА_2 - іпотекодавець, передав в іпотеку іпотекодержателю - ПАТ "УкрСиббанк" нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_3 (на момент укладення договору - АДРЕСА_1 ), який посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Десятниченко О. В., реєстровий № 9277.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що передача квартири, право користування якою зберігає неповнолітня дитина, в іпотеку без отримання на це дозволу органу опіки та піклування, є підставою для визнання договору іпотеки недійсним.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 08 серпня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" відхилено, заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08 вересня 2016 року залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції апеляційний суд виходив з того, що договір купівлі-продажу спірної квартири від 27 грудня 2007 року було визнано недійсним за рішенням Харківського районного суду Харківської області від 15 березня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 30 вересня 2015 року, а тому указаний правочин в силу положень статті 236 ЦК України є недійсним з моменту його вчинення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У вересні 2017 року ПАТ "УкрСиббанк" подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не було повно та всебічно з`ясовано обставини справи, зокрема, те, що сам по собі факт укладення договору іпотеки не обмежує/звужує право ОСОБА_1 на користування предметом іпотеки та не порушує таке право. На час укладення спірного договору іпотеки ОСОБА_2 був власником майна на підставі договору купівлі-продажу від 27 грудня 2007 року і мав право вільно розпоряджатися своїм майном, тобто на час укладення договору іпотеки жодних обставин, які б свідчили про порушення вимог закону не існувало. Матеріали справи не містять доказів наявності права власності у позивача ОСОБА_1, а відповідне рішення суду саме по собі не є підставою виникнення права власності (а лише підставою для реєстрації права власності) з огляду на положення частини четвертої статті 334 ЦК України, якою визначено момент виникнення права власності - з дня державної реєстрації.
Відзив до суду касаційної інстанції не подано.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано справу № 645/496/16-ц з Фрунзенського районного суду м. Харкова.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 26 грудня 2007 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 21 000,00 доларів США строком до 24 грудня 2021 року.
27 грудня 2007 року між ОСОБА_3 в особі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (колишня адреса: будинок АДРЕСА_2 ), посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченко О. В. за реєстровим № 9278.
Цього ж дня, 27 грудня 2007 року з метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним вище кредитним договором між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 (колишня адреса: будинок АДРЕСА_2 ).
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 15 березня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 30 вересня 2015 року, частково задоволено позов Харківського міжрайонного прокурора Харківської області. Визнано недійсним договір купівлі-продажу вказаного житла, укладений 27 грудня 2007 року між ОСОБА_3 в особі ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченко О. В. за реєстровим № 9278. Державна реєстрація права власності на цю квартиру за ОСОБА_2 скасована. Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 (колишня адреса: будинок АДРЕСА_2 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Зазначене рішення суду є преюдиційним, відповідно до положень частини третьої статті 61 ЦПК України 2004 року.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 вважав, що вказаним договором іпотеки порушуються його права, оскільки обтяження стосується нерухомого майна, яке належить йому на праві власності, а тому звернувся до суду з цим позовом та просив визнати недійсним договір іпотеки, укладений 27 грудня 2007 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2, оскільки договір купівлі-продажу цієї квартири за позовом в інтересах неповнолітнього, визнаний недійсним.