Постанова
Іменем України
07 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 344/4423/16-ц
провадження № 61-17553св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргуОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Васильковського В. М., Девляшевського В. А., Максюти І. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У квітні 2016 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк") звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 06 червня 2007 року ОСОБА_1 передала в іпотеку банку належну їй земельну ділянку площею 0,0953 га в садівничому товаристві "Бистриця-Надвірнянська" в рахунок забезпечення зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором від 06 червня 2007 року № 07/38-05.
Враховуючи, що позичальник ОСОБА_2 належним чином свої зобов`язання не виконав, позивач, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просила в рахунок погашення заборгованості на суму 1 694 164,03 грн звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом її продажу ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" від свого імені будь-якій особі покупцю за початковою ціною 459 000,00 грн, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, з наданням банку всіх прав продавця, необхідних для укладання та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 серпня 2016 року провадження у справі щодо третьої особи ОСОБА_2 закрито у зв`язку зі смертю останнього.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 серпня 2016 року позов задоволено частково.
У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 06 червня 2007 року № 07/38-05 на суму 250 000,00 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 06 червня 2007 року, укладеним між ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ОСОБА_1, посвідченим приватним нотаріусом Басай О. В., зареєстрованим за № 772, земельну ділянку № НОМЕР_1 загальною площею 0,0953 га для ведення садівництва, кадастровий номер НОМЕР_2, у садівничому товаристві "Бистриця-Надвірнянська", шляхом її продажу ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" від свого імені будь-якій особі покупцю за початковою ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності, визначеним положеннями Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", у порядку та спосіб, встановлені вказаним законом, з наданням ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" перелічених у позовній заяві усіх прав продавця щодо укладення договору купівлі-продажу.
В іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що згідно із положеннями Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. В разі невиконання або неналежного виконання основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
За змістом статті 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки повинне задовольнити вимоги кредитора за основним зобов`язанням, і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобов`язання, що вважається виконаним згідно із статтею 599 ЦК України. Забезпечувальне зобов`язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному. Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки покладається на іпотекодержателя.
Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 06 червня 2007 року № 07/38-05 у розмірі 1 410 212,50 грн, що складається із: заборгованості за кредитом - 27 972,65 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 739 299,40 грн, заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом - 25 188,52 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 665 716,61 грн; заборгованості за комісією по обслуговуванню кредиту - 5 196,54 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 06 червня 2007 року, укладеним між ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ОСОБА_1, посвідченим приватним нотаріусом Басай О.В., зареєстрованим за № 772, земельну ділянку № НОМЕР_1 загальною площею 0,0953 га для ведення садівництва з кадастровим номером НОМЕР_2, що знаходиться в садівничому товаристві "Бистриця-Надвірнянська" м. Івано-Франківськ, шляхом її продажу ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" від свого імені будь-якій особі покупцю за початковою ціною 459 000,00 грн, що визначена суб`єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, з наданням ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" всіх прав продавця.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що суд довільно витлумачив положення Закону України "Про іпотеку", не застосував норму частини першої статті 39 цього Закону та ухвалив звернути стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,0953 га, кадастровий номер НОМЕР_2, шляхом її продажу позивачем від свого імені будь-якій особі покупцю за початковою ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності, згідно із Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", у порядку та спосіб, встановлені вказаним Законом.
При цьому суд не визначив і не зазначив у рішенні початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації у грошовому вираженні.
Висновок суду про те, що при зверненні стягнення на предмет іпотеки відшкодування боргу ОСОБА_2 слід обмежити сумою 250 000,00 грн без зазначення детальних складових, оскільки їх не визначено у рішенні Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 лютого 2012 року, а розмір зобов`язання відповідачки визначено сумою граничного стягнення, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій і процентів, передбачених умовами договору та ЦК України.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У січні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2016 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що апеляційний суд безпідставно не застосував до спірних правовідносин положення статей 7, 11, 33 Закону України "Про іпотеку", не навівши всупереч статті 61 ЦПК України нових доказів, переоцінив обставини, встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили, і повторному доказуванню не підлягають, у порушення вимог статей 213, 214 ЦПК України не забезпечив законного та обґрунтованого рішення, зокрема неналежно з`ясував чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
У квітні 2017 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" подала заперечення на касаційну скаргу, в яких просила касаційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У квітні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у зазначеній справі призначено повторний автоматизований розподіл.
04 червня 2019 року справа розподілена судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
За змістом частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Виклад фактичних обставин справи
Судом установлено, що 06 червня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ОСОБА_2 укладений кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у сумі 20 000,00 доларів США строком до 05 червня 2012 року, зі сплатою відсотків у розмірі 12 % за користування кредитними коштами.
На забезпечення виконання зобов`язань за цим договором 06 червня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір, відповідно до умов якого остання передала в іпотеку банку належну їй земельну ділянку № НОМЕР_1, загальною площею 0,0953 га, цільовим призначенням - для ведення садівництва, кадастровий номер НОМЕР_3, що знаходиться в садівничому АДРЕСА_1 . Оціночна вартість предмета іпотеки становить 143 207,31 грн.
В подальшому, 26 лютого 2008 року укладено додаткову угоду до кредитного договору та відповідно внесено зміни і доповнення до договору іпотеки, згідно з якими збільшено суму кредиту на 15 000,00 доларів США під 13,5 % річних на поточні потреби під заставу земельної ділянки. Одночасно сторонами узгоджено оціночну вартість предмета іпотеки в розмірі 250 000 грн.
Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 лютого 2012 року стягнуто солідарно із ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" 250 000,00 грн заборгованості за кредитним договором від 06 червня 2007 року № 07/38-05, а також із ОСОБА_2 стягнуто 42 069,92 грн заборгованості за цим договором.