Постанова
Іменем України
07 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 456/3923/14-ц
провадження № 61-22867св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Форум",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Реєстраційна служба Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області,
третя особа - ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 червня 2016 року у складі судді Пака В. М. та рішення Апеляційного суду Львівської області від 17 січня 2017 року у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Павлишина О. Ф., Приколоти Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог, заперечень на позов і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У вересні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум") в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Форум" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиціїЛьвівської області, третя особа - ОСОБА_4, про застосування наслідків нікчемного правочину, посилаючись на те, що 26 червня 2008 року між Акціонерним комерційним банком "Форум", яке перейменовано на ПАТ "Банк Форум", та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 0014/08/6.10-ZNv, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 65 000,00 доларів США. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 26 червня 2008 року між банком та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Дутко О. В., зареєстрований за № 2030, за умовами якого в іпотеку банку передано належну ОСОБА_3 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10 лютого 2011 року у справі № 2-558/2011 було стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ПАТ "Банк Форум" 65 718,12 доларів США заборгованості за кредитним договором від 26 червня 2008 року № 0014/08/6.10-ZNv, штрафні санкції - 47 551,61 грн та судові витрати - 1 820,00 грн. Вказане рішення не виконано, тому ПАТ "Банк Форум" має підстави для звернення стягнення на вищевказану квартиру. 13 грудня 2013 року банку стало відомо про те, що 03 квітня 2009 року між ОСОБА_2, ОСОБА_1 як покупцями та ОСОБА_3 як продавцем було укладено договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 . 07 квітня 2009 року Комунальним підприємством "Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на вказану квартиру. Зазначений договір купівлі-продажу квартири є нікчемним правочином, оскільки укладений без згоди іпотекодержателя, що передбачено пунктом 3.1.7 договору іпотеки та частиною третьою статті 12 Закону України "Про іпотеку". Враховуючи викладене, ПАТ "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Форум" просило застосувати наслідки нікчемного правочину, а саме: скасувати державну реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вилучити з Державного реєстру правочинів запис про реєстрацію договору купівлі-продажу зазначеної квартири.
В запереченнях на позовну заяву представник відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Олексишин І. Б. зазначив, що позовні вимоги до Реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області про вилучення з Державного реєстру правочинів запису про реєстрацію договору купівлі-продажу квартири підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, є дійсним, оскільки вчинений з дотриманням законодавства, на час його укладення не було обтяжень, обмежень та арештів на квартиру, тому згода банку на вчинення цього правочину не вимагалася. Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є добросовісними набувачами, сплатили вартість квартири власнику, зареєстрували своє право власності, тому не можуть бути позбавлені цього права на законно придбане майно.
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 червня 2016 року у складі судді Пака В. М. в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що на час укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 03 квітня 2009 року спірна квартира під забороною та/або арештом не перебувала, жодних обмежень на розпорядження квартирою не було, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 03 квітня 2009 року № 23104870, тому згода банку на відчуження квартири не вимагалася. ПАТ "Банк Форум" знято заборону на відчуження спірного майна на підставі повідомлення банку від 23 вересня 2008 року, тому приватним нотаріусом Дутко О. В. на законних підставах було посвідчено договір купівлі-продажу. Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, встановленого статтями 215, 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно від добросовісного набувача.
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 17 січня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Форум" задоволено частково. Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 червня 2016 року змінено. Виключено з мотивувальної частини рішення посилання на статтю 388 ЦК України як правову норму, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин. В решті рішення залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що станом на 03 квітня 2009 року (день укладення договору купівлі-продажу квартири) в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна були відсутні відомості про те, що квартира перебуває під забороною та/або арештом, оскільки 23 вересня 2008 року було зареєстровано повідомлення банку про вилучення відповідного запису з реєстру, відтак відсутні підстави для висновку про нікчемність договору купівлі-продажу квартири та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У справі відсутні правовстановлюючі документи, які б свідчили про набуття ПАТ "Банк Форум" права власності на квартиру, а право заявляти віндикаційний позов має власник або титульний володілець майна, тому посилання суду першої інстанції на положення статті 388 ЦК України є безпідставним. Крім цього, позивач не заявляв вимог з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України. Висновки місцевого суду про відмову в задоволенні позовних вимог з одночасним застосуванням положень статей 215, 216 ЦК України, а також статті 388 ЦК України є взаємовиключними, оскільки при визнанні правочину недійсним перевіряються підстави дійсності (недійсності) правочину незалежно від добросовісності набувача, а при витребуванні майна підстави дійсності чи недійсності правочину не мають значення, а перевіряються умови добросовісності чи недобросовісності набуття майна та підстави вибуття майна з володіння власника.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У лютому 2017 року ПАТ "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Форум" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 червня 2016 року та рішення Апеляційного суду Львівської області від 17 січня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Касаційна скарга мотивована тим, що на момент укладення договору купівлі-продажу від 07 квітня 2009 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 перебувала в іпотеці ПАТ "Банк Форум" і договір іпотеки від 26 червня 2008 року, укладений між банком та ОСОБА_3, не був припинений. Іпотекодержатель не надавав згоди на відчуження предмета іпотеки, тому договір купівлі-продажу квартири і подальші реєстраційні дії, пов`язані з відчуженням квартири, є нікчемними.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали з Стрийського міськрайонного суду Львівської області, а ухвалою від 07 листопада 2017 року - справу призначено до судового розгляду.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
05 травня 2018 року справу № 456/3923/14-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно зі статтею 213 Цивільного процесуального кодексу Українивід 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень (далі - ЦПК України 2004 року), рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 214 ЦПК України 2004 року).
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення в повній мірі не відповідають.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судами встановлено, що 26 червня 2008 року між Акціонерним комерційним банком "Форум", яке перейменовано на ПАТ "Банк Форум",та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 0014/08/6.10-ZNv, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 65 000,00 доларів США строком до 25 червня 2018 року зі сплатою 13,5 % річних.
Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до статті 1 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.