Постанова
Іменем України
07 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 442/3922/14
провадження № 61-31571св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Жданової В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач 1 - ОСОБА_1,
відповідач 2 - ОСОБА_2,
відповідач 3 - ОСОБА_3,
відповідач 4 - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Львівської області у складі колегії суддів: Бойко С. М., Берези В. І., Штефаніци Ю. Г. від 06 вересня 2016 року,
ВСТАНОВИВ:
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулось до суду з указаним позовом, у якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь банку заборгованість за кредитним договором, укладеним між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1, у розмірі 68 326, 61 дол. США, яка станом на 16 травня 2013 року складається із 29 563 дол. США заборгованості за тілом кредиту, 23 967, 58 дол. США заборгованості за процентами за користування кредитом, 1 260, 72 дол. США заборгованості по комісії за користування кредитом, 10 251, 86 дол. США пені за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором, 31, 29 дол. США штрау (фіксована частина), 3 252,16 дол. США штрафу (процентна складова).
Позов мотивовано тим, що 12 березня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитну угоду, за умовами якої ЗАТ КБ "ПриватБанк" надало позичальнику кредит у розмірі 50 000 дол. США строком до 12 березня 2013 року зі сплатою 16 % річних (а при порушенні зобов`язань з погашення кредиту - 32 % від суми залишку непогашеної заборгованості) за користування кредитними коштами.
Виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором забезпечено порукою ОСОБА_2, ОСОБА_3, на підставі укладених 12 березня 2008 року між банком та кожним із них окремих договорів поруки, та ОСОБА_4 на підставі укладеного 19 грудня 2008 року між банком та поручителем договором поруки.
Посилаючись на неналежне виконаннями відповідачами своїх зобов`язань, внаслідок чого утворилась заборгованість, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06 квітня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, врахував, що на виконання умов договору поруки, укладеного ЗАТ КБ "ПриватБанк" з поручителем ОСОБА_3, зазначене в договорі майно (транспортні засоби) були передані банку для реалізації у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з чим дійшов висновку про те, що позивач вже реалізував захист свого права на стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом продажу майна поручителя ОСОБА_3 і доказів про наявність заборгованості з урахуванням суми відчуженого майна поручителя не надав.
Короткий зміст рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 06 вересня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково, рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06 квітня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 12 березня 2008 року № E/V3637/1 у розмірі 68 326 дол. США. В задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" про солідарне стягнення заборгованості із ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду, врахував, що належні на праві власності поручителю ОСОБА_3 транспортні засоби, які були предметом договору поруки, передані банку для їх реалізації у рахунок погашення заборгованості позивальника ОСОБА_1 за кредитним договором, та вподальшому реалізовані для погашення заборгованості, однак отримана сума не погасила нарахований банком розмір заборгованості позивальника, а тому залишок несплаченої заборгованості підлягає солідарному стягненню з ОСОБА_1 та поручителів ОСОБА_2, ОСОБА_4 .
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 березня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення апеляційного суду Львівської області від 06 вересня 2016 року залишено без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У червні 2017 року ОСОБА_2 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду, передавши справу на новий судовий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд вийшов за межі позовних вимог, зазначивши про стягнення з позичальника та поручителя 1, позичальника та поручителя 2 обумовлену суму боргу, що є подвійним стягненням. Оскільки умовами договорів поруки не передбачено право банку на стягнення солідарної заборгованості, передбачені частиною третьою статті 554 ЦК України підстави для солідарної відповідальності відсутні. Суд не врахував, що надані письмові пояснення позивача щодо реалізації транспортних засобів для погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 не є документом, який підтверджує перехід прав і обов`язків суб`єкта договірних правовідносин. Також апеляційним судом не взято до уваги, що у платіжних документах, які підтверджують реалізацію транспортних засобів та зарахування обумовлених коштів, відсутні реквізити призначення платежу, а тому сплачені суми спрямовані на рахунок банку з метою погашення існуючого боргу.
Заперечень на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не подано.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу № 442/3922/14 з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року вказана справа передана до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду відповідає.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами установлено, що 12 березня 2008 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитну угоду №E/V 3637 та в рамках цієї угоди договір про видачу траншу E/V 3637/1, відповідно до умов яких позичальнику надано одним траншем кредит на споживчі потреби в сумі 50 000 дол. США на строк до 12 березня 2013 року зі сплатою 16 % річних (а при порушенні зобов`язань по погашенню кредиту - 32 % від суми залишку непогашеної заборгованості) за користування кредитними коштами та винагороди за ведення кредитної справи у розмірі 0, 5 % від суми траншу, шляхом внесення щомісячних платежів відповідно до Графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди (Додаток №1 до договору). За порушення позичальником зобов`язань по поверненню кредитних коштів передбачена відповідальність у виді пені та штрафу.
Виконання зобов`язань за кредитним договором (угодою) забезпечено порукою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на підставі укладених банком з кожним із них окремих договорів поруки від 12 березня 2008 року та 19 грудня 2008 року.
Договором поруки від 12 березня 2008 року, укладеним між банком, ОСОБА_1 та поручителем ОСОБА_3, передбачено, що при неможливості виконання боржником своїх зобов`язань згідно кредитної угоди в повному обсязі, поручитель ОСОБА_3 відповідає перед кредитором наступним майном, належним їй на праві власності: автомобіль марки Mercedes-Benz 1843LS, реєстраційний номер НОМЕР_1, та н/причіп Krone SDP 24, реєстраційний номер НОМЕР_3, на суму 282 800 грн. (56 000 дол. США). Договір припиняється з моменту виконання своїх зобов`язань в повному обсязі.
Договором поруки, укладеним 12 березня 2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ "ПриватБанк", встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором за невиконання обов`язків за кредитним договором у тому ж розмірі, що і боржник. Строк, у межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу встановлено у п`ять років.
Аналогічні умови викладені і у договорі поруки від 19 березня 2008 року, укладеним між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 .