Постанова
Іменем України
05 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 592/10632/16-ц
провадження № 61-28829св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 червня 2017 року у складі судді Косолап М. М. та на ухвалу апеляційного суду Сумської області від 12 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Левченко Т. А., Собини О. І., Кононенко О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк" або банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На обґрунтування заявлених позовних вимог банк посилався на те, що 14 лютого 2006 року між ним та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 61 349, 93 грн зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами та комісії та строком повернення до 13 лютого 2013 року.
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником кредитних зобов`язань, станом на 10 листопада 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 363 918,95 грн.
Позивач просив позовні вимоги задовольнити.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 червня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 12 жовтня 2017 року, позов АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення.
Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором пред`явлені до відповідача поза межами позовної давності. Доказів на підтвердження поважності причин пропуску позовної давності позивач суду не надав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, АТ КБ "ПриватБанк" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку, що банк пропустив позовну давність, оскільки не врахували, що рішенням апеляційного суду Сумської області від 05 лютого 2014 року у справі про звернення стягнення на предмет застави позовна давність переривається.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та витребувано з Ковпаківського районного суду м. Суми зазначену справу.
У травні 2018 року вказану справу передано до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 14 лютого 2006 року ОСОБА_1 уклав з АТ КБ "ПриватБанк" кредитний договір, за умовами якого банк надав йому кредит у розмірі 61 349,93 грн зі сплатою 1,23 % від суми залишку заборгованості щомісячно за користування кредитом та 0,25 % комісії від суми виданого кредиту щомісячно, зі строком повернення до 13 лютого 2013 року.
У зв`язку з неналежним виконанням боржником зобов`язань за кредитним договором, у жовтні 2011 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулось з позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет застави.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 серпня 2013 року, зміненим рішенням апеляційного суду Сумської області від 05 лютого 2014 року, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 14 лютого 2006 року у розмірі 60 528,93 грн. звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль "Chevrolet Aveo 1.5 I", реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності боржнику ОСОБА_1 .
Звертаючись 13 жовтня 2011 року до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави, АТ "КБ "ПриватБанк" змінило строк виконання основного зобов`язання, тому саме з цього моменту у позивача виникло право на звернення до суду щодо захисту своїх порушених прав.
Крім того, суди встановили, що останній платіж за кредитним договором відповідачем здійснено 21 жовтня 2009 року, позов про стягнення заборгованості банк подав до суду 15 листопада 2016 року, тобто поза межами позовної давності.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач подав заяву про застосування позовної давності.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.