Постанова
Іменем України
05 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 498/15/15-ц
провадження № 61-33199св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 16 березня 2017 року у складі судді Рімашевської О. В. та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 24 травня 2017 року у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Журавльова О. Г., Кравця Ю. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним та визнання права власності на житловий будинок.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 27 січня 2014 року між нею та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 . За умовами вказаного договору відповідач, як продавець, повинна передати у її власність житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за 48 000,00 грн, із них 8 000,00 грн вона передала відповідачу в день укладення договору, а решту 40 000,00 грн повинна була сплатити 25 липня 2014 року, після чого нотаріус мав зареєструвати перехід права власності на будинок.
Зазначала, що 25 липня 2014 року вона приїхала до нотаріальної контори із грошима для передачі ОСОБА_2, однак остання до нотаріальної контори не з`явилася.
Посилаючись на неможливість розрахуватися з відповідачем, оскільки вона відмовляється приймати гроші в сумі 40 000,00 грн, ОСОБА_1 просила суд визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на вказаний житловий будинок.
У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення ціни продажу за договором купівлі-продажу житлового будинку в сумі 40 000 грн, а також грошових нарахувань за прострочення виконання зобов`язання за період з 26 липня 2014 року до 14 листопада 2016 року: 3 % річних в сумі 2771,51 грн, інфляційних втрат на суму невиконаного зобов`язання в розмірі 29 920,00 грн, процентів за користування грошовими коштами в сумі 18 355,33 грн; загальна сума становить 91 046,84 грн.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання за укладеним договором купівлі-продажу будинку, оскільки не сплатила їй обумовлену договором вартість будинку в сумі 40 000,00 грн до 25 липня 2014 року, ОСОБА_2 просила позовні вимоги задовольнити.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 16 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24 травня 2017 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у рахунок виконання зобовʼязань за договором купівлі - продажу житлового будинку від 27 січня 2014 року ціну продажу будинку в сумі 40 000,00 грн, 3 % річних за період з 26 липня 2014 року до 14 листопада 2016 року в сумі 2 771,51 грн, інфляційні втрати за період з 26 липня 2014 року до 14 листопада 2016 року в сумі 29 920,00 грн, усього 72 691, 51 грн. В іншій частині вимог відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що укладений між сторонами договір купівлі-продажу житлового будинку від 27 січня 2014 року є дійсним, тому визнання його дійсним у судовому порядку не відповідає вимогам чинного законодавства.
Встановивши факт невиконання ОСОБА_1 умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу будинку в частині несплати повної вартості будинку, що становить 40 000,00 грн, та, враховуючи прострочення виконання зобовʼязання за вказаним договором, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми коштів, що становить повну вартість будинку, інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення виконання зобов`язання за договором.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись з таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди, вирішуючи спір, неповно з`ясували обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не врахували, що відповідач відмовлялась від отримання обумовленої договором суми коштів і не з`являлася за їх отриманням та дійшли помилкового висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення коштів за прострочення виконання зобов`язання, інфляційних втрат та 3 % річних.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на житловий будинок, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення ціни продажу за договором купівлі-продажу житлового будинку.
Витребувано з Великомихайлівського районного суду Одеської області зазначену справу.
У червні 2018 року вказану справу передано до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 27 січня 2014 року ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) уклали та нотаріально посвідчили договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , за умовами якого сторони обумовили, що вартість спірного житлового будинку, за яку буде вчинено купівлю-продаж, складає 48 000,00 грн. Із вказаних коштів на день укладення договору покупець ОСОБА_1 передала продавцю ОСОБА_2 8 000,00 грн., а залишок 40 000,00 грн зобов`язалась передати до 25 липня 2014 року.
Пунктом 5.3 вказаного договору передбачено, що право власності на нерухоме майно у покупця, згідно зі статтею 334 ЦК України, виникає з моменту виконання всіх умов договору та з дня державної реєстрації такого права.
Факт укладення договору на вказаних умовах, та що ОСОБА_2 фактично отримала 8 000 грн, а зобов`язання в частині сплати 40 000 грн на час розгляду справи не виконано, підтверджено сторонами.
Договір купівлі-продажу житлового будинку, укладений між сторонами, недійсним у судовому порядку не визнавався, відповідає вимогам чинного законодавства.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 20 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 жовтня 2015 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу, укладеного 27 січня 2014 року з ОСОБА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.