ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/2562/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпровської міської ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2019 (головуючий суддя Подобєд І.М., судді Орєшкіна Е.В., Кощеєв І.М.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2018 (суддя Мельниченко І.Ф.) у справі № 904/2562/18
за позовом Дніпровської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Строй"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради
про визнання договору укладеним,
Історія справи
Короткий зміст вимог
1. У червні 2018 року Дніпровська міська рада (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Строй" (далі - відповідач) про визнання договору укладеним, в якому просила визнати укладеним в редакції міської ради договір про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра.
1.1. В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що ухилення замовника від укладення договору пайової участі, є порушенням зобов`язань та вимог, які прямо передбачені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та прийнятим міською радою Порядком залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвиток інфраструктури міста Дніпропетровська.
Короткий зміст оскаржуваних рішень
2. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2018, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2019 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
2.1. Відмовляючи у задоволенні позову, господарські суди, посилаючись на положення статті 27-1 Закону України "Про планування та забудову територій" вказали, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про те, що ТОВ "Авто Строй" є забудовником спірного об`єкту, що, в силу Закону є підставою для покладення на нього обов`язку укладання договору про пайову участь.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
3. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення скасувати.
Аргументи учасників справи
Доводи позивача, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)
4. Судами попередніх інстанцій не встановлено характеру спірних правовідносин та не надано їм вірної правової оцінки.
4.1. Господарськими судами не було досліджено ряд доказів, зокрема, рішення постійно діючого третейського суду при асоціації "Левлекс" від 25.05.2007 у справі №12-42/07, яким встановлено, що відповідач є забудовником будівель і споруд, право власності на які визнано за ним у судовому порядку.
4.2. Господарськими судами невірно застосовано положення статті 75 ГПК України при оцінці рішення третейського суду, оскільки на час його прийняття (25.05.2007) був чинним ГПК, який встановлював, що обставини, встановлені в рішення третейського суду є преюдиційними.
5. Відповідач та третя особа відзивів на касаційну скаргу не подали, що відповідно до положень ч. 3 ст. 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.
Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
6. Господарськими судами попередніх інстанцій установлено, що у жовтні 2016 року Департаментом економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради отримано для візування проект рішення міської ради "Про поновлення ТОВ "ДАК-Енергетика" права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 по фактичному розміщенню будівель та споруд".
До проекту рішення були додані документи, з яких вбачалось, що відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.03.2008 ТОВ "Авто Строй" продало ТОВ "ДАК-Енергетика" наступні об`єкти нерухомого майна: Б-1 - гараж (шл.блок), загальною площею 285 кв.м, літ. Г-1, г - адміністративно-побутові приміщення з ганком (з/б блоки), загальною площею 494,7 кв.м, літ. Д - туалет (цегла), літ. Е - сторожка (цегла), загальною площею 14,9 кв.м, №4, 5а, 6, 8а - огорожі, №5, 8, 9 - ворота №1 - водоколонка - надалі за текстом об`єкт.
6.1. Постійно діючим Третейським судом при асоціації "Левлекс" від 25.05.2007 визнано за ТОВ "Авто Строй" право власності на будівлі та споруди по АДРЕСА_1 .
6.2. Судами також установлено, що ТОВ "Авто Строй" з питання укладання договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра до департаменту економіки, фінансів та міського бюджету не зверталося.
6.3. Управління економіки Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради на адресу ТОВ "Авто Строй" направило лист №10/15-36 від 02.12.2016 про обов`язок товариства у зв`язку з вищенаведеними обставинами взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом укладення відповідного договору відповідно до положень Закону України "Про планування і забудову територій", Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпропетровська, затвердженого рішенням міської ради від 21.03.2007 №6/11. До листа були додані для підписання 2 примірники проекту договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра.
У зв`язку з тим, що проект договору ТОВ "Авто Строй" підписаний не був, Дніпровська міська рада звернулась до господарського суду з позовом про визнання укладеним договору про пайову участь в редакції позивача.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
7. Верховний Суд зазначає, що імперативними приписами частини 2 статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини 1 вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.
8. Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства, застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
9. Місцевий господарський суд установив, що об`єкт нерухомого майна, щодо якого позивач визначив величину пайової участі, належав відповідачу на підставі рішення третейського суду від 25.05.2007 без акту введення в експлуатацію.
10. Апеляційний господарський суд, у свою чергу, установив, що право власності на нерухоме майно - будівлі і споруди за означеною адресою первісно було зареєстроване 17.04.2004 за ВАТ "Дніпропетровськгаз" на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 18.02.2000, в подальшому Приватним виробничим підприємством "Будіновація" на підставі договору купівлі-продажу від 01.09.2004 набуто долю в цьому майні, яка згодом передана у власність ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 13.12.2004. Реєстрація прав власності у цьому майні за ТОВ "Авто Строй" вперше проведена за договором купівлі-продажу від 12.05.2005, вдруге за дублікатом договору купівлі-продажу 29.03.2007, а востаннє на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Левлекс" від 25.05.2007. Наведеним, на думку суду, спростовуються вказані в рішенні Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Левлекс" від 25.05.2007 обставини, відносно того, що ТОВ "Авто Строй" було забудовником вказаного нерухомого майна.
11. Оскільки судами не установлено, що відповідач здійснював будівництво об`єктів за адресою: м. Дніпро, вул. Варварівська, 24 після 25.05.2007, отже до спірних правовідносин відповідно до вимог статті 5 Цивільного кодексу України слід застосовувати акти, що були чинні станом на 25.05.2007.
12. Суди обох інстанцій зазначили, що на момент виникнення спірних правовідносин діяв Закон України "Про планування та забудову територій", і обґрунтовуючи свій висновок про відмову в позові, застосували норму статті 27-1 цього Закону (яка, зокрема, встановлювала обов`язкове укладання договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт).
13. Колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин норму статті 27-1 Закону України "Про планування та забудову територій", оскільки ця норма набрала чинності згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" від 16.09.2008 N 509-VI - з 14.10.2008, тобто, після виникнення спірних правовідносин.
14. До внесення відповідних змін, тобто до 14.10.2008, діяла норма статті 27 названого Закону, яка не передбачала обов`язковості укладання договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.