ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 905/304/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
представників учасників справи:
позивача - акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - Родоман Т.О. адвокат (свідоцтво РН №1276, довіреність від 17.05.19, договір про надання правової допомоги),
відповідача - приватного акціонерного товариства "Горлівськтепломережа" - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення господарського суду Донецької області від 03.07.2018
(суддя Ніколаєва Л.В.)
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 (колегія суддів: Білоусова Я.О. (головуючий), Пуль О.А., Тарасова І.В.)
зі справи № 905/304/18
за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Компанія)
до приватного акціонерного товариства "Горлівськтепломережа" (далі - Підприємство)
про стягнення 180 576 570,82 грн.
ВСТАНОВИВ:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Компанія звернулася до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Підприємства основного боргу 80 451 341,54 грн, 7 985 778,64 грн - 3 % річних, 79 219 469,61 грн - інфляційних та 12 919 981,03 грн - пені за неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі - продажу природного газу №843/14-ТЕ-6 від 27.12.2013 щодо повної та своєчасної оплати природного газу. Крім того, Компанія просила стягнути з Підприємства суму сплаченого судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на купівлю - продаж природного газу №843/14-ТЕ-6 від 27.12.2013р. в частині повної та своєчасної оплати природного газу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду Донецької області від 03.07.2018, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 у справі №905/304/18, позов задоволено частково, присуджено до стягнення з Підприємства на користь Компанії 80451341,54 грн основного боргу, 7985778,63 грн 3% річних, 79068964,36 грн інфляційних втрат, 5780889,82 грн пені, 591804,78 грн. судових витрат. В решті позовних вимог відмовлено.
Судові рішення мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №843/14-ТЕ-6 від 27.12.2013 в частині повної та своєчасної оплати за природний газ, у зв`язку з чим суди дійшли висновку про правомірність стягнення з Підприємства суми основного боргу, а також нарахованих на неї інфляційних витрат за перерахунком суду та 3% річних. У частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені рішення попередніх інстанцій мотивовані відсутністю підстав для задоволення позовних вимог з посиланням на положення статей 1, 2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси" (далі - Закон), оскільки нарахування пені за Договором не має здійснюватися з 07.02.2015 на підставі положень Закону.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Компанія, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить суд касаційної інстанції скасувати судові акти попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення розміру пені в сумі 7 139 091,21 грн. та інфляційних втрат в розмірі 120 505,25 грн., у скасованій частині прийняти нове рішення про задоволення позову.
2.АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Компанія мотивує свою касаційну скаргу наступним: прийняттям попередніми судовими інстанціями судових рішень, в оскаржуваній частині, при неповному з`ясуванні всіх обставин справи та невідповідності висновків, викладених у рішенні та постанові, обставинам справи; прийняттям оскаржуваних судових рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону, пункту 27 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", статті 1 Закону України "Про електроенергетику", статті 2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси", статті 275 Господарського кодексу України (далі -ГК України), статей 11, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки позивач не є енергопостачальною компанією, а тому Закон не поширює свою дію на спірні правовідносини. Крім того, Компанія наголошує на тому, що місцевий суд, з яким погодився й апеляційний, безпідставно здійснив перерахування інфляційних втрат, у зв`язку з чим в цій частині було неправомірно відмовлено Компанії у задоволенні позову, посилаючись на правильність розрахунку останньої.
Доводи інших учасників справи
Підприємство відзив на касаційну скаргу не надало.
3.СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій з`ясовано та зазначено таке:
- 27.12.2013 між Компанією (продавець) та Підприємством (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №843/14-ТЕ-6 (далі -договір).
Відповідно до умов укладеного Компанією (продавець) та Підприємством (покупець) договору:
- продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах договору (пункт 1.1);
- газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, національними творчими спілками та їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності)(пункт 1.2);
- оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункт 6.1);
- у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (пункт 7.2).;
- приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця(пункт 3.3).;
- не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов`язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов`язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (пункт 3.4);
- за змістом пункту 5.2 договору (у редакції додаткової угоди №1 від 31.01.2014 до договору купівлі-продажу природного газу №843/14-ТЕ-6 від 27.12.2013) ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 1091 грн з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091 грн, крім того ПДВ 20% - 218,20 грн, всього з ПДВ - 1309,20 грн;
- договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 11).
На виконання умов договору Компанією було передано у власність Підприємства природний газ на загальну суму 80 451 341,54 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу, копії яких наявні в матеріалах справи.
Однак, Підприємством оплату за природний газ не здійснено, що і стало підставою для звернення Компанії до суду з даним позовом.
Через невиконання Підприємством свого зобов`язання з оплати поставленого природного газу Компанією були нараховані на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) 3% річних,та інфляційні, а також на підставі пункту 7.2 договору нарахована пеня.
Матеріалами справи підтверджено існування заборгованості Підприємства перед Компанією за природний газ у сумі 80 451 341,54 грн., при цьому жодних заперечень зі вказаною сумою боргу у Підприємства не існувало під час розгляду справи.
Перевіривши здійснений Компанією розрахунок 3% річних та "інфляційних витрат", керуючись статтею 625 ЦК України, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, дійшов висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення 7 985 778,63 грн. - 3% річних та 79 068 964,36 грн. "інфляційних витрат". В іншій частині позову (решти суми інфляційних втрат) відмовлено.
Судами відмовлено у стягненні пені з посиланням на положення Закону.
Предметом касаційного оскарження у даній справі стало питання щодо правомірності відмови у задоволенні вимоги про стягнення пені у заявленому Компанією до стягнення розмірі та інфляційних втрат (у сумі 120 505,25 грн.).
В іншій частині судові рішення попередніх інстанцій позивачем не оскаржуються.
4.ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
ЦК України:
частина друга статті 11:
- підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти;
стаття 509:
- зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку;
- зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;
стаття 549:
- неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання;
стаття 610:
- порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);
частина перша статті 612:
- боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором;
частина друга статті 625:
- боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;
частина перша статті 655:
- за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму;
частина перша статті 692 :
- покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
ГК України:
стаття 217:
- господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції;
частина перша статті 230:
- штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання;
частина шоста статті 232 :
- нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
стаття 1:
- метою цього Закону є встановлення додаткових гарантій щодо захисту житлових та майнових прав громадян, які проживають на територіях, де проводиться антитерористична операція, та громадян, які тимчасово переселені в інші населені пункти України з територій, на яких проводиться антитерористична операція. До 31 грудня 2015 року цим громадянам має бути погашена заборгованість із виплат заробітної плати, стипендій, пенсій, що утворилася внаслідок проведення антитерористичної операції, а також встановлено додаткові гарантії захисту житлових та майнових прав громадян, звільнених на підставі зазначених обставин, до моменту їх працевлаштування, за умови отримання ними статусу зареєстрованого безробітного;
- енергоносії - це кам`яне і буре вугілля, торф, інші види первинного твердого палива, кам`яновугільні брикети, інші види вторинного твердого палива, буровугільні і торф`яні брикети, газ нафтопереробки, нафтопродукти, природний газ, природні енергетичні ресурси (ядерна, гідравлічна та геотермальна енергія, інші природні ресурси), електрична і теплова енергія (підпункт 1.5).
частина друга статті 2:
- до завершення антитерористичної операції встановлено мораторій на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами - виконавцями/ виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції.
Закон України "Про енергозбереження":
- "енергозбереження" - це діяльність (організаційна, наукова, практична, інформаційна), яка спрямована на раціональне використання та економне витрачання первинної та перетвореної енергії і природних енергетичних ресурсів в національному господарстві і яка реалізується з використанням технічних, економічних та правових методів;
- "паливно-енергетичні ресурси" - це сукупність всіх природних і перетворених видів палива та енергії, які використовуються в національному господарстві;
Закон України "Про житлово-комунальні послуги" (у редакції, чинній на момент прийняття Закону):
стаття 1 :
- житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;