ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 804/4588/16
Провадження № 11-425апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу № 804/4588/16 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" Чернявської Олени Степанівни, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", про зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року (у складі колегії суддів Богданенко І. Ю., Уханенко С. А., Дадим Ю. М.),
УСТАНОВИЛА:
Рух справи
1. У липні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" Чернявської О. С. (далі - Уповноважена особа, Фонд, АТ "Банк "Фінанси та Кредит" відповідно), третя особа - АТ "Банк "Фінанси та Кредит", у якому просили:
- зобов`язати Уповноважену особу акцептувати та внести зміни до акцептованих вимог кредиторів АТ "Банк "Фінанси та Кредит", включивши вимогу ОСОБА_1 на суму 38 515,06 грн як таку, що підлягає задоволенню відповідно до четвертої черги у порядку, встановленому чинним законодавством;
- зобов`язати Уповноважену особу акцептувати та внести зміни до акцептованих вимог кредиторів АТ "Банк "Фінанси та Кредит", включивши вимогу ОСОБА_2 на суму 154 060,25 грн як таку, що підлягає задоволенню відповідно до четвертої черги у порядку, встановленому чинним законодавством.
2. На обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що 28 березня 2016 року звернулися до відповідача із заявами (кредиторськими вимогами) про визнання вимог кредиторів АТ "Банк "Фінанси та Кредит". Проте листами від 04 квітня 2016 року за № 3-037610/4690, 3-037610/4690/2 Уповноважена особа повідомила їх про те, що у зв`язку з пропуском строку заявлення кредиторських вимог немає правових підстав для задоволення та включення цих вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Банк "Фінанси та Кредит".
Позивачі вважають, що встановлений Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 4452-VI) тридцятиденний термін для заявлення кредиторських вимог вони пропустили з поважних причин, оскільки документи, на підставі яких виникло право заявляти вимоги кредиторів, могли бути отримані заявниками лише після спливу шестимісячного строку з моменту відкриття спадщини.
3. Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 16 серпня 2016 року в задоволенні позову відмовив.
4. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 жовтня 2016 року постанову суду першої інстанції скасував та закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення; далі - КАС України), вказавши, що цей спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції і повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.
5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при визначенні підсудності спору, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
6. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17 листопада 2016 року відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.
7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції.
8. Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
9. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 15 квітня 2019 року прийняв касаційну скаргу до провадження та призначив справу до розгляду в попередньому судовому засіданні.
10. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 17 квітня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України (у чинній редакції) у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 оскаржує рішення суду апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
11. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 11 червня 2019 року прийняла та призначила цю справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини, установлені судами попередніх інстанцій
12. Судами попередніх інстанцій установлено, що між АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_3 укладено 5 договорів про банківський строковий вклад (депозит):
- від 22 грудня 2014 року - договір-заява № 300131/152346/370-14 про банківський строковий вклад (депозит) "Пенсійний" на 370 днів в національній валюті на строк з 22 грудня 2014 року по 27 грудня 2015 року у сумі 232 261,06 грн (вкладний рахунок № НОМЕР_1 ). За час користування коштами вкладу банк нараховує і виплачує вкладникові проценти за ставкою 26,10 % річних;
- від 14 січня 2015 року - договір-заява № 300131/157102/370-15 про банківський строковий вклад (депозит) "Пенсійний" на 370 днів в іноземній валюті на строк з 14 січня 2015 року по 19 січня 2016 року у сумі 3529,63 долара США. За час користування коштами вкладу банк нараховує і виплачує вкладникові проценти за ставкою 13,60 % річних;
- від 09 січня 2015 року - договір-заява № 300131/153592/5-15 про банківський строковий вклад (депозит) "Пенсійний" на 5 місяців в національній валюті на строк з 09 січня по 09 червня 2015 року у сумі 59 262,32 грн (вкладний рахунок № НОМЕР_2 ). За час користування коштами вкладу банк нараховує і виплачує вкладникові проценти за ставкою 24,60 % річних;
- від 05 серпня 2015 року - договір № 300131/192858/07-15 про банківський строковий вклад (депозит) "Блискуча сімка" в національній валюті на період з 05 серпня по 03 листопада 2015 року у сумі 70 000 грн (депозитний рахунок № НОМЕР_3 ). За час користування коштами вкладу банк нараховує і виплачує клієнту проценти згідно з договором;
- від 01 вересня 2015 року - договір № 300131/200864/07-15 про банківський строковий вклад (депозит) "Блискуча сімка" в національній валюті на період з 01 вересня по 30 листопада 2015 року у сумі 63 000 грн (депозитний рахунок № НОМЕР_4 ). За час користування коштами вкладу банк нараховує і виплачує клієнту проценти згідно з договором.
13. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 .
14. 17 вересня правління Національного банку України прийняло постанову № 612 "Про віднесення АТ "Банк "Фінанси та Кредит" до категорії неплатоспроможних".
15. На підставі зазначеної постанови Правління Національного банку України виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17 вересня 2015 року № 171 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
16. Відповідно до свідоцтва про право власності від 22 березня 2016 року, спадкова справа № 17/2015, ОСОБА_2, яка є дружиною померлого ОСОБА_3 , належить 1/2 частка у спільному майні подружжя, набутому за час шлюбу, яке складається з права на грошові вклади з відповідними відсотками, компенсаціями та індексаціями у Придніпровській районній дирекції АТ "Банк "Фінанси та Кредит", що належали померлому на підставі довідки № 9-071350/751, виданої АТ "Банк "Фінанси та Кредит" від 26 листопада 2015 року: на депозитних рахунках: НОМЕР_4 - в розмірі 63 000 грн; НОМЕР_1 - в розмірі 242 861,06 грн; НОМЕР_8 - в розмірі 3707,68 долара США; на карткових рахунках: НОМЕР_7 - в розмірі 32 884 грн; НОМЕР_6 - в розмірі 5251,93 грн.
17. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 березня 2016 року, спадкова справа № 17/2015, спадкоємцями зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 є: дружина померлого ОСОБА_2 (частка у спадщині складає 1/3), син померлого ОСОБА_1 (частка у спадщині складає 1/3), син померлого ОСОБА_4 (частка у спадщині складає 1/3). Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з: права на 1/2 частку грошових вкладів з відповідними відсотками, компенсаціями та індексаціями, що знаходяться у Придніпровській районній дирекції АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на депозитних рахунках: НОМЕР_4 - в розмірі 63 000 грн; НОМЕР_1 - в розміні 242 861,06 грн; НОМЕР_8 - в розмірі 3 707,68 долара США; на карткових рахунках: НОМЕР_7 - в розмірі 32 884 грн; НОМЕР_6 - в розмірі 5 251,93 грн.
18. 28 березня 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до Уповноваженої особи з заявами (кредиторськими вимогами), які отримані відповідачем 31 березня 2016 року (вх. № 2929-Г та № 2928-Г), про визнання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кредиторами АТ "Банк "Фінанси та Кредит" за заборгованістю, що виникла за всіма договорами, укладеними ОСОБА_3 з АТ "Банк "Фінанси та Кредит", та за іншими видами заборгованості, у сумі всіх належних їм коштів.
19. Листами Уповноваженої особи від 04 квітня 2016 року № 3-037120/4960, 3-0371610/4960/1 та 3-0371610/4960/2 ОСОБА_1 повідомлено, що для включення позивачів як спадкоємців до списків вкладників, які мають право на отримання гарантованого відшкодування, позивачам необхідно звернутись із письмовою заявою до Фонду, до вказаної заяви повинні бути долучені документи, які підтверджують право на спадщину. Крім того, повідомлено, що кредиторські вимоги позивачів надійшли після закінчення строку на пред`явлення вимог до банку та вимоги щодо включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів задоволенню не підлягають.
20. Вважаючи, що діями відповідача порушено їх право на отримання банківського вкладу, та з метою включення до акцептованого реєстру вимог кредиторів позивачі звернулися до суду із цим позовом.
Оцінка суду апеляційної інстанції
21. Суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі, керувався тим, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів, і такі справи належить розглядати в порядку господарського судочинства.
Такий висновок суду апеляційної інстанції обґрунтовано тим, що відповідно до частини третьої статті 2 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку враховуються норми законодавства про банки і банківську діяльність.
Водночас відповідно до пункту 6 статті 2 Закону № 4452-VI ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в касаційній скарзі вимог
22. У касаційній скарзі скаржники, крім іншого, зазначають, що спір у цій справі підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідач за характером виконуваних ним функцій є суб`єктом владних повноважень.
23. На обґрунтування такого висновку скаржники зауважили, що оскільки Фонд є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами КАС України. Крім того, спірні правовідносини виникли між позивачами, Фондом і його Уповноваженою особою внаслідок запровадження процедури ліквідації банку, а не у межах процедури банкрутства, та без участі банку як боржника.
Позиція інших учасників справи
24. У запереченнях на касаційну скаргу представник Уповноваженої особи зазначає про безпідставність вимог скарги та дотримання судом апеляційної інстанції вимог законодавства при ухваленні оскаржуваного судового рішення. Зокрема, звертає увагу на те, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін.
Оцінка Великої Палати Верховного Суду
25. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі та запереченнях на неї доводи щодо порушення судом апеляційної інстанції правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
26. Згідно із частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
27. За визначенням пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
28. Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
29. Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
30. Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній на час касаційного розгляду справи), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.