У Х В А Л А
06 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/3537/17
Провадження № 12-127гс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Кібенко О. Р.,
суддів: Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи№ 922/3537/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алта" (далі - ТОВ "Алта")
до відповідачів:
1. Головного територіального управління юстиції у Харківській області,
2. Державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам"),
3. Приватного нотаріуса Харківського міського територіального округу Харківської області Гончаренко Надії Юльянівни,
4. Приватного підприємства "Фудстар" (далі - ПП "Фудстар"),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Публічного акціонерного товариства"ВТБ Банк",
про визнання недійсними торгів, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,
за касаційною скаргою ПП "Фудстар", до якої приєдналося ДП "Сетам",
на рішення Господарського суду Харківської області від 16 січня 2019 року
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25 квітня 2019 року,
У С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2017 року ТОВ "Алта" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ДП "Сетам" та просило, з урахуванням поданої заяви про зміну предмета позову: визнати електронні торги за лотом № 224512 від 27 липня 2017 року недійсними; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень(з відкриттям розділу), індексний номер 37701082 від 23 жовтня 2017 року, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Гончаренко Н. Ю.
Господарські суди розглядали справу неодноразово.
Господарський суд Харківської області рішенням від 16 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25 квітня 2019 року, позов задовольнив.
14 травня 2019 року ПП "Фудстар" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Скаржник посилається, зокрема, на порушення судами правил предметної та суб`єктної юрисдикції; вважає, що спір в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень підлягав вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
05 липня 2019 року ДП "Сетам" звернулося до Верховного Суду із заявою про приєднання до зазначеної касаційної скарги ПП "Фудстар".
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 25 червня 2019 року відкрила касаційне провадження, ухвалою від 16 липня 2019 року приєднала заяву ДП "Сетам" до касаційної скарги ПП "Фудстар" та ухвалою від 25 липня 2019 року на підставі частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки судові рішення оскаржуються, зокрема, з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Згідно із частиною шостою статті 302 ГПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Оскільки скаржник оскаржує судові рішення з підстав, зокрема, порушення правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду приймає справу до розгляду.
Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу. Розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.
При вирішенні питання щодо призначення справи до розгляду в судовому засіданні Велика Палата Верховного Суду враховує категорію та складність справи, кількість сторін та інших учасників, суспільний інтерес до її розгляду, а також загальну кількість та графік призначення справ, що перебувають на розгляді.
У пункті 96 висновку № 6 від 24 листопада 2004 року Консультативної ради європейських суддів (далі - КРЄС) "Про справедливий суд у розумні строки та роль судді в судових процесах з урахуванням альтернативних засобів вирішення спорів" передбачається, що суд повинен, крім випадків, чітко визначених законом, мати можливість вирішувати, яке саме, усне чи письмове, провадження застосовувати. При цьому у пунктах 104 - 105 цього висновку зазначено, що кожна окрема справа потребує "пропорційного" розгляду, тобто в такий спосіб, що дозволяє сторонам досягти справедливості ціною, співмірною з проблемами, що розглядаються, й ціною позову, а також у такий спосіб, що дозволяє суду розглянути інші справи в розумні строки.
КРЄС зазначає, що обмеження повноважень судді щодо вирішення питання, чи слід застосовувати усну або письмову форму провадження, є несумісними з ефективним правосуддям (пункт 106 цього ж висновку).
Крім того, Велика Палата Верховного Суду вважає, що призначення справи в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення її учасників відповідатиме принципам ефективного правосуддя.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Європейський суд з прав людини не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі "Axen v. Germany", § 28).