Постанова
Іменем України
08 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 344/14888/17
провадження № 61-37154св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
заявники: ОСОБА_1, ОСОБА_2 ,
заінтересовані особи: військова частина 1241 Національної гвардії України, Штаб Антитерористичного центру при Службі безпеки України, Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, Міністерство оборони України, Національна гвардія України, Міністерство соціальної політики України, та Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 березня 2018 року у складі судді
Татарінової О. А. та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області
від 24 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Девляшевського В. А., Матківського Р. Й., Фединяка В. Д.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2, заінтересовані особи: військова частина 1241 Національної гвардії України, Штаб Антитерористичного центру при Службі безпеки України, Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, Міністерство оборони України, Національна гвардія України, Міністерство соціальної політики України, та Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації, звернулись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заявлені вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_2 у період з 05 по 12 січня 2015 року, а ОСОБА_1 у періоди з 05 по 12 січня 2015 року, з 12 по
18 травня 2015 року та з 29 вересня по 04 жовтня 2015 року на добровільних засадах на прохання капітана батальйону оперативного призначення військової частини 1241 Національної гвардії України ОСОБА_4 перебували у зоні проведення АТО, де надавали допомогу в організації та забезпеченні зв`язком вказаного батальйону, а також брали участь у бойових діях. Факт їх перебування у зоні проведення АТО підтверджується нотаріально завіреними свідченнями військовослужбовців батальйону та офіцерів військової частини №1241, 24 ОМБР ЗСУ.
Посилаючись на те, що законом не визначено іншого порядку встановлення факту їх перебування у зоні проведення АТО, ніж за рішенням суду, з врахуванням збільшення позовних вимог, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили встановити факт участі у бойових діях під час АТО
ОСОБА_1 у періоди з 05 по 12 січня 2015 року, з 12 по 18 травня
2015 року та з 29 вересня по 04 жовтня 2015 року, а ОСОБА_2 - з 05 по
12 січня 2015 року, з метою отримання ними статусу учасників бойових дій.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 01 березня 2018 року у задоволенні заяви відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що заявники передчасно звернулися до суду із вказаною заявою, оскільки питання надання статусу учасника бойових дій розглядається відомчою комісією, у складі якого особа брала участь в АТО, до якої заявники не зверталися і будь-яких рішень відповідною комісією не приймалось. Також суд першої інстанції вважав, що заявники не представили належних та допустимих доказів на підтвердження їх участі у бойових діях.
Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 квітня
2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 01 березня 2018 року скасовано.
Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2, заінтересовані особи військова частина 1241 Національної гвардії України, Штаб Антитерористичного центру при Службі безпеки України, Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, Міністерство оборони України, Національна гвардія України, Міністерство соціальної політики України, та Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації, про встановлення юридичного факту закрито.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у даній справі, апеляційний суд виходив із того, що дослідження питання перебування в зоні АТО у конкретні періоди часу та надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повинно було б вирішуватися відповідною комісією того відомства, до якого увійшло добровольче формування, у складі якого заявники вірогідно приймали участь в антитерористичній операції, а у разі виникнення спірних питань - міжвідомчою комісією. А тому суд дійшов висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частина перша статті 255 ЦПК України).
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
24 травня 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 через засоби поштового зв`язку подали до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просять скасувати рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 01 березня 2018 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 квітня 2018 року та прийняти нове рішення, яким заяву задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до частини восьмої статті 8 ЦПК України та в сенсі статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що найшло своє відображення у рішеннях ЄСПЛ (справа "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. United Kingdom) від 15 листопада 1996 року та "Афанасьєв проти України" від 05 квітня
2005 року), ОСОБА_1, ОСОБА_2 мають право на звернення до суду щодо встановлення факту участі у бойових діях по захисту незалежності України, її суверенітету та територіальної цілісності.
Доводи інших учасників справи:
09 липня 2018 року військова частина 1241 Національної гвардії України через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду відзив, у якому просить ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 квітня 2018 року залишити без змін.
Роз`яснити заявникам встановлений чинним законодавством України позасудовий порядок вирішення заявлених ними вимог, у порядку та в спосіб передбачений постановою Кабінету міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 "Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення".
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи
№ 344/14888/17 з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.