Постанова
Іменем України
08 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 393/319/16-ц
провадження № 61-22862св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення безпідставно отриманих грошей, за касаційними скаргами представника ОСОБА_2 - Чернова Сергія Івановича на рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 08 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Суржика М. М., Авраменко Т. М., Суровицької Л. В. та додаткове рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 31 січня 2017 року у складі колегії суддів: Франко В. А., Авраменко Т. М., Суровицької Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 01 березня 2014 року відповідач без достатньої правової підстави заволоділа належним йому коштами в сумі 12 000 грн, увівши його в оману з приводу того, що вона є власником будинку АДРЕСА_1, надавши йому розписку.
Однак пізніше йому стало відомо, що власником зазначеного будинку був ОСОБА_3, а відповідач до цього будинку не мала жодного відношення.
На неодноразові його звернення ОСОБА_2 відмовилася повертати йому грошові кошти.
Сплачена ним сума коштів підлягає поверненню, оскільки сторонами в подальшому не було укладено договору купівлі-продажу будинку.
Оскільки відповідач без достатньої правової підстави отримала від нього 12 000 грн, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на свою користь 26 060,71 грн, з яких: основний борг - 12 000 грн; пеня - 2 813,06 грн; 3 % річних - 844,76 грн; індекс інфляції - 10 402,89 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Новгородківського районного Кіровоградської області від 29 вересня 2016 року у складі судді Мохонько К. М. позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12 000 грн - основного боргу, 844,76 грн - 3 % річних, 271,67 грн - судового збору. В задоволенні решти позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення основного боргу є доведеними. Стягуючи з відповідача на користь позивача 3 % річних, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно користувався отриманими грошовими коштами. Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення пені, суд виходив з того, що між сторонами у справі відсутня письмова форма правочину, в якій би була визначена можливість нарахування та стягнення пені. Також не підлягають стягненню інфляційні втрати, оскільки питання повернення безпідставно отриманих коштів не є зобов`язальними правовідносинами.
Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 08 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Новгородківського районного Кіровоградської області від 29 вересня 2016 року в частині стягнення 3 % річних за користування коштами скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. В іншій частині рішення залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права. Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення 3 % річних суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що до правовідносин, які виникли між сторонами, не можуть бути застосовані положення статті 536 ЦК України.
Додатковим рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 31 січня 2017 року заяву Чернова С. І. в інтересах ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Чернова С. І. в інтересах ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 125,45 грн. В іншій частині заяви відмовлено.
Додаткове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що інтереси ОСОБА_2 представляв адвокат Чернов С. І. як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції. Оскільки ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні позову на суму 844,76 грн, що становить 6,5 % то пропорційно задоволених позовних вимог підлягають стягненню 125,45 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2017 року представник ОСОБА_2 - Чернов С. І. подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 08 грудня 2016 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12 000 грн і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вирішити питання про стягнення судових витрат.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, придбала спірний будинок в ОСОБА_3 за 5 000 грн, зробила в ньому ремонт і користувалася ним до 2014 року, що було підтверджено показаннями свідків. ОСОБА_3 приховав факт наявності правовстановлюючого документа на будинок, тому в установленому законом порядку не був укладений договір купівлі-продажу. На час розгляду справи в будинку зареєстрований чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_6 Договір купівлі-продажу є неналежним доказом, оскільки відповідно до частини третьої статті 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він є. Суди попередніх інстанцій не дали оцінки тому, що під час передачі грошей ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 ключі від будинку і приховав факт наявності документів, за якими можна було посвідчити договір купівлі-продажу. Апеляційний суд проігнорував докази, надані відповідачем та його представником, а саме показання свідків та довідки Верблюзької сільської ради, довідку з Державного архіву Кіровоградської області та довідку Новгородківського РЕМ ПАТ "Кіровоградобленерго", які підтверджують факт проживання відповідача у спірному будинку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2017 року представник ОСОБА_2 - Чернов С. І. подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на додаткове рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 31 січня 2017 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення в частині відмови у стягненні витрат на правову допомогу, понесених відповідачем в суді першої інстанції і ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу, понесені нею в суді першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд без будь-якої мотивації відмовив у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення в частині понесених ОСОБА_2 витрат на правову допомогу.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У березні 2017 року ОСОБА_1 подав заперечення на касаційні скарги, в яких просив їх відхилити, посилаючись на те, що ОСОБА_2 без достатньої правової підстави заволоділа належними йому коштами в розмірі 12 000 грн, увівши його в оману стосовно того, що вона є власником будинку по АДРЕСА_1 . На неодноразові його звернення відповідач відмовилася повернути отримані від нього грошові кошти. Висновок суду апеляційної інстанції про те, що понесені ОСОБА_2 витрати не є витратами на послуги адвоката, є обґрунтованим оскільки у матеріалах справи відсутні докази надання адвокатом правової допомоги саме у цій справі та докази оплати цих послуг.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 березня 2014 року ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 грошові кошти за придбання будинку по АДРЕСА_1 в сумі 12 000 грн, що підтверджується розпискою.
15 грудня 2014 року між ОСОБА_3 (продавцем) від імені якого по довіреності діє ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, за умовами якого продавець передав у власність (продав) покупцю, а покупець прийняв у власність (купив) житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями під АДРЕСА_1 . Право власності продавця на відчужувану нерухомість підтверджується свідоцтвом про право власності від 23 травня 2006 року № 3, виданим Верблюзівською сільською радою на підставі рішення Новгородківського райвиконкому від 08 квітня 1988 року № 97.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 січня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - Чернова С. І. на рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 08 грудня 2016 року та витребувано її матеріали із Новгородківського районного суду Кіровоградської області.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - Чернова С. І. на додаткове рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 31 січня 2017 року.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до ГПК України, ЦПК України, КАС України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
05 травня 2018 року справа № 393/319/16-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у справі призначено повторний автоматизований розподіл.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 08 грудня 2016 року оскаржується в касаційному порядку лише в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 12 000 грн, тому переглядається Верховним Судом тільки в цій частині.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Згідно із частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За змістом цієї статті безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.