Постанова
Іменем України
07 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 275/486/16-ц
провадження № 61-35902св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Курило В. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Костюкевич-Тарнавської Олени Валеріївни на постанову апеляційного суду Житомирської області від 24 квітня 2018 року у складі колегії суддів:
Миніч Т. І., Трояновської Г. С., Павицької Т. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У вересні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", зараз акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулось до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень, просило в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 09 липня 2008 року № ZRCWGK00004447 в розмірі 14 428,32 доларів США, що за курсом 26,84 відповідно до службового розпорядження НБУ від 07 вересня 2016 року складає
387 256,00 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки - будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки на підставі договору іпотеки від 09 липня 2008 року № ZRCWGK00004447 АТ КБ "ПриватБанк" з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу в тому числі з іншою особою із встановленням початкової ціни продажу предмету іпотеки на рівні, зазначеному в договорі іпотеки, а саме - 387 256,00 грн, будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення АТ КБ "ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Виселити відповідачів та інших осіб, які зареєстровані або проживають у іпотечному житловому будинку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області
від 29 червня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_2 набула право власності на спірний будинок до укладення договору іпотеки, а тому не несе будь-яких зобов`язань за цим договором відповідно до статті 23 Закону України "Про іпотеку".
Постановою апеляційного суду Житомирської області від 24 квітня
2018 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Скасовано рішення Брусилівського районного суду Житомирської області
від 29 червня 2017 року та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 09 липня 2008 року № ZRCWGK00004447 у розмірі
14 428,32 доларів США, що еквівалентно 387 256,00 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок загальною площею 64,2 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 09 липня 2008 року, посвідченого нотаріусом Брусилівської державної нотаріальної контори Житомирської області Отрищенком О. І., зареєстрованого в реєстрі за № 3568, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки АТ КБ "ПриватБанк з укладенням від імені позивача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення АТ КБ "ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки з початковою ціною предмета іпотеки в сумі 470 400,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" судові витрати в сумі 14 250,62 грн.
Частково задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив із того, що у зв`язку із неналежним виконанням взятих на себе ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором утворилась заборгованість. Вказаний кредитний договір забезпечений іпотекою. Банк, відповідно до правил Закону України "Про іпотеку" та узгоджених з відповідачем умов іпотечного договору має право в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу АТ КБ "ПриватБанк" з укладенням від імені позивача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення АТ КБ "ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки з початковою ціною предмета іпотеки в сумі 470 400,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про виселення, апеляційний суд виходив із того, що у спірній квартирі ніхто не зареєстрований та не проживає, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
11 травня 2018 року представник ОСОБА_2 - адвокат
Костюкевич-Тарнавська О. В. через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду Житомирської області від 24 квітня 2018 року та залишити в силі рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 29 червня 2017 року.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі заявлених позовних вимог, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.
Право власності на спірний будинок ніколи не вибувало від ОСОБА_2 .
Безпідставним є посилання суду апеляційної інстанції на договір купівлі-продажу від 09 липня 2008 року, як на підставу набуття ОСОБА_1 права власності, оскільки він не є та не може бути документом, що підтверджує право власності ОСОБА_1 на будинок.
Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції покладає саме на ОСОБА_2, як власника будинку, відповідальність перед банком, в той час, коли вона не є іпотекодавцем або боржником у договірних відносинах, що виникли між АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 . Відсутні будь-які законні підстави для притягнення до відповідальності ОСОБА_2 .
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Брусилівського районного суду Житомирської області.
Зупинено виконання постанови апеляційного суду Житомирської області
від 24 квітня 2018 року до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.
В іншій частині постанова апеляційного суду Житомирської області
від 24 квітня 2018 року не оскаржується, а тому відповідно до правил статті 400 ЦПК України не перевіряється.
Короткий зміст встановлених фактичних обставин справи:
09 липня 2008 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є
АТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір
№ ZRCWGK00004447, відповідно до умов якого банк надав, а ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді непоновлюваної кредитної лінії в розмірі
65 543,33 доларів США на придбання нерухомості, зі сплатою за користування кредитом 15 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 09 липня 2018 року.
09 липня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, за яким остання придбала у продавця житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1, посвідчений нотаріусом Брусилівської державної нотаріальної контори Житомирської області Отрищенком О. І., зареєстрований в реєстрі за № 3568.
Пунктом 2 вказаного договору встановлено, що продаж вказаного будинку здійснено за 164 587,00 грн, які будуть сплачені покупцем продавцю після отримання кредиту для цих цілей, а в пункті 5 зазначено, що право власності на придбаний будинок виникає у покупця з моменту реєстрації в комунальному підприємстві "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації".
09 липня 2008 року в забезпечення вказаного кредитного договору між
ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки
№ ZRCWGK00004447 домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_1, посвідчений нотаріусом Брусилівської державної нотаріальної контори Житомирської області Отрищенком О. І., зареєстрований в реєстрі за № 3567.
Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від
24 березня 2011 року у справі № 2-8/2011, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 29 червня 2011 року, у задоволенні позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки та надання права АТ КБ "ПриватБанк" оформити реєстрацію права власності на предмет іпотеки відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходили із того, що будинок не належить на праві власності ОСОБА_1, оскільки вона в порушення пунктів 20.10., 35.6. договору іпотеки не зареєструвала договір купівлі-продажу та право власності на предмет іпотеки згідно з чинним законодавством на протязі 30 днів з моменту укладання договору.
Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 10 січня 2012 року у справі № 2-497/2011 за позовом ОСОБА_2 до АТ КБ "ПриватБанк", ОСОБА_1, третя особа Брусилівська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним договору та усунення перешкод у здійсненні прав власності, позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки від 09 липня 2008 року, укладений між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1, усунуто перешкоди у здійсненні
ОСОБА_2 права власності шляхом виключення з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна запису від 09 липня
2008 року за № 7537036, здійсненого Брусилівською державною нотаріальною конторою про обтяження майна - будинку, номер за РПВН: 1956372, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 13 березня 2012 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено. Рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 10 січня 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Під час розгляду даної справи апеляційним судом встановлено, що укладений договір купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_1, є чинним, був укладений з дотриманням вимог статті 203 ЦК України, волевиявлення сторін є вільним, направленим на настання юридичних наслідків, які полягають у припиненні права власності на майно у продавця
ОСОБА_2 та виникнення такого права у покупця ОСОБА_1 . Крім того, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що непроведення ОСОБА_1 реєстрації договору купівлі-продажу будинку від 09 липня 2008 року в комунальному підприємстві "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації", що є порушенням пункту 35.6 Договору іпотеки, яким передбачено, що іпотекодавець на протязі 30 днів з дати купівлі предмету іпотеки повинен зареєструвати в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, свідчать про її ухилення від виконання кредитних зобов`язань, погашення заборгованості та уникнення звернення стягнення на предмет іпотеки.