ПОСТАНОВА
Іменем України
06 серпня 2019 року
Київ
справа №814/1020/18
адміністративне провадження №К/9901/15676/19
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач Гусак М. Б.,
судді Гімон М. М., Усенко Є. А.,
за участю:
секретаря судового засідання Хом`яка О. А.,
представника позивача - Кузнєцової Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Першого заступника прокурора Миколаївської області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2018 року (суддя Мороз А. О.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року (судді Градовський Ю. М., Крусян А. В., Яковлєв О. В.) у справі № 814/1020/18 за адміністративним позовом Першого заступника прокурора Миколаївської області до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, третя особа - Приватне акціонерне товариство "Зелений гай", про скасування рішення,
УСТАНОВИЛА:
Перший заступник прокурора Миколаївської області (далі - Прокурор) звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати рішення Вознесенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - Вознесенська ОДПІ, ГУ ДФС відповідно) від 27 травня 2016 року № 11 про списання 594 398,29 грн безнадійного податкового боргу Приватного акціонерного товариства "Зелений гай" (далі - ПАТ "Зелений гай").
На обґрунтування позовних вимог Прокурор послався, зокрема на те, що форс-мажорні обставини (загибель врожаю), які стали підставою для списання третій особі податкового боргу, обумовили неможливість виконання ним договірних, а не податкових зобов`язань, а тому не могли бути прийняті до уваги ГУ ДФС при вирішенні питання про списання безнадійного податкового боргу.
Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 9 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року, у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з судженням якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що Вознесенська ОДПІ не допустила порушень при прийнятті спірного рішення, оскільки: єдиною передумовою для прийняття податковим органом рішення про списання безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили, є сертифікат Торгово-промислової палати України (далі - ТПП України), при цьому ані Податковий кодекс України, ані Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 577 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1844/24376; далі - Порядок № 577) не наділяють податковий орган правом ревізувати висновки ТПП України, викладені в сертифікаті; третя особа такий сертифікат до Вознесенської ОДПІ подала і він є чинним до теперішнього часу; перевірка законності видачі ТПП України Сертифіката № 6262 та обставин, які в ньому визначені як непереборні (низька температура протягом грудня 2014 року - березня 2015 року, яка призвела до загибелі врожаю винограду), лежить за межами доказування в даній справі, так як предметом спору є Рішення № 11, а не законність Сертифіката № 6262; є помилковими доводи позивача про те, що Сертифікат № 6262 підтверджує виключно неможливість виконання договірних зобов`язань, а не податкових (такий підхід суперечить змісту статті 101 Податкового кодексу України та пункту 2.1. Порядку № 577), адже обставини непереборної сили за своєю природою впливають перш за все на звичайну господарську діяльність суб`єкта та невідворотно погіршують її, що і призводить до неможливості сплати податків.
Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, Прокурор подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами при розгляді справи, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення й ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Зокрема, позивач стверджує, що суди попередніх інстанцій помилково залишили без уваги те, що: сертифікат ТПП України свідчить виключно про наявність форс-мажорних обставин у здійсненні господарської діяльності ПАТ "Зелений гай", а не про утворення внаслідок цих обставин безнадійного податкового боргу; згідно з даними податкової звітності у 2015-2016 роках це товариство було прибутковим; згідно з даними податкової декларації за 2015 рік та інформації відділу у Вознесенському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 14 лютого 2018 року № 25/110-18 ПАТ "Зелений гай" земельні ділянки, на яких знаходилися багаторічні насадження, не орендувало.
ГУ ДФС подало відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на законність та обґрунтованість ухвалених у справі судових рішень та просить залишити ці рішення без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши обґрунтованість оскаржуваних судових рішень в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновків, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Суди попередніх інстанцій встановили, що Вознесенська ОДПІ у 2016 році звернулась до суду з позовом про стягнення з ПАТ "Зелений Гай" 589270,00 грн податкового боргу (ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року про відкриття провадження у справі №814/818/16).
25 квітня 2016 року ТПП України видала ПАТ "Зелений Гай" Сертифікат № 6262 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), за висновками якого, внаслідок несприятливих погодних умов (морозів) на виноградниках Товариства, загальною площею 249,4 га, загинув врожай, що унеможливило виконання третьою особою умов договору поставки від 16 грудня 2014 року № 42, укладеного із ТОВ "Агропідприємство "Зелений Гай".
27 травня 2016 року Вознесенська ОДПІ на підставі заяви третьої особи і Сертифіката № 6262 прийняла рішення № 11 про списання безнадійного податкового боргу, згідно з яким з ПАТ "Зелений Гай" списано 594 398,29 грн податкового боргу.
27 грудня 2017 року Миколаївський окружний адміністративний суд у справі № 814/818/16 за позовом Очаківської ОДПІ (правонаступник Вознесенської ОДПІ) до ПАТ "Зелений Гай" про стягнення 589 270,0 грн податкового боргу, на підставі частини третьої статті 189 КАС України (у зв`язку із відмовою від позову) закрив провадження у справі.
Як стверджував Прокурор, ознайомившись зі змістом цієї ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачаючи порушення вимог законодавства при прийнятті рішення щодо списання безнадійного податкового боргу ПАТ "Зелений Гай", він звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суди попередніх інстанцій не надали правового значення невідповідності рішення Вознесенської ОДПІ про списання безнадійного податкового боргу ПАТ "Зелений Гай" приписам наведеної норми.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За правилами пункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Пунктом 101.2 статті 102 Податкового кодексу України визначено, що під терміном "безнадійний" розуміється: податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута; податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку; податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом; податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин); податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що передумовою для визнання боргу безнадійним та його списання є встановлення контролюючим органом факту відсутності у платника податків фінансової спроможності його погашення та неможливості стягнення податкового боргу самим контролюючим органом.
Суди попередніх інстанцій помилково не взяли до уваги, що оскаржуване рішення про списання податкового боргу ухвалено без встановлення факту відсутності фінансової спроможності його погашення ПАТ "Зелений гай" або неможливості його стягнення самим контролюючим органом, тобто всупереч вимогам Податкового кодексу та частини другої статті 2 КАС України. Таке рішення не можна визнати, зокрема, обґрунтованим, оскільки в ньому не наведені відповідні фінансові показники діяльності платника податку, які б підтверджували факт безнадійності боргу.
На обґрунтування доводів касаційної скарги Прокурор, зокрема посилався на висновки акта Державної фіскальної служби України про результати перевірки діяльності Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, в ході якої виявлено, що згідно з даними податкової звітності діяльність ПАТ "Зелений гай" у 2015- 2016 роках була прибутковою.
Згідно з пунктом 101.5 статті 101 Податкового кодексу України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пунктом 3.1 Розділу III Порядку № 577 передбачено, що визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.