1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду





ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 9901/290/19

Провадження № 11-556заі19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Анцупової Т. О.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 травня 2019 року (суддя Рибачук А. І.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України, Верховної Ради України про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛА:

Рух справи

1. 27 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з позовом до Президента України, Верховної Ради України, в якому просила суд:

- визнати протиправними дії та бездіяльність Президента України та Верховної Ради України щодо невиконання Указу Президента України від 21 травня 2019 року № 303/2019 "Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів" (далі - Указ № 303/2019), виданого з метою припинення "кнопкодавства" при голосуванні у парламенті;

- зобовʼязати Президента України та Верховну Раду України усунути бездіяльність та вчинити дії щодо виконання Указу № 303/2019;

- стягнути з Верховної Ради України морально-матеріальну шкоду у розмірі 1917 прожиткових мінімумів;

- зобовʼязати Президента України та Верховну Раду України зменшити кількість депутатів Верховної Ради (450) на зразок Європарламенту, де працює 751 депутат на 400 мільйонів виборців.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалась на те, що вона є власником аграрної землі, але не може реалізувати своє право розпоряджатися власністю через заборони з боку Верховної Ради України, оскільки Верховна Рада України 20 грудня 2018 року, діючи на порушення Конституції України та рішення Європейського суду з прав людини від 22 травня 2018 року у справі "Zelenchuk and Tsytsyura v. Ukraine" ("Зеленчук і Цицюра проти України"), прийняла протиправне рішення про продовження мораторію на відчуження аграрної землі до 2020 року (рішення № 9355-5). Незважаючи на Указ № 303/2019, яким достроково припинено повноваження Верховної Ради України, Верховна Рада продовжує здійснювати свою діяльність шляхом прийняття рішень, які порушують конституційні права позивача.

3. Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, керуючись пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ухвалою від 28 травня 2019 року відмовив у відкритті провадження у цій справі, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

4. Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подала до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 травня 2019 року та розглянути її справу.

5. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 18 червня 2019 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та витребувала матеріали справи з Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

6. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі частини третьої статті 311 КАС України.

7. 05 серпня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява позивача, в якій остання просить захистити її порушені права, оскільки Верховна Рада України всупереч міжнародним зобовʼязанням створила "правове поле для катування і тортур соціально незахищених верств населення". Постійно запроваджена відповідачем заборона на продаж агроземлі має на меті знищення власників та "перекочування" їх власності до олігархів, наближених до депутатів. Також позивач зазначає, що в 2016 році її внесли до реєстру померлих осіб. За фактом внесення державою відомостей про її смерть порушено кримінальну справу, однак до відповідальності нікого не притягнуто. Крім того, попри звільнення від сплати земельного податку як інваліда 1 групи, держава з 2016 року вимагає від неї його сплату.

Висновки суду першої інстанції

8. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд виходив із того, що у порядку адміністративного судочинства до Верховного Суду як суду першої інстанції можуть бути оскаржені тільки ті правові акти, дії чи бездіяльність, зокрема, Президента України, які виникли у правовідносинах, в яких він реалізовує свої владні (управлінські) повноваження і які не вимагають перевірки на відповідність Конституції України за їх юридичним змістом і процедурою розгляду. Конституційний процес дострокового припинення повноважень Верховної Ради України та участь у цьому процесі Президента України та Верховної Ради України не є формою реалізації управлінських функцій ними і не може підпадати під контроль суду адміністративної юрисдикції.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог

9. В апеляційній скарзі скаржник посилається на аналогічні обставини, які були нею викладені в позовній заяві, а також наголошує, що Указ № 303/2019, яким достроково припинено повноваження Верховної Ради України, оскаржено та не виконано. Скаржник зазначає, що Верховний Суд відмовив їй у доступі до правосуддя, оскільки відмовився розглядати цей спір.

Оцінка Великої Палати Верховного Суду

10. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та аргументи, наведені в апеляційній скарзі, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

11. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

12. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

13. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

14. Відповідно до положень пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

15. Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

16. За пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

17. Водночас за змістом частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні, зокрема, справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України та Верховної Ради України.

18. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів визначені статтею 266 КАС України.


................
Перейти до повного тексту