ПОСТАНОВА
Іменем України
08 серпня 2019 року
Київ
справа №815/95/15
адміністративне провадження №К/9901/5726/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Балтської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року (суддя Вовченко О.А.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2015 року (колегія у складі суддів: Скрипченка В.О., Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В) у справі № 815/95/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" до Балтської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкової вимоги та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Одесагаз" (надалі позивач, Товариство) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Балтської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області (після реорганізації Балтської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області) (надалі відповідач, податковий орган) про скасування податкових вимог про сплату податкового боргу з земельного податку та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ та зобов`язання податкового органу внести до картки особового рахунку відомості про сплату Товариством податків та зборів.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Товариством надані АТ "Єврогазбанк" на виконання відповідні платіжні доручення, які прийняті до виконання. Товариство заявами повідомило податковий орган про сплату грошових зобов`язань, згідно зазначених платіжних доручень. Оскільки позивачем вчинені всі необхідні дії для фактичної сплати податкового боргу, він вважає, що відповідач зобов`язаний відкоригувати дані особової картки платника податків шляхом виключення з них сум боргу.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2015 року, позов задоволено. Скасовано податкові вимоги податкового органу від 2 липня 2014 року: № 922-25 про сплату боргу з земельного податку в сумі 1 744,40 грн, № 914-25 про сплату боргу за збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності в сумі 4 250,20 грн.
Зобов`язано податковий орган внести до обліку податків і зборів відомості про сплату позивачем за платіжними дорученнями № 13177 від 17 червня 2014 року в сумі 46 050,26 грн, № 13179 від 17 червня 2014 року в сумі 16 807,19 грн, № 13238 від 18 червня 2014 року в сумі 1 744,10 грн, № 13314 від 18 червня 2014 року на суму 4 326,67 грн, № 13300 від 18 червня 2014 року на суму 4 300,00 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, с доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що направлення позивачем до обслуговуючого банку належним чином оформлених платіжних доручень на оплату обов`язкових платежів та зборів (при наявності необхідної кількості коштів на рахунку) є належними, необхідними та достатніми діями, які платник податку повинен вчинити для оплати податкового зобов`язання.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Відзив позивача на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем до обслуговуючого банку - АТ "Єврогазбанк":
- 17 червня 2014 року надані платіжні доручення: № 13177 для перерахування єдиного внеску за травень 2014 року в сумі 46 050,26 грн, отримувач Балтська ОДПІ, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області (м.Одеса); № 13179 для перерахування прибуткового податку із заробітної плати за травень 2014 року в сумі 16 807,19 грн, отримувач УДКСУ у Балтському районі, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області (м.Одеса);
- 18 червня 2014 року надані платіжні доручення: №13238 для сплати земельного податку з юридичних осіб за травень 2014 року в сумі 1 744,40 грн, отримувач УДКСУ у Балтському районі, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області (м.Одеса); №13314 для сплати збору в виді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за травень 2014 року в сумі 4 326,67 грн, отримувач УДКСУ у Балтському районі, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області (м.Одеса); №13300 для сплати збору в виді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за червень 2014 року в сумі 4 300,00 грн., отримувач УДКСУ у Балтському районі, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області (м.Одеса).
Заявами № 79 від 20 червня 2014 року, № 101 від 26 червня 2014 року позивач повідомив податковий орган, що подав платіжні доручення на перерахування платежів до бюджету за Балтське управління експлуатації газового господарства до АТ "Єврогазбанк", але з вини банку зарахування до бюджету не було проведено. Також до заяв додані копії платіжних доручень.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 16 липня 2014 року № 424 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16 липня 2014 року прийнято рішення № 57 про запровадження з 17 липня 2014 року тимчасову адміністрацію строком на 3 місяці по 17 жовтня 2014 року.
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що грошові кошти за вказаними платіжними дорученнями від 17 червня 2014 року та 18 червня 2014 року не списані банком з рахунків позивача без поважних причин.
Суд не погоджується з таким висновком судів першої та апеляційної інстанції, оскільки судами не досліджено, чи відбулось списання коштів з розрахункового рахунку Товариства, якщо так - то коли фактично списано кошти, якщо ні - то з яких підстав.
В матеріалах справи відсутні та судами попередніх інстанцій не досліджено банківські виписки по розрахунковим рахункам Товариства та платіжні доручення (якщо їх повернуто банком) із зазначенням підстави для невиконання.
В матеріалах справи містяться копії довідок за підписом начальника Одеського відділення № 1 АТ "Єврогазбанк", на яких відсутній відбиток печатки відділення.
Частиною 1 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на момент прийняття рішення судом першої інстанції) встановлено, що письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.
Приписами частини 4 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що оригінали письмових доказів, що є у справі, повертаються судом після їх дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання законної сили судовим рішенням у справі за клопотанням осіб, які їх надали. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.