ПОСТАНОВА
Іменем України
09 серпня 2019 року
Київ
справа №817/1051/16
адміністративне провадження №К/9901/30157/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу 817/1051/16
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до управління Укртрансбезпеки у Рівненській області
про скасування постанови
за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року (суддя Жуковська Л.А.)
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року (головуючий суддя - Зарудяна Л.О., судді: Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В.)
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Укртрансбезпеки у Рівненській області (далі - відповідач ), в якому просив скасувати постанову від 03.06.2016 року №028953 про застосування адміністративно - господарського штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проведений посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області габаритно-ваговий контроль був недостовірним, а розгляд відповідачем справи про порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом відбувався з порушенням визначеної законодавством процедури.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року відмовлено у задоволені позовних вимог.
Вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що відповідачем правомірно винесено постанову від 03.06.2016 року №028953 про застосування адміністративно - господарського штрафу на суму 1700 грн. за порушення законодавства, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон № 2344-ІІІ), оскільки підтверджено факт перевищення допустимої ваги вантажного автомобіля за відсутності дозволу на перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
09.02.2017 року позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, яка 27 лютого 2018 року була передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
У касаційній скарзі позивач не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу.
Касаційна скарга вмотивована тим, що суди, неповно з`ясували обставини справи та надали неправильну оцінку доказам по справі, що стало підставою для прийняття неправосудних рішень. Зазначає, зокрема, що до спірних правовідносин суди попередніх інстанцій помилково застосували норми пункту 22.5 Правил дорожнього руху; документи, які є в матеріалах справи, не містять підтвердження призначення рейдової перевірки саме позивача; також в матеріалах справи відсутні докази, що пересувний пункт був обладнаний саме такими вагами як зазначено у свідоцтві про повірку робочого засобу вимірювальної техніки; у позивача наявний документ № НОМЕР_2, який відповідач називає квитанція оператора ГВК, датований 04.04.2016, із зазначенням часу 10:36 та з вказаним державного номера НОМЕР_1 транспортного засобу позивача, який свідчить, що у позивача ніяких порушень немає. Наголошує на відсутності методики, затвердженої Мінекономрозвитку, на підставі якої повинен проводитись габаритно-ваговий контроль. Окрім того, вказує про недотримання вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27 червня 2007 року "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування", в частині не заборони подальшого руху транспортного засобу після виявлення факту перевищення габаритного нормативного параметру.
Відповідачем подано заперечення на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Згідно наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 04.04.2016 року затверджено графік проведення рейдових перевірок територіальними органами Укртрансбезпеки у період з 04.04.2016 року по 08.04.2016 року, зокрема управління Укртрансбезпеки у Волинській області.
Відповідно до вказаного наказу та направлення на перевірку від 01.04.2016 року №010801 року, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, на ділянці дороги загального користування Харківська область, м. Первомайський, вул. Лисозахисна - м. Радехів, 927 км., проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом - автомобіля марки DAF, номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, про що складено акт від 04.04.2016 року №073311.
За результатами проведеного габаритно-вагового контролю виявлено перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яке полягало у тому, що навантаження на вісь №2 становить 12,950 тонн, при нормативно допустимому 11 тонн.
За наслідками розгляду справи про порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом відповідачем прийнято постанову про застосування адміністративно-господарських санкцій від 03.06.2016 року №028953, якою на позивача накладено штраф у розмірі 1700,00 грн., передбачений абзацом 3 частини статті 60 Закону № 2344-ІІІ.
Вважаючи зазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач оскаржив її в судовому порядку.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Закон України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ "Про дорожній рух" (далі - Закон № 3353-ХІІ
Закон України від 5 квітня 2001 року N 2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон N 2344-III).
Правил дорожнього руху, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі - Порядок №1567)
Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (надалі - Порядок № 879).
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 29 Закону № 3353-XII передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Частиною 14 статті 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рейдова перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом - автомобілем марки DAF, номерний знак НОМЕР_1, що належить позивачу на праві власності, та проведений в її межах габаратно-ваговий контроль здійснювались Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області на підставі наказу Державної служби України з безпеки на наземному транспорті від 04.04.2016 року №153, направлення на перевірку від 01.04.2016 року №010801 та графіку проведення рейдових перевірок територіальними органами Укртрансбезпеки у період з 04.04.2016 по 08.04.2016 року.
Пунктами 12, 13 Порядку №1567 визначено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання, зокрема іноземним, вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка. Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин. Щотижневий графік складається з урахуванням проведення рейдових перевірок не частіше ніж один раз на квартал.
Пунктом 14 Порядку №1567 встановлено, що рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
За змістом пункту 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом .
Таким чином не обґрунтованими є посилання скаржника про те, що документи відповідача не містять підтвердження призначення рейдової перевірки саме позивача, оскільки вказаний Порядок не містить вимоги зазначати в графіках проведення рейдових перевірок конкретних перевізників.
Статтею 48 Закону N 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.