Постанова
Іменем України
05 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 638/11945/16
провадження № 61-42665св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в інтересах якого діє ОСОБА_3,
треті особи: обʼєднання співвласників багатоквартирних будинків "Римарська-25", Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, Харківська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 березня 2018 року в складі судді Хайкіна В. М. та постанову Апеляційного суду Харківської області від 25 липня 2018 року в складі колегії суддів: Овсяннікової А. І., Коваленко І. П., Сащенко І. С.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - ГУ ДВС У Харківській області) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4 в інтересах якого діє ОСОБА_3, треті особи: обʼєднання співвласників багатоквартирних будинків "Римарська-25", Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, Харківська міська рада, про виселення із службової квартири.
На обґрунтування позову зазначало, що у 2012 році ОСОБА_1., перебуваючи у трудових відносинах з Державною податковою службою у Харківській області, отримав у користування службове житло, а саме трикімнатну ізольовану квартиру АДРЕСА_2, у яку він вселився разом із сімʼєю на підставі ордеру на житлове приміщення від 29 березня 2012 року № 065434, виданого згідно з рішенням виконкому Харківської міськради від 28 березня 2012 року № 161 на право займання жилого приміщення сімʼєю з 5 осіб (він, дружина, донька, донька, онук).
12 березня 2014 року між ГУ Міндоходів у Харківській області, правонаступником якого є ГУ ДФС у Харківській області та ОСОБА_1 укладено договір найму службового жилого приміщення, за умовами якого наймодавець надає наймачу та членам його сімʼї на період трудових відносин у користування дане службове жиле приміщення для проживання на такий же строк. Наказом Міністерства доходів і зборів України від 04 квітня 2014 року № 795-о ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Головного управління Міндоходів у Харківській області за угодою сторін. ОСОБА_1. разом із членами сімʼї мав звільнити займане житлове приміщення у звʼязку із припиненням трудових відносин, про що направлялись листи, однак відповіді на них отримано не було.
Враховуючи вищевикладене, позивач просив виселити відповідачів із службової квартири.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Харківської області від 25 липня 2018 року, в задоволенні позову ГУ ДВС У Харківській областівідмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що підстав для виселення не встановлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2018 року ГУ ДВС У Харківській областіподало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували те, що вимоги статті 125 ЖК УРСР, у якій закріплено, що без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у статті 124 цього Кодексу, не може бути виселено одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними, не можуть застосовуватись до даних правовідносин, оскільки ОСОБА_3 не є одинокою особою з неповнолітньою дитиною, так як 05 липня 2016 року нею було укладено шлюб із ОСОБА_7 Крім того, 29 жовтня 2015 року на підставі договору дарування ОСОБА_3. отримала у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 65,3 кв. м. Зазначало, що службова жила квартира ОСОБА_1 була надана ГУ Міндоходів у Харківській області. Оскільки ДПА у Дніпропетровській області та ГУ Міндоходів у Харківській області є різними юридичними особами, для визначення права на проживання у спірній квартирі, що надана ГУ Міндоходів у Харківській області, не може враховуватись у період роботи ОСОБА_1 у ДПА у Дніпропетровській області. Посилання суду апеляційної інстанції на Положення про порядок забезпечення жилими приміщеннями працівників органів державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПА України від 20 серпня 2008 року № 543, яким передбачено порядок розрахунку стажу роботи, вважають необґрунтованим, оскільки воно регулює питання постановки на квартирний облік, а не виселення із службової квартири. Враховуючи викладене, ГУ ДВС у Харківській області вважає, що оскаржувані рішення прийняті судами без дотримання норм правових актів щодо спірних правовідносин, з наданням невірної оцінки обставинам справи.
Відзив на касаційну скаргу не подано.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом установлено, що ОСОБА_1. з 22 грудня 1983 року працював у органах МВС, ДФС та реорганізованих в неї службах.
Наказом Державної податкової служби України від 30 грудня 2011 року № 635-о "Про призначення ОСОБА_1" ОСОБА_1 призначено на посаду голови державної податкової служби у Харківській області із залишенням у кадрах податкової міліції, звільнивши з посади першого заступника голови - начальника управління податкової міліції державної податкової адміністрації у Харківській області.
Рішенням Міськвиконкому від 06 березня 2012 року № 129 у будинку АДРЕСА_2 податковій службі у Харківській області передана для заселення трикімнатна квартира АДРЕСА_2 для організації службового житла.
Згідно з витягом з протоколу міської громадської комісії з житлових питань від 21 березня 2012 року № 3, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 28 березня 2012 року № 161, запропоновано включити у число службової житлової площі Державної податкової адміністрації у Харківській області дану квартиру і надати її голові державної податкової служби у Харківській області ОСОБА_1 на склад сімʼї із 5 осіб.
Виконавчим комітетом Харківської міської ради 29 березня 2012 року видано ордер на житлове приміщення № 065434 ОСОБА_1 з сімʼєю із 5 чоловік, а саме: дружина - ОСОБА_2, донька - ОСОБА_3, донька - ОСОБА_5., онук - ОСОБА_6. на право заняття спірної квартири.
12 березня 2014 року між Головним управлінням Міндоходів у Харківській області та ОСОБА_1 укладено договір найму службового жилого приміщення, згідно з яким наймачу та членам його сімʼї на період трудових відносин надано у користування службове жиле приміщення (квартира) для проживання на такий же строк.
Пунктом 2.4 договору передбачено, що наймодавцеві надано право в разі припинення трудових відносин вимагати виселення наймача і членів його сімʼї з займаної квартири у тримісячний термін з дня звільнення.
Наказом Міністерства доходів і зборів України від 04 квітня 2014 року ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Головного управління Міндоходів у Харківській області за угодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України.
21 квітня 2016 року ГУ ДФС у Харківській області відповідачу надіслано лист з проханням в тижневий термін після отримання листа звільнити службову квартиру разом з членами сімʼї.
Відповідно до листа начальника управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 08 липня 2016 року квартира АДРЕСА_2 є комунальною власністю, зареєстрована за територіальною громадою м. Харкова; балансоутримувачем будинку АДРЕСА_2 з 10 травня 2012 року є обʼєднання співвласників багатоквартирних будинків "Римарська 25".
У спірній квартирі зареєстровано 4 особи: ОСОБА_1., його дружина ОСОБА_2, донька ОСОБА_3 та онук - малолітній ОСОБА_4
Судами встановлено, що згідно з трудовою книжкою ОСОБА_1 він прослужив (пропрацював) в органах внутрішніх справ безперервно 14 років 3 місяці 23 дні (з 22 грудня 1983 року по 16 квітня 1998 року); з 12 травня 1998 року відповідач прийнятий на службу в органи податкової міліції та 15 липня 2010 року звільнений із служби; 16 липня 2010 року прийнятий на посаду директора департаменту взаємодії з правоохоронними органами, мобілізаційної та оборонної роботи із питань надзвичайних ситуацій Дніпропетровської міської ради за контрактом; 16 серпня 2010 року призначений на посаду директора департаменту взаємодії з правоохоронними органами, мобілізаційної та оборонної роботи із питань надзвичайних ситуацій Дніпропетровської міської ради як такий, що пройшов за конкурсом; 21 лютого 2011 року звільнений з посади директора департаменту взаємодії з правоохоронними органами, мобілізаційної та оборонної роботи із питань надзвичайних ситуацій Дніпропетровської міської ради за угодою сторін відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП України; 22 лютого 2011 року прийнятий на службу у податкову міліцію; 22 квітня 2013 року звільнений з податкової міліції; 23 квітня 2013 року призначений виконуючим обовʼязки начальника Головного управління Міндоходів у Харківській області; 04 червня 2013 року призначений у порядку переведення на посаду начальника Головного управління Міндоходів у Харківській області; 04 квітня 2014 року звільнений з займаної посади за угодою сторін пункту 1 статті 36 КЗпП України.
Отже, загалом відповідач пропрацював в органах Державної податкової служби України, Міністерстві доходів і зборів, Державної фіскальної служби більше ніж 10 років.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим кодексом.
Відповідно до статті 47 Конституції України, частини 3 статті 9 Житлового кодексу України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 11 червня 2014 року № 6-рп/2014право на житло здійснюється громадянами в порядку, визначеному Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України. З метою забезпечення цього права в житловому законодавстві України передбачено надання службових жилих приміщень. Такі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у звʼязку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього (частина 1 статті 118 Кодексу).