ПОСТАНОВА
Іменем України
07 серпня 2019 року
Київ
справа №802/2360/17-а
адміністративне провадження №К/9901/62312/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України про стягнення коштів, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року, ухваленого в складі головуючого судді Томчука А.В., суддів Дмитришиної Р.М., Жданкіної Н.В. та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року, ухвалену в складі головуючого судді Кузьменко Л.В., суддів Іваненко Т.В., Франковської К.С.,
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної судової адміністрації України про стягнення коштів.
2. В обґрунтування позову зазначає про виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2009, якою зобов`язано Державну судову адміністрацію України нарахувати та вплатити йому суми недоотриманої заробітної плати за червень - грудень 2005 та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків, лише 30.11.2017 року, що є підставою для виплати середнього заробітку за весь час затримки належних йому сум при звільненні по день фактичного розрахунку відповідно до положень статті 117 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України).
ІІ. Встановлені судами обставини справи
3. З січня 2003 року по 11 лютого 2009 року ОСОБА_1 проходив службу на посаді судді військового місцевого суду Хмельницького гарнізону, а з 16 травня 2006 року на посаді заступника голови військового місцевого суду Хмельницького гарнізону.
4. Наказом голови військового місцевого суду Хмельницького гарнізону №10-к від 11 лютого 2009 року ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас, виключено зі списків особового складу суду та направлено на облік до Хмельницького міськвійськкомату.
5. Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 28 липня 2008 року позов задоволено та стягнуто з держави в особі Міністерства фінансів України на користь зокрема ОСОБА_1 недоотриману заробітну плату за червень-грудень 2005 року у розмірі 73850,49 грн. та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати у сумі 34220,23 грн. та зобов`язано Державне казначейство України шляхом списання коштів перерахувати на рахунок Державної судової адміністрації України для виплати суддям недоотриману заробітну плату за червень-грудень 2005 року, зокрема ОСОБА_1 у розмірі 73850,49 грн. та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати у сумі 34220,23 грн.
6. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2009 року постанову Хмельницького міськрайонного суду від 28 липня 2008 року скасовано та прийнято нову, якою адміністративний позов, зокрема ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема, зобов`язано Державну судову адміністрацію України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої заробітної плати за червень-грудень 2005 року та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків, розраховану відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язка з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 року.
7. 30 липня 2009 року Хмельницьким міськрайонним судом видано виконавчий лист.
8. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 23 березня 2017 року задоволено заяву ОСОБА_1 та встановлено спосіб та порядок виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2009 року.
9. Рішення судів виконано 30 листопада 2017 року.
10. Суть спору полягає у визначенні наявності підстав для виплати середнього заробітку за весь час затримки належних позивачеві сум при звільненні по день фактичного розрахунку відповідно до положень статті 117 Кодексу законів про працю України.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення.
11. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
12. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що на час звільнення позивача спірні суми йому не належали, що виключає відповідальність останнього, передбачену ст. 117 КЗпП України.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін.
13. Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить касаційну скаргу задовольнити, оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
14. В обґрунтування касаційної скарги позивач з посиланням на положення статті 117 КЗпП України зазначає про існування на час звільнення спору про розмір належних йому сум.
15. Відповідач у поданому на касаційну скаргу відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені позивачем судові рішення - без змін.
V. Позиція Верховного Суду
16. Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.