ПОСТАНОВА
Іменем України
07 серпня 2019 року
Київ
справа №807/2188/15
адміністративне провадження №К/9901/10961/18, К/9901/10962/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Уханенка С.А.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами касаційні скарги Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області
на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.10.2015 (прийняту у складі колегії суддів Скраль Т.В., суддів Гебеш С.А., Микуляк П.П.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 (прийняту у складі колегії суддів: Макарика В.Я., Большакової О.О., Глушка І.В.)
у справі №807/2188/15
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області,
третя особа - ОСОБА_2,
про визнання протиправним та скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСУНС, відповідач-1), Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (далі - Управління ДСУНС у Закарпатській області, відповідач-2), третя особа - ОСОБА_2, в якій з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просив визнати протиправним та скасувати наказ голови ДСУНС від 01.07.2015 №348, поновити ОСОБА_1, майора служби цивільного захисту на посаді начальника Управління ДСУНС у Закарпатській області та допустити негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1, майора служби цивільного захисту на посаді начальника Управління ДСУНС у Закарпатській області.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.10.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ Голови ДСУНС від 01.07.2015 №348 "Про зарахування у розпорядження ОСОБА_1 ", поновлено ОСОБА_1 на займаній посаді начальника Управління ДСУНС у Закарпатській області з 02.07.2015.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що наказом №232 від 28.04.2015 мав бути встановлений строк для проведення організаційно-штатних заходів, протягом якого відповідно до абзацу першого пункту 79 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року №593 (далі - Положення 593), мало бути вирішено питання подальшого службового використання позивача, закінчення якого могло б бути підставою для його звільнення. Оскільки, у строк проведення організаційно-штатних заходів у структурі Управління ДСУНС в Закарпатській області питання щодо подальшого службового використання позивача не було вирішено, то звільнення його з 01.07.2015 наказом №327 із займаної посади та зарахування у розпорядження голови ДСУНС для вирішення питання щодо подальшого проходження служби, здійснено із порушенням пункту 79 Положення №593.
Аналізуючи внесення змін до штатного розпису від 28.04.2015 та від 02.07.2015, суди дійшли висновку, що здійснення організаційно-штатних заходів в управлінні ДСУНС в Закарпатській області не відбулося, оскільки сумарна кількість штатних одиниць посад залишилася такою ж та спеціальне звання полковника служби цивільного захисту за посадою начальника управління залишилося таким, як було до 28.04.2015.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, ДСУСН та Управління ДСУНС у Закарпатській області подали касаційні скаргу, в яких просять їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки вважають, що рішення судів попередніх інстанції були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Касаційні скарги, зокрема, обґрунтовані тим, що оскаржуваним наказом не порушено право позивача на працю, оскільки після його прийняття позивач продовжує отримувати грошове забезпечення в такому ж розмірі. Наказ ДСУНС №167 від 25.03.2015 "Про кадрові питання", яким позивача було усунуто від виконання обов`язків начальника Управління ДСУНС у Закарпатській області, був чинний на момент прийняття оскаржуваного наказу голови ДСУНС №348 від 01.07.2015, а тому позивачем не було доведено порушення його прав, оскільки на момент звільнення з посади начальника Управління ДСУНС у Закарпатській області згідно наказу ДСУНС №167 від 25.03.2015 він вже був усунутий від виконання обов`язків за цією посадою.
У письмовому запереченні на касаційну скаргу ДСУНС, позивач посилається на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтованими та просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані рішення залишити без змін.
02.07.2019 до Верховного Суду надійшло клопотання ДСУНС, в якому просить залишити адміністративний позов ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Вказане клопотання обгрунтоватне тим, що судами першої та апеляційної інстанцій було грубо порушено норми процесуального права. ДСУНС посилається на те, що позивач звернувся до суду з позовною заявою з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на момент звернення до суду). При цьому, зазначає, що позивачем не доведено поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, не зазначено переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи складнощі для своєчасного звернення до суду за захистом своїх прав, та не підтвердив відповідні обставини належними і допустимими доказами.
Також, відповідач-1 зазначає, що неодноразово заявляв клопотання та звертав увагу суду на необхідність застосування наслідків пропуску строків на звернення до суду позивачем і залишення позовної заяви без розгляду. Однак, судом першої інстанції не в повній мірі було досліджено матеріали цієї справи, не враховано та не спростовано правову позицію ДСУНС щодо пропуску позивачем процесуального строку на звернення до суду.
16.07.2019 до Верховного Суду надійшло клопотання Управління ДСУНС у Закарпатській аналогічного змісту та вимог.
Згідно частини першої, другої статті 337 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, зобов`язана подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Колегія суддів звертає увагу на те, що сутність права на доповнення чи зміну касаційної скарги полягає, зокрема, у можливості касатора протягом строку на касаційне оскарження уточнити підстави для такого оскарження, змінити мотивувальну частину касаційної скарги та/або вимоги касаційної скарги в контексті того, які саме норми матеріального чи процесуального права порушено судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних рішень, тощо.
Дослідивши зміст наведених клопотань ДСУНС та Управління ДСУНС у Закарпатській про залишення адміністративний позову без розгляду, Суд вважає, що відповідачі фактично доповнюють зміст касаційних скарг додатковими доводами про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та вимог касаційних скарг, процесуальним наслідком яких є скасування оскаржених рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд на підставі частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскільки відповідачами вказані клопотання були надіслані поза межами строку, встановленого частиною першою статті 337 Кодексу адміністративного судочинства України та без надання доказів надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, Суд не враховує такі клопотання.