Постанова
Іменем України
07 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 753/7290/17
провадження № 61-11158св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач 1 - ОСОБА_2,
відповідач 2 - ОСОБА_3,
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Жердєва Наталія Олександрівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 22 травня 2019 року в складі колегії суддів: Болотова Є. В., Іванченка М. М., Рубан С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Жердєва Н. О., про визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, виключення з державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності на майно.
Позовна заява мотивована тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 .
10 вересня 2016 року нею була видана довіреність сину ОСОБА_3, якою вона уповноважила останнього здійснити продаж квартири.
10 листопада 2016 року, отримавши повноваження для продажу квартири, та, будучи у зіпсованих відносинах із позивачем, її син ОСОБА_3, маючи на меті завдати їй шкоди, діючи усупереч попередньої домовленості про ціну продажу квартири, здійснив її продаж ОСОБА_2 за ціною 28 700,00 грн, яка не відповідає її дійсній вартості, внаслідок чого завдав майнової шкоди позивачу як власнику майна.
З урахуванням наведеного, на підставі статті 232 ЦК України просила визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 10 листопада 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Жердєвою Н. О. в реєстрі за № 2789; виключити з державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 17390238 про право власності ОСОБА_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24 грудня 2018 року позов задоволено частково.
Визнано договір купівлі-продажу квартири від 10 листопада 2016 року, укладений між ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_3, діючого згідно довіреності, посвідченої 10 вересня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою О. О., та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Жердєвою Н. О., зареєстрований в реєстрі за № 2789, щодо купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, недійсним.
За наслідками визнання недійсним правочину зобов`язано ОСОБА_2, повернути ОСОБА_1, квартиру АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1, на користь ОСОБА_2 28 700, 00 грн. грошових коштів, отриманих від продажу квартири АДРЕСА_1 .
У решті вимог відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із наявності в діях представника однієї сторони (продавця) та другої сторони (покупця) ознак зловмисної домовленості, настання наявних несприятливих наслідків для довірителя (позивача/продавця), за наслідками якого на підставі частини першої статті 232 ЦК України такий правочин підлягає визнанню недійсним.
Зобов`язуючи покупця повернути продавцю спірну квартиру, а з продавця стягнути на користь покупця 28 700,00 грн - грошових коштів, отриманих від продажу вказаної квартири, суд виходив із положень частини другої статті 216 ЦК України.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині витребування майна з чужого незаконного володіння, суд першої інстанції виходив із того, положення Цивільного кодексу України, що регулюють правовідносини щодо витребування майна з чужого незаконного володіння, до спірних правовідносин не застосовується.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 22 травня 2019 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 грудня 2018 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки матеріали справи не містять доказів зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, а тому відсутні підстави для застосування статті 232 ЦК України.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 753/7290/17 та витребувано її з Дарницького районного суду м. Києва.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги
У квітні 2017 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що критерій "зловмисності" не залежить від того, чи був направлений умисел повіреного на власне збагачення чи заподіяння шкоди довірителю, важливим є фактор того, що умови договору, укладеного повіреним, суперечать волі довірителя взагалі, тобто підставою для визнання правочину недійсним є розходження волі довірителя та волевиявленням повіреного при укладенні договору, а наслідки, що настали, є такими, що є неприйнятними для довірителя. Спірна квартира придбана позивачем у 2015 році за 596 497,00 грн у той же час реалізована відповідачем, як представником позивача за 28 700,00 грн.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2017 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення апеляційного суду - без змін. Указував, що позивач добровільно надала нотаріально посвідчену довіреність на свого сина ОСОБА_3 довіреність не містила будь-яких обмежень щодо укладення договору купівлі-продажу, а також у встановленому законом порядку не визнана недійсною.
Узагальнені доводи особи, яка подала пояснення на відзив
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подала пояснення на відзив на касаційну скаргу у яких зазначила, що суд апеляційної інстанції прийняв постанову з порушенням норм процесуального права, послався на неналежні та недопустимі докази і як наслідок скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.