Постанова
Іменем України
08 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 243/9110/16-ц
провадження № 61-23899св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Кривцової Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Слов`янську Донецької області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Слов`янську Донецької області на рішення Апеляційного суду Донецької області від 02 березня 2017 року у складі колегії суддів: Санікової О.С., Канурної О. Д., Космачевської Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Слов`янську Донецької області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії.
Позов мотивував тим, що 21 лютого 2006 року при виконанні трудових обов`язків він отримав виробничу травму хребта, азгідно із висновком МСЕК від 15 серпня 2012 року його визнано інвалідом першої групи від трудового каліцтва з втратою 100% працездатності. У вказаному висновку МСЕК зазначено про потребу у додаткових видах медичної та соціальної допомоги безстроково, потребу у "постійному сторонньому догляді, постійному побутовому догляді, спеціальному медичному догляді, додатковому харчуванні, медикаментозному, стаціонарному та оперативному лікуванні за показаннями, підгузках, засобах гігієни".
Вказував, що з 19 червня 2006 року перебував на обліку у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красний Луч Луганської області, де знаходиться його особова справа як потерпілого на виробництві. У зв`язку з проведенням АТО на території тимчасово непідконтрольній Україні було припинено фінансування деяких органів влади, зокрема відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красний Луч. У результаті цього, він змушений був покинути своє місце проживання та на даний час зареєстрований як тимчасово переміщена особа в АДРЕСА_1, і знаходиться на обліку як потерпілий на виробництві у відділенні Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Слов`янськ.
Зазначав, що 01 серпня 2016 року звернувся до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Слов`янськ з письмовою заявою та проханням забезпечити його підгузками "Сені супер плюс № 2" та надав всі необхідні документи, а саме: копії висновку МСЕК від 15 серпня 2012 року, копію довідки ЛКК (строк дії довідки з 10 липня 2014 року безстроково) із зазначенням кількості необхідних підгузків на добу - 5 штук згідно із довідкою ЛКК від 09 серпня 2014 року № 1382 та надав пояснення про відсутність у нього індивідуальної програми реабілітації.
Вказував, що 05 серпня 2016 року Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Слов`янськ йому надано лист, в якому зазначено, що для забезпечення підгузками (гігієнічними виробами) йому необхідно надати документи, зазначені в пункті 1.3 Постанови правління Фонду № 35 від 03 листопада 2010 року.
Посилався на те, що 21 жовтня 2016 року він подав повторну заяву щодо забезпечення його підгузками, на що отримав письмову відповідь (лист від 31 жовтня 2016 року), в якій зазначено, що ОСОБА_1 повинен надати висновок ЛКК з клінічної міської лікарні м. Слов`янська.
Вважав, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Слов`янська не виконує свої зобов`язання з відшкодування шкоди.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд з посиланням на постанову Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30 листопада 2010 року № 35 визнати незаконними дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Слов`янська та зобов`язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Слов`янська забезпечити його підгузками в кількості 370 штук у розрахунку 5 підгузків на одну добу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 грудня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Постановою № 595 від 07 листопада 2014 року "Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей" передбачено припинення на окремих територіях в районі проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях діяльності державних підприємств, установ, організацій, їх філій, відділень, представництв та визначено граничний термін для здійснення заходів щодо їх переміщення до 01 грудня 2014 року.
Районний суд зазначив, що ксерокопія висновку ЛКК м. Красний Луч Луганської області № 1382 від 09 червня 2014 року, надана ОСОБА_1, не може вважатися належним документом для надання допомоги оскільки є сумніви у його законності з огляду на те, що відповідна лікарня не була переміщена на підконтрольну Україні територію, не змінила юридичну адресу та не пройшла перереєстрацію на території підконтрольній Україні.
Суд першої інстанції не знайшов підстав для визнання дій відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Слов`янська незаконними, вважав їх такими, що вчинялись в межах чинного законодавства.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 02 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 грудня 2016 року скасовано.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Слов`янську про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано незаконними дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Слов`янську щодо несвоєчасного та не в повному обсязі забезпечення ОСОБА_1 підгузками.
Зобов`язано Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Слов`янську забезпечити ОСОБА_1 підгузками "Сені супер плюс р. № 2" в кількості 370 штук за період з 01 серпня 2016 року по 31 жовтня 2016 року.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що посилання суду першої інстанції на такі нормативно-правові акти, як розпорядження КМ України № 1085-р від 07 листопада 2014 року, Указ Президента України № 875/2014 від 04 листопада 2014 року, постанову КМ України № 595 від 07 листопада 2014 року, якими передбачено припинення на окремих територіях в районі проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях діяльності державних підприємств, установ, організацій, їх філій, відділень, представництв та визначено граничний термін для здійснення заходів щодо їх переміщення до 01 грудня 2014 року, та на те, що відповідна лікарня не була переміщена на підконтрольну Україні територію, не змінила юридичну адресу та не пройшла переатестацію на території підконтрольній Україні, тому є сумніви в законності ксерокопії висновку ЛКК м. Красний Луч Луганської області № 1382 від 09 липня 2014 року не заслуговують на увагу оскільки на момент видачі такого висновку ще не були прийняті зазначені нормативно-правові акти. Отже, на момент видачі висновку 09 липня 2014 року лікарня знаходилась на підконтрольній Україні території та працювала у звичайному режимі.
Апеляційний суд зазначив, що за період з 01 серпня 2016 року по 31 жовтня 2016 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Слов`янську забезпечило ОСОБА_1 . підгузками в кількості 90 штук із розрахунку 3 підгузки на добу, хоча на підставі довідки ЛКК від 9 липня 2014 року № 1382, якою встановлений діагноз поліурія, відповідно до постанови Фонду від 30 листопада 2010 року № 35 кількість підгузків за цей період повинна складати 460 штук із розрахунку 5 підгузків на добу. Отож, позивач не забезпечений відповідачем підгузками в кількості 370 штук (460-90).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Слов`янська, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення апеляційного суду Донецької області та залишити в силі рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 грудня 2016 року .
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення суду апеляційної інстанцій ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушеннями норм процесуального права.
Заявник зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано пункт 3 Положення про організацію лікування, медичної реабілітації та забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання лікарськими засобами та виробами медичного призначення, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 09 червня 2010 року № 18, у якому зазначено, що підгузки, гігієнічні засоби не віднесені до виробів медичного призначення або медичних виробів.
Посилається на те, що крім щорічного поновлення висновків ЛКК, потерпілі на виробництві щорічно повинні проходити амбулаторне обстеження та надавати відповідну виписку з медичної карти амбулаторного хворого. Вважає, що діагноз поліурія не є стійким функціональним порушенням в організмі і не може бути встановлений довічно, а на час подання касаційної скарги були відсутні документи, які б підтверджували у ОСОБА_1 вказаний діагноз.
Додатково повідомляє, що ОСОБА_1 забезпечується підгузниками у кількості 90 штук на місяць (з розрахунку 3 штуки на добу) без урахування діагнозу поліурія.
Доводи особи, яка подала відзив (заперечення) на касаційну
У липні 2017 року ОСОБА_1 подав заперечення на касаційну скаргу, у якому зазначив, що оскаржуване рішення апеляційного суду Донецької області є законним та обгрунтованим, а доводи касаційної скарги є безпідставними.
Зазначає, що судом апеляційної інстанції чітко встановлено факт надання суду у судовому засіданні оригіналу довідки ЛКК від 09 липня 2014 року № 1382.
Вказує, що вказана довідка була видана йому у липні 2014 року лікарнею Княгінінська, яка у липні 2014 року знаходилася на підконтрольній території України і працювала у звичайному режимі.
Посилається на те, що підгузки (гігієнічні засоби) не віднесені до виробів медичного призначення або медичних виробів.
Вказує, що довідки ЛКК від 10 січня 2017 року № 70 та від 10 лютого 2017 року № 268, у яких немає посилання на діагноз поліурія, надавалися для забезпечення ліками згідно із Положенням Фондусоціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 09 червня 2010 року № 18.